Прізвища на -ов -єв — російські? Чому це міф і як вони з’явилися в Україні

Прізвище — це не просто набір букв, що ідентифікує людину, вони можуть багато розповісти про предків носія. Загалом українські прізвища за їх походженням можна розділити на три основні групи, а ті, які традиційно вважаються російськими, насправді не є такими.

Про це у своєму новому відео розповів Ярослав Сумишин, який вивчає генеалогію та історію України. Він пояснив, як виникла більшість прізвищ в Україні.

Науковці розрізняють три основні групи українських прізвищ за способом виникнення. Перша та найпоширеніша група — прізвища, утворені за допомогою патронімічних суфіксів. Це — прізвиська, які мали відношення до батьків та давалися дітям. Вони вказують на батька, діда чи іншого предка людини.

Приклади прізвищ, що виникли від імені предка

• -енк, -енк — Петренко, Даниленко (і тому подібні)
• -ук, -юк — Данилюк (та інші з таким закінченням)
• -іч — Петрич, Данилович (та інші з таким закінченням)
• -аш — яш — Петраш, Даниляш (та інші з таким закінченням)
• -ец, -сь, -ік, -ко — Петрусь, Данилець, Данилко (і тому подібні)
• -ін — Михайлишин, Данилишин (та інші з таким закінченням)

До цієї групи, за словами експерта, належать також патронімічні суфікси -ов і -єв: Прізвища типу Петров, Романов, Андрєєв були поширені на всій українській території, яка входила до складу Російської імперії. Одна з причин у тому, що метрики виписувалися російською мовою, тому без русифікації тут не обійшлося, але все ж таки вони не є російськими за своєю суттю.

"Але мовники вважають, що не можна розглядати прізвища на -ів -єв виключно російськими. Це — загальний тип прізвищ, поширений і серед інших слов’ян, наприклад, болгар та македонців", — зазначив Сумишин.

Друга група українських прізвищ утворена за допомогою суфіксів, які вказують на професію, рід діяльності, чи схильність. Вони лягли в основу прізвиська, яке потім стало прізвищем.

Приклади таких прізвищ

• -ай, ан, аль — Бугай, Молвчан, Коваль (і тому подібні)
• -ар, -ач, -ий — Кобзар, Ткач, Плаксій (та інші з такими закінченнями)
• -нік, -ун, -яр — Мельник, Ковтун, Маляр (та інші з такими закінченнями).

До них могли додаватись нові суфікси, і зараз прізвища можуть звучати трохи інакше. Бугайчук, Кобзаренко тощо.

Третя група прізвищ виникла за допомогою суфіксів, які вказують на місце проживання чи народження людини. Мова про такі та подібні прізвища -ськ, -цьк, -зьк — Вишневецький, Чайковський, Уманський. У знаті такі прізвища вказували на родовий маєток. У простих людей на місце, де вони народилися, або звідки прийшли.

Раніше "Телеграф" розповідав, що приховують закінчення українських прізвищ. У цьому питанні є багато хибних стереотипів.