Саміт G20: що Україні важливо розуміти про Індію - Сергій Гармаш

Напередодні саміту G20, який пройде в Індії 9-10 вересня, на мою думку, надто багато невиправданого негативу у бік країни — господині заходу.

Я не вважаю, що Нью-Делі підіграватиме російській стороні. Як господарка цього саміту, Індія, яка зараз фактично перебуває у конфлікті з Китаєм, у постійному суперництві з ним у всіх міжнародних структурах, зацікавлена в тому, щоб підсумковий документ, підсумкову заяву після саміту – ухвалили.

Практично всі останні міжнародні саміти (якщо там представлений широкий спектр учасників, а не лише колективний Захід, що підтримує Україну, та Японія, як у випадку з G7), демонструють, що підсумкові документи блокуються росією і Китаєм. У результаті спільні заяви не з’являються. Що є ознакою поганої організації саміту, дипломатичною поразкою країни – господині заходу.

І Індія, щоб не виглядати країною, яка не змогла… щоб не отримати дипломатичну поразку (насамперед – від Китаю), робить все, щоб підсумкова заява з’явилася. Відповідно, не включає туди пункти, які можуть призвести до блокування появи підсумкового документа.

Тож Індія не підіграє москві. Вона лише намагається розв'язати власну проблему, захищає свої інтереси.

Читаючи публікації в українських ЗМІ щодо саміту "Великої двадцятки", я бачу, що у нас формується негативний тренд щодо Індії. Це, як на мене, є небезпечним для нас.

Індію точно не можна віднести до осі зла, в яку входять сьогодні рф, Білорусь, Північна Корея, Іран, Китай, та ж Угорщина. Індія певною мірою є суперником частини цих держав. Враховуючи її територію, амбіції, економіку, що зростає. І вона боронить свої інтереси. Скрізь. Тож нам потрібно реалістично оцінювати дії Індії. І шукати можливості для взаємодії, а не псувати з нею відносини через якісь неправильні оцінки.

Адже та сама нафта, яку Індія купує у росії (і за що ми її критикуємо), у результаті поставляється у вигляді бензину в Україну та Європу.