Путін фактично повторює тези з "Майн Кампфу" Гітлера - Ігар Тишкевіч

Такий варіант російських дій, який відбувається зараз, ми описували як один з ймовірних на сайті Українського інституту майбутнього.

Сенс того, що відбувається, в тому, що Росія максимально підняла ставки, щоб додавити Україну. Можна сказати, що розпочалася операція з примусу України до "Мінська-3".

І навряд чи випадково Лукашенко вже запропонував провести переговори Росії та Україні у Мінську.

Зрозуміло, що "Мінськ-2" – мертвий. І що Росії потрібно більше. І щоби на поступки йшла Україна.

Запеклі військові дії йдуть не лише на Донбасі (причому вже за лінією розмежування – на підконтрольній уряду території), а й на півдні, сході, у центрі.

Паралельно росіяни максимально нагнітають панічні настрої за допомогою інформаційних атак. Дезінформація, фейки переповнили соцмережі. Десант йде на Одесу, російські прапори над українськими містами – і таке інше.

Мета – змусити українське керівництво здатися та піти на всі умови Кремля.

Свій ультиматум Путін уже сформулював. Це прямі переговори офіційного Києва з так званими "ДНР" та "ЛНР". Це поступки у зовнішній політиці та демілітаризація (відмова від курсу в НАТО, від співпраці з НАТО тощо) – тобто обмеження суб’єктності.

Все це неминуче спричинить політичну кризу в Україні. Ми маємо певною мірою повторення грузинського сценарію.

Після поразки Грузії у війні з Росією у 2008 році президент Саакашвілі зберіг свої позиції. Але не надовго. Буквально за кілька років росіяни відіграли ситуацію з новими політичними рухами, які й на сьогодні контролюють Грузію.

І надалі РФ активно працювала в інформаційному полі. Так, що зараз значна частина грузинських громадян непогано ставиться до росіян.

Те саме готують для України. Так що з погляду вигадки нових механізмів, РФ не відрізняється розумом та кмітливістю. Вони просто повторюють те, що було випробувано раніше.

Тези, які зараз ретранслюють Путін та його оточення – це фактично переписані тези із книги Гітлера "Майн Кампф" ("Моя боротьба"). Про життєвий простір тощо.

А ультиматум, який РФ висунула Україні – практично калька з ультиматуму гітлерівської Німеччини перед анексією Судетів (напередодні нападу на Чехословаччину) та перед нападом на Польщу.

Нічого нового вигадати росіяни не змогли.

Навіть якщо взяти їхнє визнання "незалежності" так званих "ДНР" і "ЛНР" – пряма паралель із Судетами. З 1937-м роком та Чехословаччиною. У тому числі – з погляду реакції (дуже стриманої) країн Заходу.

Різниця лише в тому, що зараз події розвиваються дещо швидше. Якщо від нападу на тодішню Чехословаччину до початку Другої світової війни (напад Німеччини на Польщу) пройшло більше року, то Росія зараз все помістила в лічені дні.

На першому етапі реакція Заходу поки що – це шок. Подивимося, що Захід робитиме, коли відійде від шоку.