Скандал навколо скасування Prozorro. Де шукати зраду - Макс Нефьодов

Учасників е-торгів в Україні десятки і сотні тисяч, тож ставити їх в нерівні умови — некоректно, каже економіст

Оскільки в інтернеті вже почалась істерика з приводу "скасування Prozorro", яка знаходиться в політичній, а не економічній площині, таки напишу і свою думку. Я це не дуже люблю робити, бо вже майже 4 роки не маю відношення до реформи закупівель і вважаю, що "підштовхувати під лікоть" людей, які мають повноваження її робити (Nadiya Bigun, Natalia Shymko) і яким я довіряю, некоректно і шкідливо. Отже:

• Prozorro не скасовують, зміни стосуються виключно формату проведення аукціону. З "закритий конверт" + 3 раунди на пониження тимчасово зробили тільки "закритий конверт";
• Пояснення цьому — проблеми з електрикою, які не дозволяють частині учасників вчасно робити ставки. Пропозицію можна подати протягом довгого періоду, для аукціону треба бути онлайн 6-20 хв;
• Учасників в країні десятки і сотні тисяч, ставити їх в нерівні умови — некоректно. Навіть 1% таких випадків в день — це кілька десятків компаній, які будуть розповідати про зраду — "от я би точно виграв, якби не електрика";
• Тому рішення тимчасово скасувати сам аукціон — має право на життя. З економічної точки зору це не мега-зрада, теорія показує несуттєве зменшення ефективності. На порядок гірше — перехід до прямих договорів через військові потреби/секретність/ковід/тощо;

• Я точно вітаю будь-які компроміси, які зберігають тендери, а не розширюють прямі договори (іронічно, що частина нинішніх критиків "вбивають Prozorro" влітку бігали із криками "скасуйте Prozorro, бо війна, а цивільно-військовим адміністраціям треба все дуже терміново");
• Звісно, рішення має бути "тимчасове" — і от за цим закликаю дууууже слідкувати. Нагадую, що ковідні норми у нас не тільки не скасовані, а ще й розширяються періодично;
• Щодо "вимог" Світового Банку / ЄС скасувати аукціони. Для вас буде сюрпризом, що законодавство розвинених країн в сфері закупівель не дуже прогресивне. В 2015-му дехто в Євроделегації був взагалі дуже проти є-закупівель — мовляв, треба вчити закупівельників, роз‘яснення писати, а не отеті компутєри незрозумілі. Тому в майбутньому для євроінтеграції і для того, аби Світовий банк проводив свої тендери в Prozorro нам треба буде шукати якийсь компроміс або якось петляти, аби виконати формальну вимогу, що аукціони опціональні, а не обов‘язкові.
• Виписано рішення КМУ кривовато — чесно, нелегко зрозуміти, що там і в які норми вноситься. Це в принципі проблема нашої нормативки в країні — і не полегшує життя нікому. Але це не вирішити в рамках закупівель.
• Комуніковане рішення було … похабно (з усією повагою до авторів). Тому і маєте, що маєте. З цільовою аудиторією треба розмовляти, дані треба показувати, аргументацію наводити, виходити з меседжами першими, а не "коли буде час". Це не менш важлива складова змін, аніж написати текст постанови. Колеги з інших відомств теж не дуже допомогли — це я про звернення з ВРУ — Andrey Motovilovets.

Резюмуючи. Мега-зради немає. Зрада у нас в прямих договорах, які поступово треба скорочувати. Рішення про скасування має бути тимчасовим. Результати такого експерименту мають бути проаналізовані дата-аналітиками — і дадуть аргументи або зберігати аукціони і боротись з євробюрокрптами, або навпаки.

Дякую. Можете починати писати, що я продався Володимиру Зеленському, Андрію Єрмаку, Юлії Свириденко, масонам і світовій закулісі.