Уникнути зростання тарифів на тепло — це реально?

Читать на русском
Автор
131
Яким буде опалювальний сезон — з якими тарифами і температурою в батареях Новина оновлена 02 жовтня 2021, 13:59
Яким буде опалювальний сезон — з якими тарифами і температурою в батареях

Що ховається за Меморандумом про низьку ціну на газ для населення та недопущення зростання тарифів на тепло

Аномально високі ціни на природний газ в Європі, котрі на днях досягли 1200 доларів за тисячу кубометрів, давно турбують українців, які побоюються зростання тарифів на опалення, останні можуть подорожчати від 30% до 80% вже в поточному опалювальному сезоні. Втім, вже 30 вересня президент України Володимир Зеленський заявив, що зростання тарифів в поточному опалювальному сезоні не буде, оскільки Кабмін, НАК "Нафтогаз" і органи місцевої влади уклали Меморандум, який гарантує вартість газу для виробництва теплової енергії населенню на рівні 7,42 грн за 1 кубометр палива.

"Через свій характер (а тепер і професії) мене завжди цікавив не те, ЩО говорять або обіцяють, а ЯК це буде виконуватися".

І тому дуже цікаве питання обіцянки, даної вчора президентом Володимиром Зеленським не допустити зростання тарифів на опалення, механізм нібито зрозумілий — якийсь меморандум між «Нафтогазом» і місцевою владою. Але усе ж таки, як це буде діяти в реальному житті, а не на папері?

На даний момент якщо з якоїсь причини, зазвичай через ціни на газ, собівартість виробництва тепла для теплокомуненерго і приватних виробників зростає, вони розробляють нові тарифи і прямують із ними в мерію, у якій на вибір цілих три варіанти:

  • 1) прийняти тарифи і всі лишаються щасливими, крім звичайно споживачів, і в майбутньому мера, тому що рішення про зростання тарифу негативно впливає на його рейтинг, якщо він хоче бути градоначальником більше одного терміну;
  • 2) запропонувати підприємству-виробнику залишити існуючий тариф, а різницю між ним і підвищенням компенсувати з місцевого бюджету, наскільки я знаю жодне місто, навіть Київ, дозволити собі такі витрати не може;
  • 3) проміжний варіант — довести через суд, що підрахунки виробника невірні, але якщо влада довести цього не зможе, тоді різницю між діючим і неприйнятим тарифом доведеться платити за рішенням суду, в тому числі за термін судових розглядів. Знову ж, місцева влада так не ризикує.

Як повідомила прес-служба президента, ціна газу для населення залишиться на рівні 7,4 гривень за кубометр. Але взагалі кажучи це не газ для населення, а газ для теплогенеруючих підприємств, які виробляють тепло (гарячу воду) для обігріву житлових будинків населення централізованого опалення, що коштує 7,42 грн. за кубометр, і в підсумку трансформується в ціну опалення для населення в залежності від міста. Для Києва це, наприклад, 38,5 грн за 1 квадратний метр площі, що обігрівається або 1654,41 грн за 1 Гкал.

Але тут є як в анекдоті — один нюанс, 7,42 грн. за 1 кубометр теплогенеруючі підприємства платять в межах лімітів, що визначається як середній результат споживання за опалювальний період протягом трьох останніх років. При цьому те, що понад цей ліміт, має купуватися вже за ринковою ціною.

Припустимо, у нас ліміт на опалювальний сезон 1 млн кубометрів газу, але через холоди потрібно спалювати газу більше, скажімо на 200 тисяч кубометрів. Середня ціна 1000 кубометрів газу на Українській енергетичній біржі зараз — 28-29 тисяч гривень

Разом 1 млн кубометрів по 7,42 грн і 200 тисяч по 29 гривень, коштують усі разом 13,2 млн грн: 7,42 млн + 5,8 млн.

Виходить, що виробник витратить на покупку палива майже в 2 рази більше ніж міг би, і якщо не збільшувати тариф для споживача (у яких правда грошей теж немає, особливо в світлі майбутнього карантину) в балансі підприємства виникне фінансова діра.

Начебто можна припустити, що природний газ для потреб населення дасть «Нафтогаз» з того, що видобувається в Україні, бо незважаючи на падіння газовидобутку в 2020 році на 2%, добути вдалося 20,2 мільярда кубометрів.

За підрахунками чиновників, для нормального проходження опалювального сезону 2021-2022 треба як мінімум 17 млрд кубометрів, в той час як в підземних сховищах за останніми даними вже 18,7 млрд кубів.

Перемога?

Як сказати, адже з цих 18,7 млрд кубометрів, 2,8 млрд належать нерезидентам, тобто іноземним компаніям, а скільки з решти майже 16 мільярдів кубів «блакитного палива» належать державі — невідомо.

Інакше кажучи, звідки «Нафтогаз» буде брати газ для виробників тепла по 7,42 грн за «кубик»? Адже його потрібного фізичного обсягу палива в розпорядженні держави просто немає.

Відповідь звичайно може бути один — купувати у приватника, але за якою ціною? Не по 7,42 гривні же за куб, а за вже згадані вище майже 30 гривень.

Скільки державі знадобиться грошей на ці покупки, а головне, звідки на це візьмуться гроші — найголовніша деталь за якої і прихований той диявол, який знає відповідь — чи буде зростання тарифів на тепло в опалювальному сезоні для українців.

Info Icon

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.