Не ховайте ваші гроші: як влада виводитиме зарплати в конвертах на "біле світло"

Читать на русском
Автор
4362
Експерти вважають, що влада спотворює реальні цифри за тіньовими зарплатами Новина оновлена 18 січня 2022, 14:27
Експерти вважають, що влада спотворює реальні цифри за тіньовими зарплатами

За словами Данила Гетьманцева, понад 95% бізнесу платять зарплату у конвертах, але економісти вважають це великим перебільшенням

Тіньові зарплати не дають спокою чиновникам і їх можна зрозуміти. Заробітні плати в конвертах – це недоотримання бюджетом податків, адже влада могла б їх витратити ці кошти з великою користю. Принаймні самі чиновники у цьому абсолютно впевнені.

Цими днями депутат Верховної Ради від фракції "Слуга народу", голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у своєму інтерв’ю навів цікаві цифри. За його словами, понад 95% бізнесу платить своїм співробітникам зарплату в конвертах повністю або частково.

Чи не надто перебільшені ці цифри, чому підвищення мінімалки та штрафів виявляється недостатньо, щоб переламати ситуацію і які реальні заходи можуть зробити неробочими "щодо законних" схем з ухилення від сплати податків? Ці питання "Телеграф" обговорив з економістами.

Цифри "зі стелі"

"Це масове явище, але складно говорити про якусь точну цифру, — заявив Гетманцев, відповідаючи на запитання журналіста, чи має статистика за тіньовими зарплатами. — Як ви пропонуєте її отримати? Опитування провести? Ви отримуєте зарплату в конвертах? Я впевнений, що так. Усі ЗМІ платять зарплату в конвертах. За моїми оцінками, понад 95% бізнесу платять зарплату в конвертах повністю або частково".

Ці "95% від Гетманцева" викликали у більшості опитаних "Телеграфом" економістів неприйняття. Так, економіст Андрій Мартинюк зазначив, що "цифри взяті зі стелі", а фінансист Сергій Фурса дотримується думки, що голова Комітету дещо "перегнув" у цифрах.

"Тут питання, як рахувати ці 95%, — пояснив Фурса. — Можливо, якщо враховувати ФОПів, то можна вийти на такі показники. Але якщо рахувати відсоток людей, які отримують зарплати, то цифри точно не відповідають дійсності".

За словами економіста Всеволода Степанюка, Данило Гетманцев, як завжди, згущує фарби, щоб виправдати свої руйнівні для української економіки дії.

"Переважна більшість юридичних осіб платять зарплату цілком офіційно, готівка в конвертах можлива хіба що у сфері торгівлі, на ринках, у дрібних магазинах тощо, — вважає Степанюк. — Жодних 95% зарплат у конвертах звичайно ж немає. Навіть якщо допустити, що у торгівлі та сфері послуг близько половини доходу сплачується найманим працівникам у конверті, вийде не більше 20% від усіх зарплат в Україні".

Водночас економіст Олександр Гаврутенко вважає, що у цьому випадку Гетманцев дуже близький до істини.

"Бізнес не має жодної раціональної причини переплачувати збори з фонду оплати праці, коли є можливість безкарно їх зменшувати, — констатував економіст. — Можу навіть припустити, що "понад 95%" було сказано, щоб не визнавати, що всі 100% так чи інакше вдаються до подібної практики.

У планах – скасувати спрощенку?

Зрозуміло, що влада спить і бачить, як би технічніше вивести гроші українців на біле світло. У тому ж інтерв’ю Данило Гетьманцев розповів, що вже розробив законопроєкт, який передбачає об’єднання ЄСВ, податку на доходи фізичних осіб та військового збору на єдиний податок зі зменшенням ефективної ставки. Документом пропонується знизити ефективну ставку із нинішніх 37% до 30%, а в перспективі – до 25%.

Щоправда, "легко та приємно" українцям все одно не буде. Тому що законопроєкт про зниження податків – поки що в планах, а ось посилення фінансового моніторингу – дуже близька реальність.

"Фінансовий моніторинг буде жорсткішим, хочемо ми цього чи ні. Це не наша вимога, не наша вигадка. Ми частина цивілізованого світу, який посилює фінансовий моніторинг", — сказав Гетманцев.

Також він зазначив, що "не ставиться позитивно" до механізму, за якого підприємства для зниження податкового навантаження оформлюють своїх співробітників як фізосіб-підприємців, і назвав це схемою ухилення від податків у рамках чинного законодавства. За словами голови Комітету, такі можливості скорочуватимуться.

"Немає сенсу знижувати ставки податків, якщо ми залишимо можливість платити зарплату через ФОП, адже навіть знижені ставки будуть все одно більшими, ніж 5%", — пояснив Гетманцев свою думку.

Олександр Гаврутенко з головою комітету згоден, і навіть більше: він назвав оформлення працівників ФОП шахрайством, коли шляхом обману та зловживання довірою обкрадається держава. І, каже експерт, за такого трактування та відповідних правових наслідків можна було б значно знизити застосування цієї схеми, а то й зовсім її викорінити.

Водночас Всеволод Степанюк упевнений, що у використанні для оптимізації податків співпраці з фізособами-підприємцями жодного порушення закону немає.

"Оптимізація в рамках законодавства не є уникненням податків. І дивно, що голова податкового комітету цього не знає, — каже Степанюк. – Очевидно, що Гетьманцев хоче скасувати спрощену систему оподаткування та ліквідувати приватних підприємців, як явище, тому й каже нісенітницю".

Аналітик компанії "Центр біржових технологій" Максим Орищак додає: оформлення підприємствами співробітників як фізосіб-підприємців – це не лише "схема", а й захід, який, наприклад, дозволив переманити бізнес-структури з Білорусі, коли представникам айті-сектору сусідньої країни це знадобилося.

"І якщо це був стратегічний крок відкритості, який обов’язково виправлять як тільки "всіх перерахують", то це своєрідний сигнал для бізнесу: настав час шукати нову країну для своїх корпорацій, — каже Орищак. – Але мені здається, що саме час замислитися і депутатам:" Чи готові вони зробити Україну катастрофічно злиденною? Якщо IT-сектор переїжджатиме, хто з платоспроможних залишиться в Україні? ?".

Хто перший почав?

За словами Максима Орищака, ухиляння від сплати податків – це стандартна схема зі збільшення особистого доходу.

"Люди готові не мати трудового стажу, вважатися самозайнятими, отримувати зарплату в конвертах — аби збільшити особистий дохід, — зазначив експерт у розмові з "Телеграфом". — За даними міжнародних організацій, рівень бідності в Україні перевищує 50% від усього населення, за рисою бідності перебуває близько 19 млн українців. Віри в підтримку держави немає, і на пенсію люди здебільшого вже навіть не розраховують.

Цій ситуації не видно кінця, тому що бізнес бачить від поточної влади суцільний негатив, продовжує експерт. Побори, корупція, "кришування" не закінчилися. І підвищення мінімалки та штрафів для вибілювання зарплат буде недостатньо, тому що скорочувати маржу з прибутку на користь держави бізнес не готовий. Немає розуміння, що вони отримають натомість, крім нових поборів, та покращення якості життя керівної еліти.

"Досить згадати новину навесні 2021 року, коли депутати та чиновники задекларували криптовалюти на 75 млрд грн, — каже Орищак. – Бізнес собі такого дозволити не може, тут усі зайняті рутиною та спробами заробити. І хоча навряд чи представники бізнесу про це відкрито будуть говорити, очевидно, що високий рівень довіри до керівної еліти нашій країні в такий спосіб отримають нескоро".

Максим Орищак каже, що стан речей, що склався, нагадує йому анекдот: "Підсудний, чому ви пограбували банк? – Так він перший почав!".

"Обкладені з усіх боків"

Ситуація з виплатою зарплат у конвертах справді критична, погоджується президент Інституту реформ та розвитку Києва Олександр Вовченко. І це є прямим наслідком неефективної економічної політики, яка триває десятиліттями.

"Основна причина — надмірне податкове навантаження на заробітні плати, — упевнений Вовченко. — Податки із зарплат в Україні вищі, ніж аналогічні податки в багатьох розвинених країнах — США, Великій Британії, Ізраїлі, але при цьому самі зарплати в рази нижчі. Крім того, у нас величезні податки на споживання: акцизи, автомобілі, нерухомість. Тобто, українці обкладені податками з усіх боків".

Процес виведення зарплат із тіні – нешвидкий, і перше, що потрібно зробити – це знизити податкове навантаження на зарплати, каже Вовченко.

Другий крок є фундаментальним: реформування податкової системи. За словами експерта, податки мають бути джерелом розвитку держави для захисту та процвітання її громадян. Але в Україні питання, куди йдуть податки та наскільки розумно вони розподіляються, по-перше, вічні, по-друге, риторичні.

"Ми бачимо щороку масу наочних прикладів неефективного використання коштів платників податків, але щобільше, чого ми взагалі не бачимо, — каже Вовченко. — Тому рівень довіри до інститутів влади в Україні є критично низьким, і для розв'язання цього питання знадобиться комплексний підхід".

Влада має бачити в особі бізнесу ключового партнера, метою співпраці з яким є розвиток економіки України, а не дійну корову для закриття своїх потреб, резюмував економіст.