Колючі історії: зоокіпери з "Першої приватної їжарні" розповіли цікаві факти про їжаків

Про їжачині характери, нічні дефіле, умови утримання, смаколики та лікування "Телеграф" дізнався з перших рук засновників ППЇ

"Їжак" від давньогрецького ἐχῖνος (echinos) перекладається як "пожирач змій", тобто ἔχις (гадюк). Це не в'яжеться із образом милої, хоча й колючої тваринки. Насправді вони мають різний характер, кажуть засновники "Першої приватної їжарні" Кирило Талер та Ханна-Соломія Ураган. З 2017 року через їхні руки пройшли сотні малих і дорослих тваринок. У жовтні шалений сезон вигодовування їжаченят нарешті закінчився, з'явився час поговорити про них.

Про характер їжаків

— Скільки у вас зараз їжаків у Першій приватній їжарні?

Кирило Талер: — У мене четверо дорослих. У Соломійки недавно було понад 30 їжаченят. Ми тоді вже, здається, перестали рахувати — їх приносили по двоє, троє, п'ятеро, навіть восьмеро було.

Ханна-Соломія Ураган: — У мене зазвичай перебувають їжаченята, яких ми розгодовуємо і за можливості випускаємо в природу. Залишаються їжаки з неврологією, без однієї чи двох лапок, ті, хто в природі не виживе, сам себе не прогодує. Таким потрібен дім, де вони будуть жити на правах домашньої тваринки. Але добре, якщо такий їжак має лагідний характер…

— А як можна охарактеризувати характер їжаків в цілому?

Кирило: — Склочний. Це дикі тварини, одинаки. У них слабко розвинені соціальні зв'язки. Тому у більшості їжаків складний характер. Втім, зустрічаються ласкаві їжаки-котики, яких можна тримати на руках, гладити.

Але їжаченя — це дитина, по якій не зрозуміло, що буде з характером. По досягненні 300 грамів ваги у їжака починається пубертат: я проти всього світу.

Ханна-Соломія: — Тоді вже видно, який у їжака характер. Бувають їжаки, які вже з підліткового віку починають на тебе фиркати, згортатися в клубок, нападати, кусатися, тикати голками прямо в тебе тощо. А буває, що тобі привозять дорослого їжака, який ріс на волі, а воно — "булка".

— Я читала, що потенційним опікунам їжаків треба бути готовим ще й до тупотіння вночі.

Кирило: — У мене з власного досвіду сформувалась теорія, що є два типи їжаків. Ті, що ходять, спираючись на п'яточки, тупотять. А є ті, що спираються на кігтики, вони цокають. Якщо у вас їжак другого типу — вам пощастило.

Про користь міських їжаків

— Київ густо заселений їжаками?

Кирило: — Достатньо. У нас було дві теплі зими поспіль. І їжаків побільшало.

— Чому важливо рятувати їжаків, які живуть в місті?

Кирило: — По-перше, це частина міської екосистеми. В Києві вони захищені законодавчо, були прийняті відповідні документи. В приватному секторі вони ще й дуже корисні, тому що знищують шкідників. Їжак білогрудий, який найчастіше зустрічається в Києві, не знищує врожай чи городину, не шкодить рослинам, він навпаки знищує шкідників, оберігає від навали мишей — вони з їжаками не дружать. Навіть сам запах їжака не дає мишам селитись на ділянці поблизу будинку.

— Що робити, якщо людина знайшла явно хворого їжака чи дуже маленьке їжаченя?

Ханна-Соломія: — Якщо ви знайшли збитого чи пораненого їжака, краще відвезти його до ветлікарні. І потім, якщо нема інших варіантів, до нас. Але консультувати ми можемо в будь-який момент — підказати клініку, де можуть прийняти їжака, наприклад.

Мені доводилось консультувати, змиваючи шампунь з волосся, в лікарні, в магазині…

Якщо це маленьке їжаченя, і мами точно поруч нема, ви можете самі його взяти додому і вигодувати.

— Вам кажуть: "Боже, тут люди гинуть, а ви зі своїми їжаками"?

Ханна-Соломія: — Якби сказали, пішли б слідом за російським кораблем. Мене можна за це ненавидіти, але я не розділяю життя — людини і тварини.

Кирило: — Ми на початку вторгнення евакуювали своїх їжаків, нам допоміг польський притулок. Є група європейських дослідників життя їжаків. Я написав про нашу ситуацію і люди загорілись допомогти. Власниця притулку з Польщі сама написала нам і запропонувала прихистити їх. Відгукнулись люди з Німеччини.

Ханна-Соломія: — Кирило домовився з KARG (Kyiv Animal Rescue Group), і вони допомогли доставити їжаків до кордону. Нам зрозуміло було, що вони вже не повернуться. У перші дні війни ми не знали, що буде далі, а у нас на руках їжаки. Один — з онкохворобою, другий теж серйозно хворий, решта — домашні "булки". Ми не знали, чи самі виживемо, тому зраділи можливості врятувати їх. Це ж нормально.

— Ви спілкуєтесь з людьми, які намагаються рятувати їжаків. Які найнерозумніші чи найдивніші звернення були?

Ханна-Соломія: — Колись мені записали на диктофон дихання їжака і просили визначити, що з ним не так. Але краще перепильнувати, аніж недопильнувати. Нехай будуть запитання типу: "Я знайшла їжачка посеред асфальту. Він сидить і нікуди не рухається. Це нормально?"

Кирило: – Запит може здатися дурним, але насправді — максимально адекватний. Бо, якщо їжак посеред дня сидить на асфальті і не рухається, це точно не ок. Його треба напоїти водичкою, подивитись, чи є рани тощо. За можливості — везти до ветклініки.

Лікувати — дорого

— Життя вдома у людини подовжує їх життя?

Кирило: — На волі їжак живе з трьох до п'яти років, в неволі — до 10. Але недавно в Данії в дикій природі зловили 17-річного їжака.

— Як хворіють їжаки? На які речі потрібно звертати увагу, щоб вчасно зрозуміти, що з ним щось не так?

Кирило: — Недобре, коли їжак перестав за собою доглядати, дивно пахне. Коли змінюються його випорожнення і характер. Якщо починає волочити лапку. Треба періодично заглядати йому в рот, дивитись зуби — щоб вони не були у камені, у нальоті.

— Ветеринарні послуги для їжаків дорогі?

Ханна-Соломія: — Якщо чесно, і моя собака, і їжак мені особисто виходять один в один. Особливо, якщо це саме лікування хвороб.

Це важлива тема, бо люди вважають, що їжак же якось в природі виживає, його лікувати не треба. Але ж тому вони і живуть в природі 3-5 років, маючи купу глистів і інших хвороб. А вдома — до 10 років.

Проблема в тому, що не всі ветеринари беруться за їжаків.

— Як ви розумієте, чи можна вже випускати їжака в природу?

Ханна-Соломія: — Коли розуміємо, що він у природі виживе, прохарчується. Як тестимо. Беремо тазик, кидаємо туди живих комах і їжаченя. До комах починаємо привчати, коли досягають 150-200 грамів. Якщо їжак відреагує і з'їсть комаху — все ок, можна випускати. А от якщо не розуміє, що від нього хочуть, повзає поруч з комахами чи взагалі проситься на ручки — то поки що не годен. А іноді їжака так і не можна випускати.

— Комахи не в кожному зоомагазині продають?

Ханна-Соломія: — Іноді в магазинах можна купити, але вони є не всюди. Ми замовляємо в інтернеті кормових комах. Приходять на пошту, іноді доставляють під двері.

— А які для їжаків є суперласощі?

Ханна-Соломія: — Хтось в екстазі від личинок. Комусь м’ясце подобається, хтось комах любить більше. А був їжак, який не звернув уваги на комах і пішов їсти бананчик. Бананчик, м’ясце, яблучко — не всі будуть їсти.

Кирило: — Більшість їжаків любить м'який котячий корм.

Ханна-Соломія: — Знову ж таки не всі. У мене було їжаченя, якому я і паштетик, і що тільки пропоную — не їсть. Думаю: "Ну все, помирає". Насипаю сухого котячого корму — почав хрустіти.

Комфортний дім для їжака

— Яким має бути дім для їжака, щоб йому було комфортно і безпечно?

Кирило: — В першу чергу — безпечно. По-перше, мають бути закриті всі лази, щілини тощо — їжак весь час повинен бути у вашому полі зору і в доступі. Їжак може десь застрягнути, йому там може стати кепсько, а він же мовчить. Кричать їжаки, коли їм вже зовсім зле, і крий боже вам це почути. Говорять, що найбільш моторошно кричить козодой. Їжака я би поставив на друге місце.

Другий пункт — має бути постійний доступ до водички. Третій — готовність до того, що їжак буде ходити (в туалет) там, де захоче.

— Може, привчити до лотка?

Кирило: — Це дуже важко. Треба багато вільного часу, щоб ходити за їжаком і, як тільки він підніме хвостик, хапати і нести до лотка. Я не зміг знайти у себе стільки часу.

Ще є важливий момент — обережно з труєнням тарганів. Їжак обожнює гострі запахи і може наїстися отруєної їжі. Він може з'їсти таргана, що наївся отрути.

Ханна-Соломія: — Ще із застережень — те саме, що стосується котів — обережно з кімнатними рослинами. Якщо вона звисає до підлоги чи стоїть на підлозі, і їжак її наїсться, а вона для нього отруйна…

— Якщо казати про домашніх тварин — із котами, собаками їжаки складно уживаються?

Кирило: — Коти чудово уживаються з їжаками, а от собаки складніше. Якщо собака велика і у неї зооагресія, може їжака розірвати. Якщо собака невелика і не сприймає їжака, в домі може бути постійний гавкіт — "скандали".

Ханна-Соломія: — Ще важлива штука, щоб двері не гримали самі собою. Бо їжак може намагатись проповзти крізь них, його придавить.

Як зимувати з їжаком

— Насувається зима, коли всі пристойні їжаки впадають в сплячку. На зиму їм потрібні якісь особливі умови, тихий куток, де вони можуть нормально "переспати" до весни?

Кирило: — У багатоквартирних домах це балкон. Зазвичай балкон без опалення, і для їжака це ідеально. По-перше, їжак гібернує взимку, йому це для здоров'я корисно. А по-друге, температура на балконі, все ж таки, вища, аніж на вулиці. І це не так небезпечно для їжака.

Йому на балконі ставиться коробка, щільно прокладається сіном та осіннім листям. Під неї можна підкласти шматочок каремату.

І коли температура впаде до п'яти градусів тепла, на балкон випускають їжака. Він відчуває, що холодно, швидко знаходить собі гніздо, і засинає до весни. Може прокидатися раз на два-три тижні — лапки розім'яти.

Ханна-Соломія: — Ми ставимо водичку постійно.

Кирило: — А от їжі дуже-дуже мало, бо їжаку треба спати натщесерце.

В яких ще містах є зоокіпери по їжаках

— Чи є в інших містах ті, хто опікується їжаками?

Кирило: — Є. Але ми єдині, хто займається ЛИШЕ їжаками, як притулок для саме їжаків. А є притулки для диких тварин, де їх теж приймають.

В Київській області, наприклад, є притулок Наталії Попової. Нам хотіли вчора чи позавчора віддати їжака, а віддали Поповій — так ближче, заявниці страшно було їжака відправляти на таксі.

У Вінниці є Саша Островський, який займається їжаками також. Спочатку він консультувався у мене, але потім навчився працювати з їжаками і зараз вже повністю самостійний.

Під Житомиром живе зооволонтер Лєна Будзінська. Вона в основному по птахах, але я їй на випуск давав їжаків і на розкорм.

Ханна-Соломія: — В Києві Таня Мєтєльова теж дуже добре консультує по їжаках.

Кирило: — Вона фахівець номер один в Україні по сфінксах, але їжаків теж підхоплює. Це я кажу про самостійних людей. Є й інші, то наші філіали — люди, яких я консультую, і які готові приймати їжаків. Наприклад, є такі в Одесі.

— Наскільки вам потрібна допомога? Зоозахисники скаржаться, що на котиків, собачок, диких тварин складно збирати кошти.

Кирило: — Наразі у притулку немає боргів і неоплатної діри у бюджеті, нам на теперішній час вистачає закривати базові потреби їжаків. Я постійно звітую на Facebook, що і як з їжаками, публікую фото. У людей є свої улюбленці. Ми не страждаємо від нестачі донатів, ми страждаємо від нестачі рук. Нам теж іноді потрібен відпочинок, нас лише двоє, а відпочинку нема. Наприклад, у Соломійки їжаченята, більшість з яких не потрібно рятувати від травм і хвороб, більшість треба лише рутинно вигодовувати. Кожного окремо. Їх в сезон, як пам'ятаєте, було понад 30.

Ханна-Соломія: — У нас є Facebook, який веде Кирило, він більш формальний, із звітами про донати тощо. Є група в Telegram, яку веду я. Вона більш неформальна і призначена для людей, які можуть обговорювати і милуватись лапками, хвостом, попою тощо.

Але нам ще постійно йдуть дзвінки, з якими потрібно розбиратись. І добре, якщо це дзвінок — проконсультуйте, будь ласка, що робити. А бувають дзвінки — шантаж: якщо ви зараз не заберете цього їжака, то я… Шантажисти трапляються іноді у всіх волонтерів.