Війна – це головне "червоне світло" для вступу України до НАТО - Олексій Голобуцький

Співзасновник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький нагадав "Телеграфу", як вступали до НАТО країни Східної Європи

Більш ніж інтригуючий саміт НАТО у Вільнюсі багато хто називає історичним, підкреслюючи ймовірні найважливіші рішення, зокрема для України.

Враховуючи надзвичайні обставини, що склалися в Україні у зв’язку з широкомасштабною російською агресією, питання про вступ нашої країни до НАТО є актуальним як ніколи.

При цьому війна, безперечно, не дозволяє виконати всі критерії, необхідні для прийняття до НАТО. Тоді як наша армія зміцнюється, економічно ми серйозно ослабли, демократичні свободи зі зрозумілих причин – частково згорнуті.

З іншого боку, практично всі країни, які стали членами НАТО, не відповідали стандартам Альянсу повною мірою. Особливо країни Східної Європи, які масово зробили крок спочатку в 1999-му (Польща, Чехія, Угорщина), а потім у 2004-му (Естонія, Болгарія, Литва, Латвія, Румунія, Словаччина, Словенія). Та й до наступних приєднань – Албанія та Хорватія (2009), Чорногорія (2017), Північна Македонія (2020) – є чимало питань щодо відповідності натовським стандартам. Однак вони увійшли до Альянсу.

Ту ж Грецію і Туреччину, коли прийняли 1952-го, теж взяли не через їхні неймовірні демократичні та інші звершення, а задля зміцнення південного флангу Альянсу. Причому Греція через якийсь час примудрилася вийти з НАТО — 1974-го, коли військовий конфлікт розділив територію Кіпру і північна частина острова залишилася під контролем Туреччини. А 1981-го – знову стати членом Альянсу.

Тож ніхто нічого не виконував щонайбільше задля вступу до НАТО. І тут ставити такі претензії до України – лицемірно.

Те, що у нас є невирішена територіальна суперечка, – так. Але у Туреччини та Греції, між іншим, вона теж є. А ось війна, що триває, – це головне "червоне світло" для нашого вступу до НАТО. Не дивно, що зараз Україна буквально "вигризає" у партнерів гарантії безпеки на період ДО нашого вступу до Альянсу, а також обов’язково підтвердження, що цей вступ відбудеться практично одразу після закінчення війни.

Однією з головних проблем вступу України до НАТО раніше була відсутність повноцінної підтримки цього рішення в нашому суспільстві. Це дозволяло Заходу аргументувати відмову тим, що немає сенсу приймати до Альянсу країну, де приблизно половина населення цього не хоче. Нині, як свідчать останні опитування, в українському суспільстві – колосальна підтримка вступу до НАТО.

За наше прискорене прийняття після закінчення війни говорить і той факт, що українська армія зараз є, мабуть, найсильнішою на Європейському континенті. Із унікальним бойовим досвідом.

На наш жаль, глобального переосмислення в ракурсі майбутнього Європи без росії так і не відбулося. За позицією тих же США, Німеччини, Франції ясно, що будувати концепцію європейської безпеки, назавжди виключивши з цієї формули рф, вони зараз не готові.

Для них те, що відбувається зараз, – це не просто допомога Україні у відбитті російської агресії, а й спроби врятувати саму рф від розвалу. В надії, що через якийсь час, після, можливо, низки політичних циклів, її вдасться перетягнути на бік Заходу.