Зарплати зростають рекордно, але ціни все вищі: чому українці продовжують біднішати

За рік українські зарплати зросли більше ніж на 20%, але ціни не відстають

У той час як українська офіційна статистика регулярно рапортує про зростання зарплат, опитування з місяця на місяць показують ту саму картину: українці вважають, що їхнє матеріальне становище погіршується.

Чому ми не помічаємо зростання доходів, про яке заявляють у Держстаті, та скільки грошей потрібно українцям для комфортного життя? Про це – у сьогоднішньому матеріалі "Телеграфа".

Статистика та реальність

Якщо вірити статистиці, за минулий рік середня зарплата в Україні зросла на 21% і в грудні досягла рекордного рівня 17453 грн, що навіть за нинішнім курсом становить понад 620 доларів. Цілком значні цифри, дивлячись на які можна більш-менш впевнено сказати: українцям у зарплатній сфері скаржитися нема на що.

Проте опитування регулярно показують, що більшість наших співгромадян цього зростання не помічають. Зокрема, опитування, проведене соціологічною групою "Рейтинг" у грудні 2021-го показало: матеріальне становище половини українських сімей за рік стало гіршим.

Аналогічні результати показало опитування, проведене соціологічною службою Центру Разумкова наприкінці січня: більш ніж у половини українців (53%) фінансове становище погіршилося. При цьому більшість опитаних звинувачують президента і уряд, які, на їхню думку, не здатні знайти ефективні рішення для подолання економічних проблем.

У свою чергу, основними причинами економічних проблем українці назвали некомпетентність влади (37,2%), високий рівень корупції (34,3%), війну на сході країни (11,8%) та пандемію коронавірусу (5,9%). Словом, нічого нового — як кажуть, "на манежі ті самі".

У всьому винна інфляція

Як же виходить, що за такого зростання зарплат українці продовжують стверджувати, що живуть все гірше і гірше? Фінансист Сергій Фурса, наприклад, вважає, що українці просто прибідняються, а насправді живуть краще, ніж будь-коли. Але все ж таки більшість експертів схиляються до того, що у наших співгромадян є всі підстави для скарг.

"Всьому провиною інфляція: споживчі ціни зростають швидше, ніж зарплати, — зазначив у розмові з "Телеграфом" економіст Владислав Банков. — Щодо статистики, то, по-перше, при оцінці зарплат використовуються середні, а не медіанні показники. По-друге, не враховуються зарплати в нерегульованому секторі економіки, а також доходи тимчасово безробітних. Тому всі ці казки про середню зарплату вище 600 доларів — просто чергова маніпуляція влади".

Засновник компанії Performance Managment Сергій Сароян погоджується: було б дивно, якби українці позитивно оцінювали свій добробут на фоні інфляції, яка перевищує 10% та "з’їдає" як будь-який номінальний приріст доходів, так і зростання економіки.

"Окрім типових проблем, що сприяють зростанню продовольчих цін, у поточному році даються взнаки і глобальний дефіцит сировини, і проблеми ланцюжків поставок, — говорить експерт. — А найсумніше полягає в тому, що замість підтримки населення стикається з жорсткістю кредитно-грошової політики Нацбанку, що виливається у подорожчання кредитів".

Загальні цифри зростання доходів виглядають непогано ще й тому, що відбувається цей процес неоднорідно, продовжує Сароян. Якщо, скажімо, IT-фахівець у Києві отримує суттєву надбавку, це не означає, що її отримає працівник громадського харчування з Кіровоградської області. Так, IT-сфера та фінанси почуваються непогано, але зайняті в них далеко не всі громадяни країни.

"На сьогодні жодних причин для зміни цієї сумної тенденції немає, - говорить голова Performance Managment. - Швидше, навпаки: облікову ставку НБУ підвищуватимуть і надалі, щоб зберегти хоч якийсь інтерес до ОВДП, тоді як підприємцям стане складніше фінансувати свої проєкти".

Експерти звертають увагу і на ще одну цікаву закономірність: значне зростання зарплат припало на останній місяць року — грудень. У грудні українські зарплати зросли більш ніж на 22%, тоді як у листопаді – на 1,7%, а, наприклад, у жовтні вони взагалі знижувалися.

"Очевидно, що грудневі показники не дають точних даних про середню зарплату, а лише показують зростання виплат за рахунок премій, надбавок та додаткових виплат, — констатував голова правління Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. - І тоді як заробітна плата по Україні за рік виросла менш ніж на 20%, ціни на продукти зросли на 11-14%, хоча деякі підскочили в ціні і на 60-70%. А тарифи на комуналку за 2021 рік піднялися на 41%".

Тож не дивно, що за таких вихідних даних українці практично не помічають "покращення", про яке нам не втомлюється нагадувати статистика.

Бажане та дійсне

Скільки ж українцям потрібно, якщо не для щастя, то хоча б для комфортного життя? Відповідь це питання дали результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Gradus Research.

Виявилося, що українцям, які мешкають у містах, буде достатньо 25 тис. грн на місяць. Найбільші матеріальні претензії – у опитаних у віці 35-54 років (30 тис. грн), а найменші – у молоді 18-24 років та людей передпенсійного віку – їх влаштує щомісячний дохід у 20 тис. грн.

Неважко порахувати, що в середньому українці хочуть заробляти у півтора рази більше, ніж сьогодні: за даними Держстату, середньомісячна зарплата минулого року становила 14 014 грн.

Щодо жителів столиці, то у них не лише найвищі зарплати, а й найбільші апетити: у той час, як середньомісячна зарплата у Києві у січні-грудні 2021-го склала 20558 грн, кияни хотіли б заробляти 35 тис. грн на місяць.

Причина таких матеріальних мрій є цілком прозаїчною: усім нам треба щось їсти, а 92% опитаних українців упевнені, що ціни на продукти найближчим часом продовжать зростати. І треба сказати, що опитані "Телеграфом" економісти з цим повністю згодні.

"Ціни на продукти справді зростуть, і причин тому — маса, - вважає президент Інституту реформ та розвитку Києва Олександр Вовченко. - Це і зростання цін на енергоносії, і зростання зарплат, і подорожчання добрив, і ослаблення гривні. А ще монополізовані ринки, корупція та неефективна аграрна політика".

Економісти вважають, що Україні не завадило б, як мінімум, підтримати вітчизняного виробника шляхом пільг хоча б на купівлю газу, а також проводити більш зрозумілу та адекватну податкову політику.

Сергій Сароян додає: курс долара продовжить зростати на тлі загальноринкової тенденції щодо переведення капіталу з ризикових активів у надійний долар. А це означає, що імпортовані товари продовжуватимуть дорожчати. На думку експерта, боротися із цим можна було б шляхом політики імпортозаміщення, спрямованої на стимулювання створення вітчизняних виробництв. Це дозволило б одночасно "вбити двох зайців": збільшувати зайнятість населення та стримувати ціни.

Експерт упевнений, що людський потенціал нашої країни цілком дозволяє Україні розвивати свою економіку, а не спостерігати за тим, як талановиті люди масово їдуть до країн, де їм раді набагато більше.

Раніше "Телеграф" писав про плани української влади виводити зарплати в конвертах на "біле світло".