Можуть вкрай розізлити Захід. Чому всі говорять про "антикорупційні" правки Лозового

Антикорупційні активісти тривалий час закликають Верховну Раду скасувати так звані "правки Лозового", а на днях до них приєдналися посли країн Великої сімки. Ці правки стосуються роботи САП та покарання топкорупціонерів. А саме можуть сприяти закриттю цих справ. "Телеграф" розповідає про правки детальніше:

Що це таке

"Правки Лозового" є таким собі привітом з минулого та нагадуванням про роботу парламенту попереднього скликання. Із березня 2018 року почали діяти правки екснардепа від "Радикальної партії Олега Ляшка" Андрія Лозового до Кримінального процесуального законодавства. Правки передбачали, що:

• експертизи в кримінальному провадженні проводяться лише за рішенням слідчого судді,
• було запроваджено монополію на проведення експертиз у кримінальному провадженні в державних установах,
• строки досудового розслідування у кримінальних провадженнях скорочені,
• стало можливим скасувати повідомлення про підозру за ухвалою слідчого судді після 2 місяців із дня такого повідомлення.

А це своєю чергою впливало на закриття справ проти топових корупціонерів країни. Так, Центр протидії корупції у жовтні скаржився, що через існування правок закрили розслідування справи щодо корупції на Одеській митниці такого собі "короля контрабанди" Вадима Альперіна. А зараз антикорупційні правоохоронні органи ризикують втратити справу проти Ігоря Коломойського.

Натяки на скасування від партнерів

Наприкінці листопада посли країн "Великої сімки" (G7) направили лист до голови ВР Руслана Стефанчука, де зазначили про необхідність скасувати у Кримінальному процесуальному кодексі обмеження щодо строків досудового розслідування до повідомлення про підозру, "щоб запобігти передчасному закриттю справ". Йшлося саме про "правки Лозового". Також G7 просила Стефанчука посилити незалежність САП, надавши йому процесуальну автономію.

А до цього, 8 листопада в історичному звіті Єврокомісії, де та рекомендувала почати переговори про вступ, також згадувалися умова переглянути КПК і КК для ефективності у справах про корупцію високопосадовців.

Далі, 5 грудня посли G7 у соцмережі Х знову повторили своє прохання:

"Посли G7 уважно стежать за реформою САП. Для зміцнення антикорупційних зусиль ми радимо взяти за основу поточний проєкт та скасувати поправки Лозового, захистити юрисдикцію САП/НАБУ та дозволити САП запитувати екстрадицію + ініціювати розслідування проти парламентарів", — йдеться у повідомленні.

Тоді член фракції "Голос" Ярослав Железняк пояснив, що означав цей коментар послів G7 про реформу САП у відміну "правок Лозового":

Є лише три варіанти:

1) Зробити правильно одразу;

2) Зробити неправильно, зʼїсти г***на, зробити одразу правильно;

3) Знайти пару десятків особистих мільярдів $ і внести ці гроші на рахунок Нацбанку;

А наступного дня, 6 грудня, відбулося позачергове засідання Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності. Під час вирішили внести поправки до законопроєкту про відокремлення САП від Офісу Генпрокурора і передбачити скасування "правок Лозового" у певній частині. Мова про законопроєкт про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності САП №10060. Комітет рекомендував його Верховній Раді прийняти в другому читанні та в цілому як Закон.

Але це скасування сподобалося не усім і його назвали лише частковим. Так, Центр протидії корупції назвав це псевдоскасуванням.

Шквал критики

У поясненні голови правління ЦПК Віталія Шабуніна йшлося, що комітет нібито намагався обманути суспільство і міжнародників псевдоскасуванням "правок Лозового". Мовляв, комітет рекомендував скасувати лише частинку правок, щоб відзвітувати про те, що все вирішено. При цьому залишити ключові дірки, які дозволять топовим корупціонерам уникати покарання.

"Псевдоскасування правок не зупинить закриття корупційних справ. І ми щоразу будемо нагадувати, як "слуга Іонушас" (разом з одним веселим міністром) спробували пошити в дурні як українців, так і західних партнерів. До речі, після комітету станемо називати ці кляті правки – "правки Лозового-Іонушаса", — написав Шабунін, прогнозуючи, що це призведе до чергової хвилі новин в західних медіа про українську владу, яка захищає корупціонерів. Це вдарить по виділенню такого фінансування Україні.

ЦПК стверджує, що комітет пропонує лишити ключову норму "правок Лозового" – п. 10 ч. 1 ст. 284 ККП – в якій зазначено, що підставою для закриття провадження після повідомлення особі про підозру є закінчення строку досудового розслідування.

"Саме за цим пунктом ВАКС закрив справи "Роттердам+" та контрабандиста Альперіна. Під ризиком закриття перебувають ще десятки справ ТОП-корупції та залишення в силі ключової підстави закриття дозволить і далі закривати провадження. Замість повного скасування всіх необхідних норм, депутати скасовують лише строки у справах до підозри", — йдеться у поясненні ЦПК.

Мовляв, саме ця норма і розвалює антикорупційні справи зараз. І без її скасування цієї норми всі інші зміни не мають сенсу.

Блогер і автор інформаційного Telegram-каналу "Лачен пише" Ігор Лаченков також закликав по-справжньому скасувати "правки Лозового".

"Якщо коротко: це норми для швидкого закриття кримінальних справ суто з формальних підстав. Через правки Лозового можуть закрити справу Коломойського та ще з десяток топкорупційних справ, а робота НАБУ та САП піде в одне місце через ці правки", — пише блогер.

Він звернув увагу на те, що фінансова підтримка України може припинитися саме через депутатів, які не хочуть прибирати ці правки, адже вони привернули увагу навіть G7:

"Важливість треба розуміти. Якщо не переберуть правки – у нас просто не буде адекватного майбутнього та покарання для топкорупціонерів. Якщо тут нас не почують, це буде останньою краплею", — написав Лаченков.

Раніше "Телеграф" писав, що Вищий антикорупційний відмовив прокурорам САП в арешті активів олігарха Ігоря Коломойського, пославшись на так звані "правки Лозового" про граничні терміни розслідування.