Наше завдання зараз – і кожного конкретного українця, і держави загалом – вижити-вистояти - Олександр Охріменко

Російські агресори планують здійснити чергові ракетні атаки на об’єкти енергосистеми України.

У зв’язку з цим українців просять запастися достатньою кількістю води, їжі та заздалегідь дізнатися адреси найближчих Пунктів Незламності, повідомив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

Прогнози, звісно, малоприємні. Тішить те, що наша фінансова система перебудувалася в умовах війни – і більш-менш нормально працює. Попри обстріли та "світловистави", які влаштовує агресор.

Нам просто потрібна перемога. І мир. А доки буде війна, завжди будуть фінансово-економічні проблеми. І що довше триватиме війна, то більше буде цих проблем.

При цьому, наголошую, банківська система у нас працює. Так, не повноцінно, кредитування на сьогоднішній момент складно робити. Але закінчиться війна – все можна буде запускати. Наразі головне забезпечити платежі, безперебійні валютно-обмінні операції тощо.

Щодо економіки загалом, то, зрозуміло, поки війна не закінчиться – ми продовжимо в цьому сенсі падати. Те саме відключення електроенергії може призвести до того, що падіння ВВП становитиме не 30% прогнозованих, а 50-70%. Так, влада намагається щось робити, тривають цілодобові ремонти, підтягуються нові системи ППО. Але абсолютно виключити ракетні удари неможливо.

Врятувати економіку у такій ситуації неможливо. Лише перемагати.

Простий приклад – відключення електроенергії зупиняє ті небагато підприємств, які хоч якось підтримували нашу економіку. Завод не може працювати 2-3 години на добу. Простіше взагалі не запускати його, в такому випадку. А якщо ми зупиняємо більшу частину підприємств, більшу частину транспорту, ясна річ, що це найжорстокіший удар по економіці. Так, звичайно, страждають усі, домогосподарства по добу-дві сидять без електроенергії. Але для підприємств це набагато страшніше.

Тож наше завдання зараз – і кожного конкретного українця, і держави загалом – вижити-вистояти.

А з порятунком економіки, з її розвитком розбиратимемося вже після війни. Після нашої перемоги. І розбиратися, як я розумію, усім світом.