У Раді розповіли, скільки ще законів треба прийняти Україні для членства в ЄС

Поточний рік буде періодом серйозних викликів для української дипломатії та Верховної Ради з огляду на низку ключових факторів. Про це у понеділок, 8 січня, на звітній пресконференції у Києві заявив заступник голови Комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжнародного співробітництва Арсеній Пушкаренко, повідомляє журналіст "Телеграфу".

"Виклики — тому що ми маємо розпочати перемовний процес (про членство в ЄС. — Авт.), і для цього нам до березня потрібно прийняти ще чотири додаткові рекомендації, а тим часом Єврокомісія готує переговорну "рамку". Виклик для нас — це Вашингтонський саміт НАТО, виклик для України — вибори практично у 80 країнах. Це майже половина земної кулі за кількістю населення, яке братиме в них участь, починаючи від США і закінчуючи Європейським Союзом. Буде новий Європарламент і нова Єврокомісія. А для української дипломатії та українського парламенту, який має забезпечувати прийняття рекомендацій, це — велика робота. В рамках майбутніх перемовин з ЄС є 35 глав (розділи так званого acquis communautaire — системи правових документів Євросоюзу, які Україні потрібно імплементувати в рамках "переговорної рамки" про вступ. — Авт.). Це — тисячі і тисячі законодавчих актів, які ми маємо прийняти, щоб наше законодавство було сумісне з європейським", — сказав парламентар.

Своєю чергою голова Комітету з питань зовнішньої політики, нардеп із фракції "Слуга Народу", доктор юридичних наук Олександр Мережко зазначив, що серед викликів для України у поточному році головним залишається протидія російській агресії, зокрема боротьба з російською дезінформацією і пропагандою.

"Також, як ви знаєте, в США очікуються президентські вибори, що теж є певним викликом, щоб посилювати наші позиції в Сполучених Штатах і двопартійну підтримку в цій країні. Ми готові до цих викликів та будемо продовжувати нашу роботу і боротьбу", — зазначив він.

У виборчому контексті парламентар також нагадав, що серед торішніх досягнень України було визнання нелегітимності Путіна як очільника держави після "виборів" президента РФ у березні 2024 (резолюція ПАРЄ від 13 жовтня 2023 р.).

"Продовження правління Путіна перетворило Росію на фактичну диктатуру, що загрожує міжнародному миру. Тобто в цій резолюції говориться про те, що російський режим є диктатурою та заклик до держав світу не визнавати його легітимність", — відмітив Мережко важливість саме такого формулювання в ухваленому документі ПАРЄ.

Як повідомлялось, на 17 березня 2024 року в Росії заплановані так звані президентські "вибори".

Також "Телеграф" писав, що в РФ ухвалили рішення про проведення "виборів президента" на території тимчасово окупованих областей України, які росіяни вважають своїми територіями. МЗС України відреагувало, назвавши такий "виборчий процес" незаконним та нікчемним.