На українській території всі російські військові є «гарматним м’ясом» - Юрій Смєлянський

Російський диктатор путін, який оголосив понад три тижні тому так звану "часткову мобілізацію", заявив у п’ятницю, 14 жовтня, що вона знаходиться на завершальному етапі. За його словами, повістки отримали вже 222 тисячі осіб, і протягом двох тижнів "усі мобілізаційні заходи будуть завершені".

При цьому, на думку президента України Володимира Зеленського, генерали Росії використовують мобілізованих росіян як "гарматне м’ясо", тому не зацікавлені в їх ґрунтовній підготовці.

Розхожий термін "гарматне м’ясо" – переклад з англійської мови. А у французькому варіанті "гарматне сало" або "мастило для гарматного ствола". За деякими джерелами, вираз уперше було використано Шекспіром у роздумах про сенс війни. Про сенс ведення війни. Термін означав безглуздість загибелі за чиїсь незрозумілі інтереси, цілі, ідеї чи ідеали. У такому контексті ЗСУ, весь український народ бореться із загарбниками за ідеали своєї свободи, своєї незалежності. У такому опорі є сенс.

А за що воюють та гинуть на українській землі російські загарбники? За брехливі ідеї та ідеали їхнього диктатора, російської влади. І в цьому сенсі на українській території російські військові справді є "гарматним м’ясом" незалежно від ступеня та тривалості їхньої підготовки. А також незалежно від їхніх посад та військових звань.

Ті, хто розпочинають війну, завжди починають її за розробленим планом. Але рано чи пізно – завжди війна починає йти не за планом. І людське бажання та надії не здійснюють на її перебіг жодного впливу, з погляду досягнення поставлених цілей. Ресурси, технології, озброєння, людський фактор – вони, кожен по-своєму, є факторами впливу у війні та факторами зламу всіх військових планів. ЗСУ, громадяни України, отримавши військову допомогу від наших західних партнерів, зламали всі плани російських агресорів. Можна нескінченно малювати дані статистики "процвітання", статистики "розвитку", навіть випереджаючого "розвитку". Війна всю цю брехню оголює дуже швидко.

Ось чому кремлю знадобилася мобілізація. Відповідь дуже проста – своїм опором та завдяки допомозі наших західних партнерів на полі бою в Україні почали закінчуватися окупаційні військовослужбовці. І цей недолік необхідно якимось чином заповнювати. З цієї причини для певної частини російських "мобіків" часу на якусь підготовку просто не було.

Критика на адресу військового керівництва Росії і загалом на адресу керівництва Росії йде завжди з усіх боків. Одні критикують за те, що "війна в Україні йде м’яко, а треба жорсткіше і безжально". Інші за те, що не ті мобілізують і не так мобілізують. Але загалом це не критика неприйняття війни проти України як такої. Адже верховний диктатор залишається поза критикою. Він все думає правильно. Просто його холопи не так виконують задумане. А частина населення просто тікає від цієї мобілізації, вірніше від шансу загинути за наказом верховного диктатора як "гарматне м’ясо". З цієї причини російська критика на адресу влади чи її якоїсь частини – це не протистояння цій владі та її наказам, а спроба зручніше підставити спину під батіг, щоб було не так боляче.

Підбиваючи підсумки минулого періоду російської мобілізації, можна говорити про її провал, якщо виходити з оцінок втечі потенційних військовослужбовців зі своєї держави за кордон від цієї самої мобілізації. Але це не означає, що кількість озброєних агресорів на українських теренах не збільшиться. Знайдуться. І добровольці також. І війна продовжується. Чи породить російський варіант мобілізації протистояння російській владі? Скоріше ні, ніж так.