Професор Олександр Феськов: "Європейці їдуть лікуватися в Україну, адже якість в наших приватних клініках не гірша, ніж в Європі, але ціни - в рази нижчі"

Коронавірус змусив нас переглянути своє ставлення до медицини. Як повноцінні збройні сили у нас з'явилися тільки після початку військових дій на Сході, так і медичний ринок став стрімко розвиватися тільки після кризи, викликаної COVID-19. Особливо сильний вплив він справив на приватну медицину, яка сьогодні демонструє помітне зростання.

Другим фактором стала неоднозначна медична реформа, яка зробила державні установи ще менш привабливими для пацієнтів. Цікаво, що на цьому тлі зростає кількість іноземців, які все частіше приїжджають в Україну на лікування.

Як сьогодні виглядає приватний ринок медичних послуг? Чому зростає інтерес європейців до українських клінік і чи є попит у самих українців? За рахунок чого небагата Україна випереджає конкурентів з ЄС у сфері репрудоктології та генетики? Чим відрізняється дитина з Богодухова від однолітка з Берліна з точки зору біології? Чи з'явиться у нас власна ефективна антикоронавірусна вакцина і чи потрібна вона нам насправді? Відповіді на ці та інші питання #БізнесТелеграф отримав у бесіді з професором Олександром Феськовим, головою та засновником мережі центрів репродукції людини "Клініка професора Феськова".

- Розкажіть коротко про свою клініку.

- Основний напрямок нашої роботи – репродуктивна медицина. Займаємося лікуванням всіх видів безпліддя. Наш основний вектор розвитку – це народження здорової дитини. Також проводимо перспективні розробки комплексів на основі стовбурових клітин. Зараз клініки є в Києві та Харкові. Готуємося відкривати представництва в ЄС, тому що у нас звідти багато пацієнтів.

Наш профіль – технологія ЕКЗ або екстракорпоральне запліднення. Тобто запліднення поза тілом. Це допоміжна репродуктивна технологія, яка забезпечує лікування різних порушень репродуктивної системи і безпліддя – чоловічого і жіночого.

- Скільком дітям ви допомогли з'явитися на світ? Ведете подібну статистику?

- Ефективність сучасних процедур ЕКЗ приблизно 38-45%. Враховуючи, що ми робимо в рік близько 1000 циклів ЕКЗ, то щороку ми даємо життя десь 400 дітям. Відразу скажу, що ми не ділимо цих дітей за принципом українець або іноземець. У нас однакове ставлення до пацієнта, звідки б він не був – з Берліна або з Богодухова. З точки зору біології, всі люди рівні.

- Ви згадали стовбурові клітини. У ЗМІ їх описують майже як панацею від усіх хвороб. Наскільки вони насправді ефективні?

- Скажу так, це повністю змінить підходи медицини майбутнього до лікування людини. До 80% сучасних ліків стануть просто непотребом. Приємно, що Україна і наша клініка в лідерах по впровадженню нових медичних технологій у сфері генетики і стовбурових клітин. В ЄС повноцінних аналогів поки немає.

Ми вже 30 років активно розробляємо і впроваджуємо плацентарні комплекси, препарати і процедури на основі стовбурових клітин з пуповини, наприклад, які показують дуже високу ефективність в лікуванні самих різних захворювань. Ми налагодили в клініці повний цикл виробництва препаратів нового покоління з доведеною дією, скоро їх запропонуємо ринку.

Наші комплекси свою ефективність довели. Вони надають потужний ефект, відновлюючи і зміцнюючи цілі системи організму. Інфаркт, інсульт, цукровий діабет, розсіяний склероз – їх лікування буде на порядок ефективніше. Особливо корисні вони будуть при відновленні периферичних нервів. Ураження нервів, серед іншого, це один з побічних ефектів COVID-19.

- Як стало можливим випередити ЄС у сфері медичних досліджень? У нас всі тільки й говорять про недофінансування й злидні.

- Тому що там дуже складна бюрократична система, яка стримує медичні дослідження. Роботи ведуться, наскільки я знаю, ще в Індії на хорошому рівні, але у них продукт занадто вихолощений кислотами і, в цілому, менш перспективний, ніж у нас. Наші харківські біологи десятиліттями вели дослідження – ефект просто приголомшливий.

Треба віддати належне українській державі – особливо юристам з профільних відомств і державним лабораторіям, спільно з якими ми розробляли новий правовий режим для медичних досліджень. У цьому питанні була створена дуже збалансована юридична база і гнучкий контроль з боку держави за ліцензуванням подібних досліджень. Це дає нам конкурентну перевагу перед європейцями.

- Ви кажете, що розробки ведуться десятиліттями. Коли ваша клініка була заснована, як розвивалася?

- Клініка була організована у 1995 році в Харкові. Складалася вона з трьох лікарів, медсестри, секретаря і бухгалтера. Займала площу 12 кв. м – кабінет для приватної практики. Зараз у нас штат двох клінік – у Києві та Харкові – приблизно 200 осіб, а площа десь до 4 тис. кв. м. Готуємо філії за кордоном.

- За рахунок чого таке зростання? Чи було воно постійним?

- Зростання у нас помітне, але нерівномірне. Найсильніше росли ми у 2005-2012 роках, але з періодичними спадами. Через те, що держава сильно заважала. Нескінченні перевірки, тиск на наш і в цілому на медичний бізнес. На одну клініку приходило по двадцять п'ять перевіряючих, і кожному треба було щось дати...

Але ми від усіх відбилися, в судах довели свою правоту. Чого не можна сказати про інших. У нашому сегменті, напевно, з 90-х років тільки ми і залишилися. Зараз від держави немає підтримки для приватних клінік, але тиск став слабшим.

"Ми щодня моніторимо інформацію про здоров'я співробітників компанії", – Сергій Скрипніков, заступник генерального директора Vodafone Україна

Найбільший спад був на тлі кризи і війни у 2014-2015 роках. Ми в Харкові втратили російських пацієнтів. Раніше до 40% пацієнтів були росіянами. Але потім ми переорієнтувалися на ЄС, удосконалили наш сервіс, стали залучати більше місцевих пацієнтів, тому що платоспроможність населення зросла.

У порівнянні з 2012-2013 роками до 2021 року ми зросли приблизно на 65-70% з точки зору кількості пацієнтів і приблизно втричі якщо виходити зі штату і обороту. Зараз теж є зростання, але він слабкий на тлі карантину. Можна сказати, що з 2019 року ми йдемо практично рівно – немає стрімкого зростання, але немає і таких обвалів, як у 2014-му. Падіння через коронавірус був короткочасним. Поточна динаміка дозволяє нам дихати вільно.

- А де простіше відкрити клініку – у Києві чи у Харкові?

- У Харкові клініку простіше відкрити, а в Києві простіше зробити її прибутковою. У Харкові більше кваліфікованих кадрів і менше запити по зарплатах, нижче операційні витрати. У Києві ж більше платоспроможних пацієнтів, але й конкуренція вища.

Втім, ми активно працюємо на міжнародному ринку – залучаємо іноземних пацієнтів. Найчастіше до нас їдуть з Німеччини, Італії, Іспанії, трохи рідше – з Франції та Великобританії. Потроху з пострадянських країн теж набігають. Все частіше до нас їдуть наші колишні співвітчизники, які перебралися за кордон.

- Як ви заманюєте європейців в Україну? Та ще й в умовах карантину.

- Європейці їдуть до України, тому що якість послуг у приватних клініках, зокрема у нашій, не гірше, ніж у Європі, але ціни в рази нижче – іноді у багато разів. Там все шалено дороге. У нас один цикл ЕКЗ обійдеться у 3-4 тис. доларів. У Європі це мінімум 6 тис. доларів, а у США нижче 12 тис. дол. ви нічого не знайдете. Правда в ЄС це найчастіше покривають страхові компанії.

Іноземців в Україні цікавлять найбільше чотири напрямки: репрудоктологія (у тому числі генетичні дослідження), офтальмологія, травматологія (особливо у сфері суглобів) та стоматологія. Це ті сфери, у яких в України вже з'явився свій міжнародний бренд. У Європі навіть у деяких клініках прямо кажуть – якщо вам треба дешево, але ефективно, то їдьте до України. Вже є цілий ряд українських клінік, які відомі по всій Європі.

- Які враження у вас від європейського ринку?

- Почавши працювати з європейцями, ми зрозуміли, що у нас не так все погано, як нам скрізь розповідають. А у них все не так вже й добре. Виняток тільки преміальні клініки, але там лікування може коштувати мільйони. Українська приватна медицина зараз досить вагома на тлі європейських конкурентів. При держпідтримці приватних клінік медичний туризм міг би розвиватися більш стрімко.

Кинулося в очі те, як європейські держави захищають свій ринок через страховки та іншими способами, щоб не відпускати своїх пацієнтів за кордон. В Іспанії, наприклад, фактично соціалізм – там взагалі все оплачує держава. Але у них є не всі види послуг, а деякі не на тому рівні, який є у нас.

Крім того, у Європі дуже звикли працювати за стандартом. Іноді це може погіршувати сервіс. У тій же Іспанії, наприклад, у вихідні багато клінік не працюють, а у робочі дні у них сієста – вже о 15:00 всі лікарі розбігаються. Українські клініки за набагато менші гроші готові працювати і у вихідні, і вечорами. Але і у нас поки теж не все є. Окремі дослідження, наприклад аналіз на генетичні захворювання, ми замовляємо у США – це впливає на кінцеву ціну наших послуг.

- А як зараз виглядає український ринок медичних послуг?

- Повних даних по ринку немає тому що багато хто працює у тіні, а у державних в доходах суцільний кримінал. Та й вірити офіційній статистиці в нашій країні це себе не поважати. Хіромантія працює ефективніше, ніж українська статистика. Можу судити тільки за своїми відчуттями. Приватний ринок медичних послуг зараз зростає приблизно на 10% на рік. Для порівняння, у двохтисячні роки він зростав на 2-5%.

Сегмент приватної медицини в цілому становить приблизно 5-6% від усіх медустанов. Причому близько 40-50% всіх приватних клінік розташовані у Києві – де гроші, там і приватна медицина. На наш ринок вже зайшли системні мережі, у тому числі й закордонні. Це буде підвищувати конкуренцію у галузі, а отже і якість послуг для пацієнта, стимулювати логістику, маркетинг і т. д.

- Які спостерігаються тенденції і тренди на ринку? Як на галузь вплинув коронавірус і локдаун?

- Ми, як і будь-яка сфера послуг, дуже залежимо від економічної і політичної кон'юнктури у країні, від криз. На відновлення попиту після коронавірусу впливає невисока купівельна спроможність людей – при зарплаті у 5-6 тис. грн. платну медицину вони не потягнуть, а таких в Україні більшість. Людям потрібні спеціальні державні та муніципальні програми з компенсацією послуг, повноцінна державна медична страховка.

Коли у 2020 році почалася криза через коронавірус і карантин, то в деякі місяці падіння досягало 10% обороту. Клініку ми не закривали, але, згідно з вимогами, обмежували кількість клієнтів на день. У зв'язку з цим було падіння. Але поступово ситуація вирівнялася. Ми змогли утримати клініку "на плаву" у найскладніший період. Зараз ми освоїлися і навчилися виживати в нових умовах, додали нові послуги.

- Які тенденції у вашому сегменті ринку?

- Попит зростає. В Україні в рік треба проводити близько 40 тис. циклів ЕКЗ, якщо прийняти на віру, що у нас близько 40 млн населення. Проводять поки лише 16-19 тис. ЕКЗ. У нашій клініці проводять близько 1 тис. циклів на рік, нарощуючи потроху цю кількість.

Попит поки перевищує пропозицію більш ніж у два рази – ситуація з лікуванням безпліддя у країні непроста. Але справа не в тому, що люди не хочуть. У багатьох просто немає грошей на таке дороге лікування. Вартість одного курсу від 60 до 150 тис. грн. Досить дорого, тому що частину досліджень нам виконують закордонні партнери, наприклад із США.

Ось, можете самі вирахувати ємність ринку в грошах. Але є ще суміжні сегменти, які теж цікаві з точки зору розвитку медичного бізнесу. Держава в рік виділяє кошти десь на 600 циклів ЕКЗ. Є ще місцеві програми, але там зовсім трошки. Як ви розумієте, це крапля в морі, враховуючи загальні потреби. Є куди розширюватися приватним клінікам.

Незважаючи на коронакризу, ринок електроніки за рік виріс на 15-20%, - Олексій Зозуля, СЕО "Фокстрот"

- Чи може приватна медицина повноцінно замінити державну, яка у нас не в кращому стані?

- Не зможе. Не можна сказати, що приватна медицина це "завжди добре", а державна – "завжди погано". Багато що залежить від людей у кожній конкретній клініці. Це дві частини однієї системи, які повинні доповнювати одна одну. Історія з коронавірусом у США виявилася особливо показовою в цьому питанні – там був повний провал платної медицини. А наша, злиденна державна система охорони здоров'я, у найскладніший період встояла.

Вона встояла всупереч тотальним злидням, недофінансуванню, дефіциту кадрів і т.д. тому що у нас в державних клініках лікування було недосконалим, але воно все ж було масовим і загальнодоступним. Хоч і не можу сказати, що безкоштовним – розцінки у державних лікарнях приблизно такі ж, як і у приватних, а по деяких позиціях навіть вище.

Є сфери, які повинні залишитися державними. Це стосується серйозних інфекційних захворювань, таких як туберкульоз, ВІЛ. Це хоспіси і т. д. Тобто держава повинна розвивати ті напрямки, де медицина не може бути прибутковою.

- Багато представників вашого ринку кажуть, що змогли непогано заробити на ажіотажі навколо коронавірусу. Особливо лабораторії.

- Так, на хвилі коронавірусу, після початкового спаду, лабораторії непогано так піднялися. Багато хто розширюється, але цей ажіотаж тимчасовий. Коли "булька" лопне, то деякі можуть закритися. Тому клінікам треба правильно реінвестувати цей раптовий прибуток. Ці доходи позитивно вплинуть на юзабіліті (зручності для пацієнта, - ред.) українських клінік, створять нові стандарти якості послуг.

- Чи вірите ви, що в Україні з'явиться власна ефективна вакцина від коронавірусу?

- Це не питання віри – я знаю, що у найближчому майбутньому не з'явиться. Швидше епідемія спаде і виробиться колективний імунітет, ніж ми з таким фінансуванням виведемо свою повноцінну вакцину. Тому що нинішні технології і бюрократичні процедури в країні дозволяють створити робочу вакцину у Харкові приблизно за 8-10 років. Складного тут немає абсолютно нічого, процес давно налагоджений. Це питання фінансування, яке держава не надає.

Але чи потрібна вона нам, якщо в світі вже зараз заявлено про 260 вакцин? З них 68 на фінальній стадії, а 9-12 є на ринку. Конкуренція зростає, ціни падають. Скоро вони будуть коштувати по 2-4 долари за дозу, а не так як зараз – держава закуповує їх за якісь божевільні гроші! При цьому більшість вакцин ще не пройшли навіть третій етап випробувань – випробування на людях. У цьому бачу ризики.

- Що вашу галузь стримує крім коронавірусу?

- Кадри – ось колосальна проблема. Ситуація з ними просто жахлива! Навчальні заклади випускають багато студентів, але якість освіти настільки низька, що вони практично нічого не вміють. Під час прийому на роботу я даю їм простенький тест. Так там на кожній сторінці десятки граматичних помилок – хоч російською, хоч українською мовою. Якщо вони навіть писати не навчилися за 7 років навчання, то про яку лікарську кваліфікацію можна говорити? Рівень медичної освіти треба підвищувати і дуже серйозно.

Головна проблема в тому, що у нас медичні установи і вузи розділені. Нам потрібно адаптувати європейський досвід, коли університет створюється при клініці – вона формує замовлення на фахівців, які навчаються, проходять там же практику і відразу отримують роботу. Сама ж клініка фінансує навчання нових фахівців, вкладаючи отриманий з пацієнтів прибуток або дотації від держави. У нас такого немає – навчання відірване від потреб ринку.

За радянських часів при лікарнях були кафедри, де студенти проходили практику. Зараз на рівні МОЗ йде наказ про ліквідацію навіть цих кафедр. А де студент-медик проходитиме практику? Віддалено або вдома буде колоти фантому (макет тканин людини для навчання лікарів, - ред.)? Тому у мене є серйозні побоювання щодо майбутнього медичної галузі.

- Ці зміни відбуваються у рамках медреформи. Ви, схоже, негативно її оцінюєте?

- Ця реформа для нас велика проблема, тому що ні реформатори, ні реформовані не розуміють що вони у підсумку бажають отримати. В одних клініках держава скорочує фінансування, через що дуже розумні фахівці виявляються на вулиці. Одночасно в інші наймають незрозуміло кого через низьку оплату праці.

Які доходи можуть бути у молодого хірурга? 8 тис. гривень і "хто-що подасть". Державна система просто змушує лікаря заробляти будь-якими способами або залишати роботу, що розкладає систему охорони здоров'я.

- Якби ви могли повернутися у 2020 рік, до коронавірусу, то яку пораду дали б самому собі, що зробили б інакше?

- Не робив би у березні 2020 року марний повний локдаун. А як компанія ми в обставинах, що склалися, діяли правильно. Коронавірус дав не тільки негатив – це новий досвід, який оптимізував логістику, юзабіліті і всі процеси бізнесу, в тому числі й медичного.

Наприклад, ми налагодили віддалену співпрацю з цілим рядом клінік з Європи. А це дуже серйозне питання для медицини, тому що треба постійно пересилати біоматеріали туди-сюди. А це заморожений рідким азотом біоматеріал, а не звичайна посилка. На новий рівень вийшли також онлайн-конференції з лікарями з інших міст і країн. Дуже багато практичних дрібниць змінилося. По суті всі процеси були оптимізовані.

Цікавим побічним ефектом для нашого суспільства стало те, що люди стали менше хворіти іншими захворюваннями. Просто тому, що навіть найбільш впевнені нехлюї стали частіше мити руки, піклуватися про гігієну. Простудні та інші інфекційні захворювання просто перестали бути для нас проблемою – такої низької захворюваності ще ніколи не було. Коронавірус дав нам урок, з якого ми всі повинні отримати правильні висновки.

Гендиректор Concorde Capital Ігор Мазепа: "Українці мають гроші і бажання інвестувати, але у них немає робочих інструментів"