Чому Офіс президента не позбавляється скандального Арестовича - Олексій Голобуцький

Кремлівський прессекретар дмитро пєсков цинічно заявив у понеділок, 16 січня, що російська армія не завдає ударів по житлових будинках та об’єктах соціальної інфраструктури в Україні.

При цьому зробив явний кивок у бік Арестовича, який викликав чимало галасу своєю заявою про те, що російська ракета, яка влучила у житловий будинок в Дніпрі, що призвело до численних жертв, нібито була збита українськими ППО.

У заявах пєскова немає нічого дивного. Вони спрямовані на внутрішню аудиторію, якою з телевізора в голови вкладають ла*но протягом багатьох років. І пєсков періодично додає чергову порцію від себе та від Кремля.

Навіть якби Арестович не ляпнув те, що ляпнув, російські пропагандисти придумали щось від себе, як вони вигадували вже не раз. А так він просто полегшив їм завдання.

Я не вірю в те, що Арестович зрадник, що він завербований ФСБ і так далі, хоч такі версії ходять в українському інформпросторі.

Усі шукають якусь конспірологію. Мені ж здається, він, як кажуть, "береги поплутав". Що не дивно. Арестович не вилазить із інформаційного простору вже рік. Як показують опитування, є одним із найвідоміших людей в Україні.

Думаю, він просто втратив контроль. Є мільйон шанувальників, які йому постійно стверджують, який він молодець. В нього беруть автографи. І Арестович просто "поплив".

Адже він не вперше несе відверту нісенітницю. Робить якісь нереалістичні прогнози.

І йому за це нічого.

Чому?

Тому що опозиції в Україні наразі немає. Та й політичного життя як такого немає.

На каналах і журналісти, і запрошені експерти бояться слово сказати із натяком на критику влади. Є єдиний телемарафон, де, зрозуміло, все в одному зручному Банковій стилі.

І поки сам Офіс президента в особі Єрмака не ухвалить рішення "мочити" Арестовича – нічого не буде.

Зараз він ОП корисний для певних цілей. Арестович настільки відомий, що є непоганим інструментом на вирішення деяких внутрішніх питань. Відвернення уваги від чогось. Або, навпаки, привернення уваги до чогось. Тому його і не позбавляються.

А ще тому, що, хоч він і не суб’єктний, не самостійний, але всяке може бути. І логіка ОП тут така – краще нехай Арестович "лажає" під нашим контролем, ніж десь на боці працюватиме проти нас.