Екстрадиція ухилянтів з Європи: кого повернуть в Україну і наскільки це законно

Читать на русском
Автор
6072
Видача порушників відбуватиметься за рішенням суду
Видача порушників відбуватиметься за рішенням суду. Фото ukr.net

Каратимуть усіх, хто брав участь в незаконному перетині кордону під час війни

Вітчизняні можновладці рішуче налаштований повернути в Україну військовозобов'язаних громадян, які виїхали за кордон у незаконний спосіб, і покарати тих, хто сприяв цьому процесу. Чоловіки, які сплачували від 3 до 15 тисяч доларів за фейкові довідки про непридатність до військової служби, щоб залишити межі України, стануть фігурантами кримінальних проваджень у рамках законів за дачу хабаря, підробку документів та ухилення від мобілізації. Після цього вони будуть екстрадовані на Батьківщину, про що заявив в ефірі телемарафону голова фракції "Слуга народу", член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Давид Арахамія.

За даними видання Rzeczpospolita, у Польщі вже почали працювати над цим питанням, адже, за підрахунками місцевої влади, на території країни може перебувати до 80 тисяч потенційно військовозобов'язаних громадян України, що виїхали за кордон у незаконний спосіб. Ба більше, перші випадки видачі Польщею порушників вже зафіксовані. Щоправда, йдеться лише про тих, хто займався контрабандою людей, а не про самих ухилянтів.

Як саме планують викривати втікачів-хабарників, наскільки законною буде їх екстрадиція з Європи і до яких наслідків можуть призвести жорсткі заходи з боку влади, "Телеграф" запитував у правозахисників та політологів.

Пошук порушників розпочато

Днями президент України Володимир Зеленський повідомив, що на засіданні Ради національної безпеки та оборони було ухвалено рішення про перевірку обґрунтованості ухвалених в період з 24 лютого 2022 року рішень військово-лікарських комісій щодо інвалідності та непридатності до військової служби, які можуть бути повʼязані з корупційними порушеннями.

За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, процес триватиме два-три тижні, а його результати будуть оприлюднені.

"Зараз нема публічного розголосу. Але якщо відповідні органи доведуть, що було скоєно злочин, то всі прізвища, ім'я, по батькові всіх цих лікарів буде обов’язково відомо. З прізвищами тих, хто отримав від них таку "допомогу". Цей процес вже йде. Давайте наберемося терпіння і побачимо результати цієї роботи.

Справа в тому, що вони не утруждалися — майже в 90% випадків був один і той же діагноз. Все це буде підлягати перевірці в законний спосіб. Якщо людина дійсно непридатна — їй нема чого лякатися", — заявив Олексій Данілов.

Тим часом, у польських ЗМІ повідомляють, що в Україну вже були екстрадовані громадяни, які займалися переправкою нелегальних мігрантів до Європи. Проте коли саме вони були видані — до чи після рішення уряду про повернення ухилянтів — не уточнюється. При цьому, зазначається, що значна частина "кур'єрів", викритих у Польщі, є громадянами України, а покарання за пособництво і підбурювання до незаконного перетину кордону становить до восьми років позбавлення волі.

Екстрадиція тільки через суд

Після встановлення незаконності перетину кордону військовозобов'язаним громадянином, в Україні буде розпочато кримінальне провадження, після чого щодо порушника буде видано міжнародний обвинувальний акт і подано запит на екстрадицію з країни, де перебуває ухилянт, пояснюють польські правоохоронці.

"Якщо ми зупиняємо такого іноземця, наприклад, на звичайну перевірку на дорозі, наша система покаже, що це особа, яка переслідується прокуратурою України, тому що там є дані Інтерполу. Ми затримуємо таку особу і повідомляємо прокуратурі. Польський суд вирішує, чи буде вона екстрадована", — каже речник Головної комендатури поліції Маріуш Цярка.

За словами виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Павліченка, з юридичної точки зору даний механізм є цілком законним, проте під час ухвалення рішення про затримання та екстрадицію правоохоронні і судові органи інших держав будуть враховувати низку чинників і проводити перевірки правомірності вимоги для запобігання дискримінації або ж переслідування особи.

Складність повернення ухилянтів додому полягає й в особливостях європейського законодавства. Так, закордонні суди нерідко відмовляють в екстрадиції через бойові дії в Україні, вимагаючи додаткових заходів безпеки для втікачів, про це 3 вересня зазначив в ефірі телемарафону міністр юстиції Денис Малюська.

За словами посадовця, аби спростити процес, у Верховній Раді вже готують до ухвалення спеціальний закон, який забезпечить окремий режим тримання для тих, кого повертатимуть з-за кордону до України під час війни. Це дозволить запустити механізм екстрадиції насамперед для українських топ-корупціонерів, проте незабаром цей дзвін задзвонить й по тим, хто ухиляється від мобілізації з кордоном.

"Для цього потрібно виконати одразу кілька умов. Це, зокрема, така сама покараність за подібний злочин за кордоном, відповідно зібрання усіх необхідних доказів, які свідчать про вину тієї чи іншої особи, і після цього теоретично екстрадиція могла би бути можливою. Це вкрай-вкрай складна робота, кропітка юридично, тобто умовно завтра в величезному масштабі це імплементувати було б неможливо. Спочатку підуть топи, які вкрали найбільше — їх ми спробуємо екстрадувати в першу чергу, а середня риба та інші персонажі підуть пізніше трішки", — заявив Малюська.

Чи витримає рішення уряду народну критику

Попри дієвість та законність механізму повернення ухилянтів на Батьківщину, сама система заборони виїзду військовозобов'язаних за кордон під час дії воєнного стану працює скоріше проти інтересів держави, вважає правозахисник Олександр Павліченко.

"За таких умов Україна втрачає ще більше людей. Побоюючись мобілізації, батьки масово відправляють хлопців 16-17 років на попереднє навчання за кордон, після чого молодь вже не повертається. Якщо війна триватиме 5-7 років, ми втратимо більше, ніж утримаємо подібними заборонами. Уряду слід було б запровадити стратегічну програму, яка дозволяла б залучати до бойових дій громадян, які будуть дійсно корисними на передовій або ж нестимуть альтернативну службу в армії, не беручи до рук зброї, але роблячи при цьому свій посильний вклад у перемогу. Тоді втікачів за кордон, ймовірно, стало б в рази менше", — каже Олександр Павліченко в коментарі "Телеграфу".

З тим, що подібні рішення гратимуть не на користь чинної влади, особливо напередодні виборів, які, ймовірно, можуть відбутися вже у 2024 році, погоджується й політичний аналітик Олексій Голобуцький.

За словами експерта, заперечувати неправомірність дій ухилянтів та ігнорувати моральний аспект даного питання, звісно, не можна, проте таке активне "закручування гайок" свідчить про неусвідомлення урядом того рівня стресу, в якому перебувають українці вже другий рік поспіль.

"Такі процеси повинні обговорюватися з суспільством. Скільки громадяни ще зможуть витримати в умовах жорстких обмежень воєнного часу, як вони ставляться до подібних рішень? Уявіть собі стан цих ухилянтів за кордоном, які розуміють, що на них чекає по поверненню додому. Чи захочуть вони повертатися? Вони навіть думати про це перестануть. Тому такі рішення є або проявом дурості посадовців, або ж підлістю, якщо вони ухвалюються свідомо", — зазначив політолог "Телеграфу".