Лояльність до ворога: хто і як завозить віконне скло з Білорусі та рф

Російська навала в лютому 2022 року, в тому числі з території Білорусі, не зупинила імпорт білоруського листового скла в Україну, а разом з ним і російського. Українські компанії продовжували розмитнювати продукцію навіть після закриття кордонів.

"Телеграф" дізнавався, чому компаніям важко припинити дотувати агресорів.

З початку 2022 року ворожі країни заробили на нашому ринку майже 26 млн доларів на ввезенні листового скла, переважно віконного. Одні компанії розмитнювали скло, придбане в РБ до військової агресії. Другі купували його в країнах Балтії та Польщі та продовжують це робити. За білоруськими поставками флоат-скла ховається російське, яке легко підмінити при пакуванні товару в Білорусі, кажуть переробники.

Зрада в цифрах

За даними Держстату, торік з Білорусі в Україну зайшло 2,7 млн кв. м скла вартістю 12 млн доларів та з росії — 1,5 млн кв. м на суму 10 млн доларів. І це при тому, що Україна ввела в лютому 2022 року повне ембарго на торгівлю з рф. На флоат-скло з білорусі діє мито 10%, а при поставках через країни ЄС вартість скла з білорусі всього на 5—7% нижча від вартості аналогів, розповідають переробники.

За здорового патріотизму українські трейдери та переробники могли повністю замінити вороже скло на європейське, турецьке, азербайджанське тощо майже безболісно. Але цього не сталося. І в першому кварталі 2023 року знову констатуємо: імпорт флоат-скла з РБ склав 813 тис. кв. м на суму 3,7 млн доларів.

Втім, це майже вдвічі менше, аніж у I кварталі 2022 року, коли Білорусь поставила в Україну майже 2 млн кв. м листового скла на суму 7,5 млн доларів.

"Телеграф" з’ясував, що активно пропонують скло з Білорусі та навіть з рф в компанії "ТД "Дніпроскло" саме зараз. Переробникам компанія розсилає ось такі пропозиції, з яких видно, що продукція виробництва "Гомельстекло" має найпривабливішу вартість.

Менеджер з продажу Віталій Лоза підтвердив, що його компанія пропонує ринку скло білоруського виробництва — "Гомельстекло" та російського — "Салаватстекло". "Держава забороняє купувати білоруське скло напряму́. Купуємо його у третіх осіб — у продавця в Польщі — та законно розмитнюємо. Це свіжі поставки. Російське скло заборонено купувати — продаємо довоєнні залишки, три ящики лишилось виробництва "Салаватстекла" на складах", — повідомив він "Телеграфу".

Хто імпортував білоруське скло торік

Більшість обсягів листового скла з Білорусі наші компанії замовили у представника білоруського виробника "Гомельстекло" в Україні — ТОВ "Торговий Дім "Гомельскло-Україна", який досі має бенефіціара в РБ.

• Наприклад, перевізник ТОВ "ЮГЛ Карго" у січні—березні 2022 року на замовлення компанії "Гомельстекло" відправив в Україну 115,6 тис. кв. м флоат-скла товщиною 4 мм.
• ПП "Захід" (Миколаїв) розмитнило 102 тис. кв. м скла товщиною 4 мм виробництва "Гомельстекло" у січні—серпні минулого року.
• ТОВ "Кампен" (Львівщина) імпортувало 96,1 тис. кв. м скла товщиною 4 мм через ТОВ "Торговий Дім Гомельскло-Україна" у січні—квітні 2022 року.
• ПП "Євротакс" (Одеса) у січні—березні 2022 року завезло 29,6 тис. кв. м гомельського скла товщиною 4 мм.
• ТОВ "ТДМ Трейдінг" (Луцьк) нічого не завадило розмитнити 29,5 кв. м скла товщиною 4 мм у липні-серпні минулого року від постачальника ТОВ ВДМ — Центр, с. Озерцо, Мінська область.

Інші компанії імпортували білоруський продукт через Польщу та країни Балтії.

• ТОВ "ТЛК Одеон" (Дрогобич на Львівщині) у вересні минулого року завезло в Україну 11 тис. кв. м скла товщиною 4 мм з польського Білостока, де розташовані склади "Гомельстекла".
• ТОВ "Інтер-норм" (Київщина) імпортувало 97,5 тис. кв. м скла товщиною 4 мм через литовське місто Алітус у липні—вересні 2022 року.
• ТОВ "Термопласт" (Львівщина), завезло в Україну 19,7 кв. м скла товщиною 4 мм у вересні 2022 року через Вільнюс.

Рятували довоєнні контракти?

Олександр Шпак, керівник компанії ТОВ "ЮГЛ Карго", яка займається залізничними перевезеннями, розповів "Телеграфу", що залізничне сполучення з ворожими країнами відсутнє.

"Технічної можливості завезти скло залізницею нема, — каже він. — Хто придбав білоруське скло до початку повномасштабного вторгнення, мав можливість надати документи, які підтверджували, що вантаж належить українській компанії, і зняти арешт. Такі партії розмитнювалися протягом минулого року".

Цю практику підтвердили одразу декілька компаній — імпортерів білоруського скла з нашого переліку. Так, керівник ТД "Гомельскло-Україна" Андрій Русавський, який імпортував в Україну флоат-скло з РБ, повідомив "Телеграфу", що з 24 лютого 2022 компанія знаходиться в стадії простою.

"У нас кінцевий бенефіціар — Республіка Білорусь. У зв’язку з цим ніякої діяльності не ведемо. На нашу адресу не може доставлятися продукція. Компанія імпортувала лише білоруське скло, продукцію інших виробників реалізувати не збираємось. Після перемоги України будемо думати, як працювати далі", — каже він.

За його словами, якщо торік якісь обсяги скла походженням з РБ розмитнювали в Україні, то це ті вантажі, які вийшли до війни, були придбані українськими підприємствами до початку агресії та розмитнювалися у міру того, як Укрзалізниця доставляла їх вантажоодержувачам.

"Наприклад, пів року простоювали вагони в Миколаєві. Всі пам’ятають, яка там була ситуація — не до вагонів. І коли Укрзалізниця змогла доставити вагони, вантаж був виданий вантажоотримувачам", — запевняє Русавський.

Мова про ПП "Захід". У цій компанії підтвердили, що торік розмитнювали обсяги, які були законтрактовані ще до повномасштабного вторгнення рф.

"Справді, нам вдалося розмитнити обсяги, замовлені до великої війни, які встигли вийти у напрямку України до початку повномасштабної агресії. Кілька вагонів потрапили під арешт. Нам вдалося з дуже великими зусиллями і через великий проміжок часу взяти їх в роботу", — прокоментував менеджер з питань поставок скла компанії Віталій Дзюба.

"Більше не імпортуємо скло з Білорусі"

Компанії з нашого переліку, які завозили білоруське скло через європейські країни 2022 року, підтвердили нам свої дії, але заперечують, що здійснюють імпорт продукції тепер. Як-от ТОВ "ТЛК Одеон". В компанії відмовились офіційно коментувати такі поставки, зазначивши, що більше не імпортують білоруське скло з Білостока. А те, що "зайшло торік, було розмитнене абсолютно легально", вказують там.

В ТОВ "Термопласт" нам прокоментували, що до жовтня минулого року були змушені імпортувати білоруське енергозберігаюче скло з Вільнюса, "щоб не зупиняти виробництво, бо аналог походженням з ЄС купити було не можливо — його не реалізували на експорт". За словами представника компанії, наразі вона купує листове скло в американського виробника Guardian Glass та європейського Euroglass. Перший заявив про вихід з рф навесні 2022 року. Другий має філію у Польщі, яка зловживає реекспортом скла агресора.

Зізнався, що імпортував білоруське скло через Литву, власник і керівник ТОВ "Інтер-норм" Юрій Лисенко.

"Ми припинили завозити білоруське скло в першій половині листопада минулого року. Зараз ми його не імпортуємо. Воно білоруське, огидно, тому і припинили. Ця країна — наш злісний ворог. Вторговані в Україні кошти за скло потрапляють до оборонного бюджету рф, бо Білорусь лише називається так, насправді це росія", — вважає він.

Як Білосток став філією "Гомельстекла"

На думку Юрія Лисенка, не всі компанії так міркують, тому й досі є імпорт білоруського та російського скла в Україні.

"Прямий імпорт з РБ та рф заборонено. Але якщо товар знаходиться в Польщі, Румунії на складі, платежі за цей товар не заборонені, й імпорт фізично теж дозволений. Тому багато білоруського скла заходить в Україну через компанії-прокладки, які купують це скло в Польщі, в місті Білосток. Там розташоване європейське представництво Гомельського склозаводу. Все їде до нас звідти. З Прибалтикою ця тема вже закрита. А от з Польщі імпортується без складнощів", — розказує Лисенко.

Чому мито не спиняє імпорт

В Україні немає власного виробництва листового скла відтоді, як його припинило випускати ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій". Підприємство збанкрутувало 2017 року. Відтоді рф і РБ довели свою частку в імпорті листового скла в Україні до 75%.

В Україні діє мито на імпорт листового скла з Білорусі. При його імпорті через ЄС компанія має сплатити 20% ПДВ та 10% мита. Але переробники стверджують, що, попри дорожчу логістику через єврозону, мито і ПДВ, скло з Білорусі коштує на 5—7% дешевше від своїх аналогів. Цим користуються несумлінні імпортери.

Митники керуються інтересом наповнити бюджет або власний гаманець, тож товар безперешкодно прямує в Україну. "Можливо, тому мито й не стримує білоруський імпорт", — каже Юрій Лисенко. Він вважає такий стан справ недопустимим.

"Скажімо, якщо імпорт російського скла відбуватиметься зі США, його заборонять на кордоні з Україною через ембарго проти товарів з росії. Білоруське скло легально перетне кордон без будь-яких порушень законодавства при сплаті мита. Державні органи мають ліквідувати цю лазівку", — вважає керівник ТОВ "Інтер-норм".

А поки пригальмовують імпорт білоруського скла фінустанови. "Телеграф" дізнався, що при імпорті скла з Білорусі деякі українські банки блокують оплату ворожому покупцеві. Навіть після того, як митники пропускають продукцію через кордон. Це змушує імпортерів відмовлятися від роботи з постачальниками з РБ.

Як російське скло потрапляє в Україну

Переробники розповідають, що скло походженням з РБ насправді може виявитися російським.

"Ми не виключаємо, що білоруські компанії можуть маніпулювати — маркувати російське скло під білоруське і відправляти його в Україну. Річ у тім, що листове скло пакується в дерев’яний каркас, етикетка виробника клеїться прямо на каркас. Переклеїти її — хвилина. Продукція матиме сертифікат походження білоруський, країну експортера — ЄС, а чи там білоруське, чи російське скло — перевірити насправді важко. І от така продукція їде до нас вагонами з Європи", — бідкаються переробники, які не хочуть дотувати агресора.

Нове виробництво знизить залежність від імпорту

Зменшити присутність небажаного скла на українському ринку міг би новий склозавод. Радник економічного комітету ВР, голова правління аналітичного центру CMD-Ukraine Ігор Гужва розказав "Телеграфу", що бізнес жваво опрацьовує варіанти будівництва таких склозаводів.

"Сьогодні є багато зацікавлених у цьому бізнесі, тому що Україна, по-перше, має суттєвий попит на флоат-скло. Починаючи з 2022-го, Україна 100% потреб забезпечує за рахунок імпорту. По-друге — Україна має приблизно половину необхідної сировини для виробництва флоат-скла. Ми маємо пісок кварцовий у Львові і Харкові. Польовий шпат — в Житомирі, вапняк — в Тернополі і на Донбасі. В перспективі планується будівництво заводів з виробництва кальцинованої соди", — каже експерт.

На його думку, саме той факт, що заборона на імпорт скла з рф забезпечила європейські ціни на ринку, підштовхує підприємців будувати склозаводи. Майже однакова вартість скла в Україні і ЄС полегшує прорахунок рентабельності проєктів. Тож, каже Гужва, на сьогодні заявлено про можливість будівництва таких заводів у Кропивницькому, Березані під Києвом та у Вінниці.

Втім, на його думку, бізнесу бракує експертизи в цьому питанні, адже це високотехнологічне виробництво. Водночас з боку держави відсутні ініціативи щодо сприяння у появі в Україні виробництв такого типу.