Зеленський відмовився від виборів, але це мало що означає - Олексій Голобуцький

Читать на русском
Автор
1647
Колаж "Телеграфу" Новина оновлена 01 грудня 2023, 16:55

Співзасновник Агентства моделювання ситуацій спеціально для "Телеграфу" пояснив, чому у Зеленського ухвалили рішення від виборів відмовитися

Розмови про вибори/не вибори в Україні під час війни, схоже, вирішили закруглити. Відповідний меморандум, як з’ясувалося, підписали ще першій половині листопада представники всіх фракцій Верховної Ради. Вирішили, що вибори (і президентські, і парламентські) у нас пройдуть лише через шість місяців (як мінімум) після скасування воєнного стану.

Імовірність проведення виборів навіть під час війни, звісно, обговорювалася. Але від ідеї відмовилися. Причому не лише через об’єктивні складнощі проведення в таких умовах.

Справа ще ось у чому.

Одне – проводити вибори, бувши повністю впевненим у позитивному для себе результаті. І зовсім інше – коли такої впевненості нема.

А Банкова впевненості явно не має. І це показує ситуація із головкомом Залужним, на якого у листопаді велася посилена інформаційна атака.

Тобто мало того, що ти в будь-якому разі втрачаєш репутаційно, проводячи вибори в умовах воєнного стану, в дуже умовних правових реаліях. Так ще є ймовірність, що ти ці вибори не виграєш. Або виграєш так, що це буде, м’яко кажучи, сумнівно.

Враховуючи весь цей набір факторів, у Зеленського ухвалили рішення відмовитися від виборів.

Втім, усі ці заяви та меморандуми мало що означають. Скільки вже робилося цією владою та її попередниками взаємовиключних заяв! Сьогодні наші політики говорять так, що завтра можуть сказати інакше.

Існує безліч варіантів розвитку подій. Наприклад, розпочнуться переговори, відбудеться "заморозка". І що тоді? З 2014-го, коли у нас, за фактом, розпочалася війна, було двічі проведено і парламентські вибори, і президентські. Знайшли спосіб.

У стадії незавершених конфліктів знаходяться Японія та Росія (суперечка за острови), Кореї. І нічого. Живуть якось. Проводять вибори.

Тут питання – хто першим упреться у стіну. Україна чи росія. Хто першим зрозуміє, що подальших військових успіхів у найближчому майбутньому не буде.

Якби путін розумів, що його окупаційна армія більше не зможе просунутися ніде, кремль би активніше гойдав тему мирних переговорів. А поки що про них лише зрідка йдеться, немає цілеспрямованої потужної інформаційної кампанії.

Отже – путін сподівається ще щось урвати. Особливо під свої березневі вибори. Хоча російському суспільству на такі "успіхи" — начхати. Це суто путінський пунктик. Його особисте бажання.

Яке "визволення" Авдіївки чи Мар’їнки? Там же одні руїни, як у вже "звільнених" Соледарі та Бахмуті…

Тому йдуть розмови, що путінська виборча кампанія не буде мілітаристською. Ставка на прикрашення внутрішнього життя, на економіку та соціалку.

Info Icon

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.