Чому військовим відмовляють у виплаті "бойових": експерти назвали основні причини

Пройти ряд процедур і подати заяву — лише половина справи

Українські військові, які брали безпосередню участь у бойових діях, можуть розраховувати на грошові виплати від держави у розмірі до 100 тисяч грн. Але є ряд підстав, чому ці виплати можуть не надатись.

Зокрема юристи Національної асоціації адвокатів України виділяють декілька випадків. Хоча вони наголошують й на тому, що єдиної правової позиції немає.

Для отримання виплати військові мають пройти ряд процедур, а також подати відповідну заяву до ТЦК та СП. Проте частим випадком є те, що ці заяви не задовольняють.

Найбільш поширеними є три основні групи підстав для залишення позовних вимог військовослужбовців без задоволення:

1. Ненадання доказів безпосередньої участі у бойових діях (або у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії);
2. Не включення особи до наказу про виплату винагороди у зв’язку з притягненням до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності (у випадку вчинення правопорушення, накладення стягнення чи покарання);
3. Докази, надані позивачем, не відповідають вимогам відомчих наказів або надані з порушенням процедури.

У випадках, коли у військовослужбовців відсутні докази їхньої участі у бойових діях, є шість основних аргументів, які стають підставами для відмови:

1. Недостатність доказів. Суди вказують, що позивач не надав достатніх документальних підтверджень своєї участі в конкретних бойових діях чи заходах, зокрема, наказів командування, рапортів та інших документів в оскаржуваний період.
2. Відсутність документів. Суди зауважують, що до матеріалів справи не було включено документів від командування Оперативного угруповання військ, які б підтверджували участь позивача в заходах з національної безпеки і оборони або які підтверджували б переміщення позивача під час вказаного періоду.
3. Відсутність наказів та журналів бойових дій. Ці документи, які зазвичай використовуються для підтвердження участі військовослужбовців у бойових операціях.
4. Невідповідність переліку учасників. У одному з випадків зазначено, що військовослужбовець не знаходився у переліку осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях.
5. Не спростування доводів відповідача. У одному випадку відповідач надіслав лист, який, за вказівками суду, не був спростований позивачем. В одній із справ, відповідач не спростував заявлені обставини, але суд вважав, що саме це не дає достатніх підстав для визнання цих обставин беззаперечними та безумовними
6. Відсутність допустимих доказів. Суд визначає, що докази, представлені позивачем, не є достатньо переконливими та допустимими, оскільки вони не відповідають вимогам інструкції з виплати додаткової винагороди.

Раніше "Телеграф" писав, що українським військовим у разі встановлення інвалідності виплачується одноразова грошова допомога. Проте у випаду, коли отримана травма призвела до втрати більшого відсотка непрацездатності, бійці можуть отримати додаткову виплату. Умови отримання якої пояснюються у "Довіднику військовослужбовця після поранення".