Заборона поліетиленових пакетів в Україні: за кульки заплатимо двічі

З 10 грудня звичні безкоштовні пакети в магазинах опинилися під забороною. Чиновники не натішаться: вони вважають, що платні пакети сприятимуть поступовому зменшенню їхнього використання. А це, своєю чергою, має допомогти покращити стан екологічної безпеки та в довгостроковій перспективі вплинути на здоров’я українців.

Проте самих українців більше турбує не довгострокова перспектива, а найближча. Багато покупців сприйняли раптові цінники на одноразові кульки як наступ на свої права, і ні в яку не бажають миритися зі «свавіллям» торгових мереж. Причому якщо одним дійсно доводиться вважати кожну копійку, то для інших не дати на них «наваритися» супермаркетам – справа принципу.

Що в законі

Відразу зазначимо, що, можливо, торговельні мережі й раді були б обійтися без негативу, що звалився на них, але заходи для тих, хто спробує не розмінюватися на дрібниці і як і раніше роздавати пакети направо й наліво, суворі. Згідно з ухваленим законом про обмеження обороту пластикових пакетів на території України, за безплатне розповсюдження пакетів продавцю загрожує штраф у розмірі 100-200 неоподатковуваних мінімумів (на сьогодні 1700-3400 грн), а за повторне порушення протягом трьох років – від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів (3400–8500 грн). При цьому для покупців штрафів не передбачено.

Але і це ще не все: з 1 лютого 2022 року на пластикові пакети з товщиною стінки від 50 мкм (це досить щільні пакети, які умовно можна прирівняти до багаторазових) рішенням Кабміну встановлені мінімальні роздрібні ціни:

• 2,00 грн — пакет без ручок та бічних складок;
• 2,50 грн — пакет без ручок, але з бічними складками або з ручками без бокових складок;
• 3,00 грн — пакет з ручками та бічними складками.

Поступово надтонкі та тонкі пакети будуть йти з нашого життя й у 2023 ми вже увійдемо без них. З 1 січня 2023 року можна буде купити лише щільні пакети, про які було сказано вище та на які встановлені мінімальні ціни.

Дорогою Європи…

Вводячи заборону на безкоштовні пластикові пакети, Україна йде шляхом багатьох європейських країн, де безкоштовних кульків у торгових залах удень з каганцем не знайдеш. У європейських супермаркетах тонкі пакети продаються в середньому по 5-25 центів, а сітчасті мішечки для овочів та фруктів, які можна використати роками – по 1 євро. Не дивно, що європейські покупці здебільшого вибирають мішечки, хоча, звичайно, справа не лише в ціні.

Європейці взагалі більш дбайливо та свідомо ставляться до навколишнього середовища, і це проявляється у всьому – від сортування сміття до зменшення використання пластику. Автори законопроєкту наводять цифри: у той час, як кожен українець у середньому використовує близько 500 поліетиленових пакетів на рік, у країнах ЄС цей показник становить 90 пакетів.

«У ЄС уже давно пакети платні, і українців вирішили також у такий спосіб змусити зменшити споживання пластику й тим самим зберегти довкілля, — каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Наприклад, у Німеччині вже досить давно популярно ходити до магазину зі своєю сумкою та не купувати пакети на касі. Незабаром так буде й у нас. Мине зовсім небагато часу, і люди звикнуть або використовувати свою тару, або купувати вже упаковане. Це рішення багатьом зараз здається дивним, спірним, несправедливим, але я впевнений, що майбутні покоління будуть вдячні нам за нього. Сьогодні Україна просто завалена пластиковими відходами й це вбиває нашу екологію».

«Ніхто дарувати пакети не буде»

Треба сказати, що чимало українців ще одну «дорогу до Європи» справді не оцінили. Користувачі соцмереж ось уже два тижні обговорюють «черговий грабіж» і навіть закликають бойкотувати покупку товарів, які без пакетиків не купиш – наприклад м’ясо чи рибу.

Річ у тім, що оскільки закон не поширюється на біорозкладні пластикові пакети, деякі експерти, а слідом за ними і споживачі спочатку вирішили, що торгові мережі просто замінять безкоштовні звичайні пакети на безкоштовні біорозкладні, а ми цього навіть не помітимо. Але мережі пішли іншим шляхом і просто виставили ціну на те, що раніше роздавали безплатно.

До речі, екологи – «за».

«Політику супермаркетів безкоштовно роздавати пакети я завжди вважала неправильною, — зауважила у розмові з «Телеграфом» президент Всеукраїнської громадської організації «Жива планета» Світлана Берзіна. — І не важливо, пластиковий це пакет, паперовий, біорозкладний або компостувальний. По-перше, всі ці пакети не дістаються магазину безкоштовно – він їх закуповує. Тому ніхто їх дарувати покупцеві не збирається. По-друге, паперові та біорозкладні пакети – це досить дорогі пакети з погляду виробництва та короткого життєвого циклу».

Експерт досить скептично ставиться до думки, що той самий паперовий пакет екологічніший і пояснює: на його виробництво витрачається чимало енергетичних та водних ресурсів, але при цьому він ніяк не може бути використаний багаторазово. Його часом і один раз можна до дому не донести – розірветься.

Або взяти, наприклад, пакет, що компостується: він стає більш «екологічно дружнім» тільки в тому випадку, якщо його компостують за певних умов. Але якщо його відправляють на загальне сміттєзвалище, або просто кидають, то він ніяк не розв'язує проблему відходів.

«Нажитися не вдасться»

Проте покупці продовжують обурюватися: мало того, що супермаркети пішли найпростішим шляхом, не надавши своїм клієнтам жодної безплатної альтернативи, так ще й заробляють на цьому. Враховуючи, що ціна пакетів завжди була закладена у вартість товару, тепер нам фактично доведеться платити за них двічі, що зовсім ні в які ворота!

"Безумовно, споживач заплатить за пакети двічі, адже жодна товарна позиція, яку покупці звикли фасувати в поліетиленові пакети, не подешевшала після того, як депутати "відрегулювали" це питання", — погоджується економіст Владислав Банков.

Але при цьому експерт сильно сумнівається, що мережам вдасться обернути ситуацію собі на користь і отримати якісь надприбутки.

«Практика останніх днів показує, що покупці пристосовуються як можуть, аби не платити по 10-12 копійок – хтось з економії, а хтось із принципу, – каже економіст. – Одні приходять зі своїми пакетами та сумками, інші беруть менше товару, щоб забрати його в руках без пакування. Припускаю, що через це продовольчий роздріб не просто не заробить зайвого, а й втратить частину виторгу. І нехай це невеликі втрати, компенсувати їх будуть коштом покупців».

Світлана Берзіна додає: завдання будь-якої торгівлі – реалізувати товар і отримати прибуток. І навряд чи торгові мережі ставлять за мету заробити на пакетах – вони просто виконують закон.

«Скасувати пакети в один день не виходить, адже магазинам потрібно дати час та можливість на те, щоб позбутися запасів – продати чи утилізувати, — пояснює логіку нововведення аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак. — Тому поступово запроваджуються нові правила, щоб відучити покупців використовувати поліетилен. Навряд чи можна розглядати цю ситуацію як спробу супермаркетів нажитися. Тим більше деякі мережі поставили символічну ціну в 1 копійку. Та й 10-12 копійок не сильно вдарять по бюджету, особливо з огляду на те, що купувати пакети ніхто не змушує. У будь-якому випадку краще мати можливість купити пакетик за кілька копійок, ніж прийти в магазин і, не маючи тари, в яку можна скласти куплені яблука та огірки, купувати набагато дорожчий «екологічний пакет».

Чим дорожчий пакет, тим екологічніші звички

З іншого боку, платні пакети змінюють поведінку споживача. Як пожартував Максим Орищак, що дорожчі пакети, то швидше виробляється екологічна відповідальність. Спочатку покупці перестануть відмотувати пакети рулонами, потім почнуть приходити в магазин зі своїми сумками та екосумками, а там і інші правильні екологічні звички підтягнуться.

«На мій погляд, основний акцент треба робити не так на тому, щоб відмовлятися від пластику, як на тому, щоб відмовлятися від одноразових речей і тим самим скорочувати відходи, — каже Берзіна. – І тут все дуже залежить від культури та екологічної грамотності населення. Не викидати щільний пластиковий пакет після першого використання, тому що «можу собі дозволити», а використовувати його кілька разів. Купити або пошити із залишків тканини багаторазові сумочки для сипучих продуктів. Зараз можна купити дуже зручні капронові сумки, що «дихають», для овочів і фруктів, в них вони й зберігаються краще. Я сама використовую беззмінно такі вже кілька років. Придбати скляні або пластикові (тільки з білого поліетиленового пластику) багаторазові контейнери для мокрих продуктів — сиру, м’яса, риби. І, нарешті, купити кілька багаторазових сумок для покупок – найкраще з поліестеру. Такі сумки гарні та довговічні, легкі у пранні. До того ж вони часто виготовляються із вторинно переробленої сировини — тих самих пластикових пляшок. Тому, купуючи такі сумки, кожен з нас може зробити свій внесок у підтримку переробки пластику. А ось бавовняні сумки я б не рекомендувала – на їхнє виробництво йде багато ресурсів, але при цьому вони швидко втрачають зовнішній вигляд. Тож розумніше використовувати бавовну на виробництво шкарпеток, а не сумок».