"20 років ще протягнемо, а що далі — не знає ніхто": відома вчена про клімат в Україні

Понад сотню років тому на Землі почалося останнє глобальне потепління, яке то сповільнюється, то прискорюється. Ми бачимо, як яскраво за останні роки цей процес проявився в Україні — зими стали теплими, а "бабине літо" — зникло.

Чому клімат в Україні настільки змінився? Якими будуть зими надалі? І що станеться, якщо зникне "теплова смуга", яка прогріває Україну? Про це "Телеграф" дізнавався у завідувача відділу кліматичних досліджень та довгострокових прогнозів погоди УкрДМІ Вазіри Мартазінової.

Як насувається глобальне потепління

— Ми постійно чуємо про глобальне потепління, яке йде з 1911 року, — каже Вазіра Мартазінова. — Воно йшло періодами — то розганялося, то на якийсь час загальмовувалося. І людина мало здатна вплинути на ці процеси. Замість того, щоб вливати кошти у боротьбу з модним антропогенним фактором впливу на клімат, варто було б більше слухати вчених та вивчати процеси, що відбуваються з нашою планетою.

За словами вченої, після 2000 року зростання температури загальмувалося, але до 2023-го вона знову підвищується. Червень, липень та серпень цього року по всьому світу були дуже спекотні.

— Незалежно від того, що 2023-й — найспекотніший рік, у нас у Києві у червні та липні була дуже комфортна погода. Тобто коли ми говоримо про глобальне потепління, це не означає, що в усіх точках земної кулі температура підвищується. Є місця, де температура "відстоюється", — каже Вазіра Мартазінова.

Однак нам рано радіти, — вважає експерт, — адже є теплова смуга, яка підігріває Україну зсередини. Тому посухи в Україні влітку (особливо у серпні) – це надовго. Втім, українські агрохолдинги дуже просунуті в цьому питанні і мають всю потрібну інформацію, щоб пристосовуватися до нових реалій. Тож викликати голод у нашій країні глобальне потепління в найближчому майбутньому не зможе.

Про зникле "бабине літо"

Дослідження показали, що сьогоднішні погодні процеси в Україні вже належать до кліматичних явищ, каже Вазіра Мартазінова.

За її словами, антициклон над Україною настільки стійкий, що циклони, які приходять із північного заходу, "лякаються", піднімаються вгору та йдуть. Тому опади та погана погода до нас не доходять.

— Цей процес є дуже стійким. І ми від нього дуже довго не втечемо, — каже кліматолог. — Наші дослідження показали, що нині земля не має таких активних процесів, як у стратосфері — за 5, 10, 15 кілометрів над поверхнею землі. Процеси вгорі стали агресивнішими. Там стоїть "гребінь" із високим тиском, який нікуди не зміщується, і який визначив погодну карту всього серпня та вересня.

Якщо цього року ви побачите, що сухо, дощів немає — це не означає, що прийшло "бабине літо". Це тепер наш клімат. "Бабине літо" було пов’язане з процесами — літні на якийсь час відновлювалися, а тут не літні процеси, це поточні процеси. Говорити про "бабине літо" мало сенс лише в середині попереднього століття, коли кліматичні умови були інші. А ми бачимо процес, який триває із серпня, ми його й у жовтні побачимо, — продовжує Вазіра Мартазінова.

Єдине, що до зими "гребінь" високого тиску над Україною має трохи опуститися і циклони принесуть нам дощі, після чого дуже сильна посуха має відступити, каже експерт.

Що насправді впливає на клімат

— Атмосферна циркуляція у Північній та Південній півкулях може рухатися 50 років у холодну сторону, потім 50 років – у теплу. Перед нами постало питання: куди ми рухаємось після 2000 року? — каже Вазіра Мартазінова. — І зараз ми побачили, що йдемо до холодної циркуляції. Незалежно від глобального потепління цей процес йде своїм ходом.

За її словами, коли холодна циркуляція у XX столітті наклалася на глобальне потепління і виявилася сильнішою, температура зупинилася у зростанні майже на 30 років. Тоді температура в зимові місяці падала до -20 -30 ° С — багато хто пам’ятає, що в їхньому дитинстві зими були набагато холоднішими.

Якби не було цих циклів циркуляції, то глобальне потепління розвивалося швидше. Атмосферна циркуляція допомагає нам виживати. Її правила працювали і мільйон, і сто років тому, їй треба довіряти, її треба любити та досліджувати, — каже кліматолог.

Вона пояснила, що геофізичні процеси потрібно серйозно вивчати, оскільки вони несуть великі ризики для майбутнього.

— Десь 20-30 років (поки що атмосферна циркуляція рухається до умовного холоду. — Ред .) ми ще простягнемо, а що буде далі — не знає ніхто, — зауважила Вазіра Мартазінова.

У клімату України змінився характер

— Із 2005 року і по сьогодні в Україні склалася нова смуга клімату, я його називаю сучасним, — каже експерт. — Порівняно з 1991-м, 2005 року температура у грудні зросла, і добре зросла. І хоч би як ми чекали, що грудень це зима — ні. Тепер грудень дуже теплий. А ось січень у нас стає дуже холодним. Окремі дні січня можуть бути холоднішими, ніж були досі.

Лютий — все, він вже не є зимовим місяцем. Він теплий, і це буде так, практично без змін.

Весна – вся тепла. Але що цієї весни мені здається тривожним? У квітні зазвичай зменшується кількість опадів, він сухий. Але 2023 року квітень "проспав" свої процеси і одразу прийшла травнева погода — а у травні зазвичай йдуть дощі. Травень же буі сухий, не було звичайної норми дощів — місяці помінялися місцями.

Це не є характерним для періоду з 2005 року. Ці процеси я поки що вважаю "викидами" у нашому кліматі. Але вони вказують, до чого наш клімат прямує.

Влітку температура скрізь зростає, але сильніше — у червні та серпні. Липень не дуже змінюється, він залишається у "минулій" епосі.

Гірше з опадами – літо стає посушливішим, особливо – серпень. І нам потрібно навчитися зберігати вологу на цей період.

Літня посуха в Україні – це серйозно

— Ми розробили критерії посухи для території України, аби зрозуміти, що відбувається. Взяли кілька областей. На графіку за період з 1991 по 2021 рік відзначається критерій зволоженості. Якщо показник нижче 0,6 – це жовта смуга, посуха. Ще ближче до нуля – це найсильніша посуха.

З 2008 року ми сидимо у посушливих процесах, причому у різних областях України вони схожі – відбувається зниження кількості опадів. Серпень взагалі тяжіє до нуля. Це дуже суворі процеси, які зупинитися не можуть, не варто чекати на різкі зміни в найближчі роки.

Теплова смуга під Україною – пощастило чи ні?

На території України виявили величезну смугу, яка б’є зсередини Землі теплом, каже Вазіра Мартазінова. Вона проходить давнім глибинним розломом. Усередині нього відбуваються процеси, ядро таке гаряче, що викидає пари там, де може.

Подивіться дна Україну на другому малюнку у верхньому ряду(див. вище). Зелений колір – нижча температура, жовтий – висока, помаранчевий – дуже висока.

— Цього літа в Європі теж було дуже спекотно через теплову смугу. І цих смуг дуже багато, — продовжує експерт. — Теплова смуга в Україні дуже стійка, вона "працює" і у квітні, і у липні, і у грудні. Усі холодні процеси, що йдуть зі Сходу, вона зупиняє, як бар’єр, не пропускає далі. Але через неї на сході України почастішали штормові явища.

За словами кліматолога, наприкінці такої смуги "прив’язаний" стійкий циклончик, який притягує інші циклони. Вони рухаються в наш бік, потрапляють у пастку, і з обох боків теплової смуги виникають штормові явища. Звідси – нестійкість погоди.

— Якщо раніше клімат змінювався поступово, широтами, то ця смуга впоперек розділила Україну — на захід, де одна погода, і схід, де інша. Ось про це треба кричати, а не про модний антропогенний чинник, — каже експерт. — Коли десь відбувається землетрус, і, умовно, земля "випускає пару", така смуга може зхлопнутись, і відбувається різке похолодання та дощі. Потім вона знову відновлюється.

На думку Вазіри Мартазінової, на вивчення цих процесів і потрібно спрямовувати уми вчених та виділяти гранти, а не на боротьбу з "модним" фактором — впливом людини на клімат. Поки що саме процеси в Землі та в стратосфері грають головну скрипку у зміні клімату. Розуміючи їх, можна спрогнозувати, яка погода на нас чекає, причому не лише цієї зими.