З українців вибивають "липові" борги, використовуючи продажних нотаріусів: як працює схема

В Україні процвітає нова схема з вимагання неіснуючих боргів

Фінансові відносини у вигляді взятого кредиту знайомі багатьом українцям, і далеко не завжди їх вдається вчасно віддати. Але навіть якщо це питання ви вже врегулювали, це не гарантує спроби незаконно отримати з вас гроші через роки після факту кредиту. Все, що для цього потрібно – зацікавлена юридична особа, несумлінний нотаріус та приватний виконавець.

Як з українців намагаються вибивати незаконні борги та як правильно відбивати подібні спроби – розбирався «Телеграф».

У поверненні коштів відмовити

У Єдиному реєстрі судових рішень України можна знайти чимало документів, присвячених спробі банків або фінансових компаній отримати з боржника гроші, не маючи на це жодних прав.

Так, 2 грудня Індустріальний районний суд Дніпра розглянув позов громадянина до фінансової компанії «Аланд» та третіх осіб – приватного нотаріуса та приватного виконавця.

За матеріалами судової справи, мешканець Дніпра у жовтні 2012 року взяв у «Райфайзен банк Аваль» у кредит 12 573 гривні на 4 роки. І ось у квітні 2021 року чоловік дізнався, що на нього відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого документа, виданого приватним нотаріусом із Житомира.

Виконавчий документ на суму 19 365 гривень було видано на користь компанії «Аланд», яка уклала з «Райфайзен банк Аваль» договір про перевідступ прав вимоги. Чоловік платити гроші відмовився та подав до суду.

2 грудня 2021 року суд ухвалив рішення визнати виконавчий підпис житомирського нотаріуса незаконним, а «Аланда» стягнути 908 гривень судового збору.

У своєму рішенні суд зазначив, що нотаріус при накладенні виконавчого напису не врахував усіх документів, необхідних для визнання заборгованості за боржником. Зокрема, були відсутні:

- нотаріально засвідчений кредитний договір між боржником та банком;

- Виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором.

Зрештою, звернутися за накладенням виконавчого напису на документ кредитор може лише протягом 3-х років з дня укладання кредитного договору, тобто не пізніше жовтня 2015 року. Простіше кажучи, приватний нотаріус просто поставила свій напис, не маючи на те законних прав, що й послужило підставою для фінансової компанії відкрити виконавче провадження, так і для суду – винести рішення не на її користь.

Проте насправді це рішення — лише одне з багатьох аналогічних, які вітчизняні суди розглядають останні місяці на користь несумлінних фінансових компаній і нотаріусів, які їм допомагають.

Як «оживити мертві» кредити

Як кажуть співрозмовники «Телеграфа», багато вітчизняних банків і фінансові компанії, що викуповують прострочену заборгованість, взяли на озброєння схему використання нотаріусів для реанімації старих боргів.

«Типовий приклад: припустимо, років 10 тому ви прийшли в один дуже відомий тоді приватний, а нині державний банк, отримати кредитну картку. З метою економії часу та «діджиталізації» клієнту пропонували приєднатися до умов кредитування на сайті банку. Він заповнював анкету, отримував картку, гроші на ній і все. Жодні кредитні договори не підписувалися», — розповідає керівник та керівний партнер в адвокатській фірмі «Пакс» Дмитро Нестеченко.

Проблеми починалися, коли клієнт не повертав гроші та за законом повернути їх було практично неможливо, оскільки не було укладено кредитного договору, з яким можна було йти до суду. Та й термін позовної давності часто був давно прострочений.

«У банку підійшли до проблеми «творчо» — за допомогою «своїх» нотаріусів почали робити виконавчі написи, на підставі яких можна було відкривати виконавчі провадження. Наразі цю схему використовують фінансові компанії, які займаються викупом прострочених боргів», — пояснює Нестеченко.

За словами юриста, алгоритм дій у цьому випадку досить простий – «свій» нотаріус гуртом ставить виконавчі написи для цілої пачки таких боржників, що коштує не одну тисячу доларів, адже може стати підставою для позбавлення ліцензії. Потім відкривається виконавче провадження, для чого найчастіше використовують приватних виконавців, а далі у боржника три варіанти.

Судитись, платити, домовлятися – як розв'язувати проблему «липових» боргів

Досвідчені та обережні фінансові компанії зазвичай відкривають виконавчі провадження на суми в 10-20 тисяч гривень, на що у них є свій резон.

"Дані суми зазвичай невеликі та "допомагають" правильно вибрати один із доступних варіантів для такого боржника", — пояснює Дмитро Нестеченко.

Так, одержуючи попередження про наявність виконавчого провадження, українець може обрати один із трьох варіантів:

• заплатити банку чи фінкомпанії;
• поторгуватися, сподіваючись знизити суму до виплати;
• подати в суд.

«Скажу з власного досвіду – перемога в суді за даним позовом за грамотного адвоката гарантована, але йому доведеться заплатити 10-15 тисяч гривень, скільки зазвичай і вимагають фінкомпанії. У результаті у людини, яка опинилася в такій ситуації, виникає питання, що для неї краще – платити адвокату чи фінансовій компанії? У кращому разі за рішенням суду частину ваших судових витрат заплатить сторона, що програла, і адвокат обійдеться трохи дешевше – у 5-7 тисяч гривень», — резюмує Нестеченко.

Втім, для того, щоб опинитися в боргу перед банком, необов’язково брати в нього гроші й укладати кредитний договір, іноді досить просто стати жертвою шахраїв.