Росія рано чи пізно прийде на решту української території. Їй потрібна причина для "заворушення" - Геннадій Москаль

Аналізуючи постійні заяви низки країн про те, що Путін ось-ось нападе на Україну, мені здається, що вони, особливо США, навмисне розкручують маятник. Білому дому ввижається введення російських військ в Україну мало не завтра-післязавтра. Схоже, всі ці заяви пов’язані зі зниженням популярності Байдена. А коли атаки не станеться, вони скажуть: ось бачите, всі наші зусилля, переговори призвели до того, що вторгнення російських військ в Україні не відбулося. Особисто я це так бачу.

Україна у цій ситуації точно виглядає погано. Переважно виглядають ті самі США, Велика Британія, які рвуть за Україну сорочку. Вони накручують, наш горе-президент заспокоює. І відосиками – громадян. І через спілкування із іноземними ЗМІ – так званий колективний Захід.

Виглядає ситуація так, що Америка за цим сценарієм має вийти переможцем. Ось які ми герої, які зусилля доклали. І Байден, і Блінкен провели багато переговорів – і саме ми, американці, зберегли мир та спокій в Україні. Хоча про який мир та спокій можна говорити, якщо ми восьмий рік живемо у війні?

Росія вже відкрито змінила риторику. Менше за войовничість. Більше висловлювань у стилі "ми не хочемо війни".

І не тому, що зрозуміла, що її пропозиції щодо "гарантій безпеки" США та НАТО не приймуть. А якраз навпаки. Тому що отримала чіткі сигнали – іноземних військових баз на території України не буде, найближчим часом Україну до НАТО не приймуть. А на скільки цей "найближчий час" буде розтягнуто – на 10, 20, 30 років – ніхто не знає.

Сама ж Росія рано чи пізно прийде на решту української території. Їй потрібна причина для "заворушення". Як було після Майдану у 2014 році, коли вона окупувала Крим, частину Донецької та Луганської областей. Де буде "заворушення" – та територія для України й може бути втрачена.

А що робить українська влада? А нічого. Пише выдосики, влаштовує позачергові канікули для Ради та вдає, що все гаразд. Хоч навіть сліпому видно, що гаразд далеко не все…