Приїзд на путінський парад – це "любов за гроші", а країнам Центральної Азії набагато перспективніше співпрацювати з Китаєм - Ігор Попов

Одним із наслідків війни проти України стала втрата впливу російської федерації у пострадянських державах. ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку) фактично розвалена, оскільки її члени вже не розглядають росію як гаранта безпеки чи арбітра у суперечках. Економічні проєкти на кшталт "митного союзу" та ЄвразЕС – також не актуальні. Санкції проти російської економіки стали останнім аргументом для згортання економічного партнерства з рф. Звичайно, певна співпраця залишається, і результатом візиту низки президентів (Казахстану, Киргизстану, Узбекистану, Таджикистану, Туркменії плюс прем’єр Вірменії та самопроголошеного президента Білорусі) на кремлівський парад можуть стати реструктуризація боргів або нові вигідні позики. Таке своєрідне "кохання за гроші".

Набагато перспективнішим для країн Центральної Азії є співпраця з Китаєм. У травні планується проведення у Пекіні саміту у форматі "5+1", на якому Сі Цзіньпін проведе переговори з лідерами п’яти держав. Китай просуває свої інтеграційні проєкти: у сфері безпеки – це Шанхайська організація співробітництва, економіці – ініціатива "Один пояс, один шлях". За деякими даними, саме Китай міг попросити лідерів центральноазіатських країн відвідати парад у москві, щоб інформаційно підтримати кремлівське керівництво.

У своєму виступі 9 травня путін намагався проводити паралелі між Другою світовою війною та нинішнім російським нападом на Україну.

Він говорив про те, що у тій війні народи СРСР разом воювали проти нацизму, натякаючи, що візит низки президентів на парад він розглядає як вияв спільної позиції проти України та Заходу. Але тут пропаганда входить у протиріччя. Адже вся ідеологія свята Перемоги базувалася на тому, що для СРСР війна була оборонною і народи згуртувалися після віроломного нападу нацистів. Зараз саме росія виступає на темній стороні, сама напавши на сусідню мирну країну. Тому допомагати агресору ніхто не бажає.

Україна поважає перемогу над нацизмом – і відзначає цю дату разом із західним світом 8 травня. Водночас ініціативи президента Володимира Зеленського щодо відзначення 9 травня Дня Європи символізують інтеграцію нашої країни до Європейського Союзу. Саме європейські країни стали союзниками України у протистоянні російській агресії. Україна отримала статус кандидата у члени ЄС та продовжує активну роботу щодо вступу до цього союзу.

Разом із Україною активно займається євроінтеграцією Молдова. Грузинська влада допустила уповільнення переговорів, що викликало протести населення та опозиції. Країни, лідери яких відвідали сьогодні російський парад, шукають собі нових союзників – чи це Китай, Іран чи Туреччина. росія залишається в ізоляції, і може розраховувати лише на ситуативні союзи або разові жести ввічливості з боку колишніх "молодших братів".