Супряга в "Сампдорії" приречений на провал, але "Динамо" залишиться у виграші: чому так вийшло

Український форвард ризикує потрапити до команди, де він не отримає достатньо шансів проявити себе

Полку українських легіонерів в італійській Серії А прибуло — 21-річний нападник київського "Динамо" Владислав Супряга офіційно поповнив ряди генуезької "Сампдорії". Йдеться поки що про оренду до кінця сезону 2021/2022, тому форвард матиме максимум 15 офіційних матчів, щоб довести тренерському штабу свою профпридатність і змусити керівництво клубу використати опцію права викупу.

Чи чекає на італійську пригоду Супряги хепі-енд — у кількох тезах спробував розібратися "Телеграф".

Плюси — для УПЛ та "Динамо"

Почнемо з очевидного. Сам собою перехід чергового українського футболіста до топчемпіонату — вже плюс. Попри явне збільшення потоку наших хлопців у провідні футбольні країни, ми ще не досягли того етапу, коли зможемо сказати: "надто вже багато українців грають у Європі, настав час нашим клубам активніше займатися їх утриманням". І цей етап настане ще нескоро. Український футбол лише звикає до уготованої йому ролі – бути трампліном у топчемпіонати для місцевих самородків. Користь від такого розкладу мають отримувати всі: українські клуби — надбавки до бюджетів, збірна України — гравців, які грають із найкращими та проти найкращих, а самі європейські клуби — якісних футболістів за відносно недорогими цінами. Можливо, у майбутньому щось зміниться, але поки що ця модель бачиться для наших реалій оптимальною.

Другий плюс тут – для київського "Динамо". У поточному сезоні Владислав Супряга провів лише 6 матчів у всіх турнірах і те, що відвертого резервіста вдалося сплавити в клуб рівня "Сампдорії" — не просто фортуна, а повноцінна трансферна перемога для киян. Так, нехай поки що йдеться лише про оренду. Але, по-перше, з’явився реальний шанс зрештою отримати за непотрібного нападника якісь гроші. А по-друге, навіть якщо генуезці зрештою повернуть Супрягу в Україну, у нього вже буде в послужному списку конкретика в блоці "увага з боку клубу Серії А", що полегшить йому влітку пошук нового клубу з умовної Бельгії. І потім, цим трансфером "Динамо" продовжило затверджуватись як клуб, що готовий розлучатися зі своїми футболістами для їхнього блага. Віталій Миколенко, а тепер і Владислав Супряга — це сигнал для європейських команд на кшталт: "Гей, хлопці, у нас тут ще не менш талановиті Забарний, Циганков, Шапаренко, Бущан та інші молоді обдарування. З нами можна домовлятися, звертайтесь!". Залишається сподіватися, що у "Динамо" дивляться на цю ситуацію саме так.

Третій плюс багато в чому випливає з першого, адже і Владислав Супряга покинув клуб, в якому він не міг задовольнятися навіть роллю гравця ротації. Але ось тут ми ставимо трикрапку і переходимо до сумнівів щодо цього трансферу.

Мінус – боротьба за виживання

Ніхто не гарантує українцю стабільне місце в основному складі. Приклад іншого гравця збірної України Віктора Коваленка доводить: перехід до італійського клубу (у його випадку це "Аталанта") зовсім не означає, що тобі одразу нададуть хоча б один розумний шанс показати себе. І тому явно не на користь Супряги гратиме той факт, що в його розпорядженні лише 4 місяці та 15 матчів, щоб показати себе. А сума викупу в 7 млн євро зобов’яже клуб рівня "Сампдорії" критично оцінювати виступи новачка — генуезці точно не віддадуть цю суму, якщо у них будуть хоч найменші сумніви щодо форварда. Тобто шансів знову опинитися в "Динамо" вже влітку — достатньо.

Другий серйозний мінус — турнірне становище "Сампдорії". На сьогодні "моряки" посідають 16-те місце в трьох очках від зони вильоту і боротьба за виживання команді світить відчайдушне. Сам собою цей факт зазвичай змушує тренерів довіряти досвідченим і перевіреним бійцям, а не взятим в оренду молодим новачкам. Особливо на позицію центрфорварду, який має забивати та приносити команді дорогоцінні очки.

До речі, про тренера. 19 січня "Сампдорію" очолив Марко Джампаоло, який явно прийшов сюди з метою рятувати клуб від вильоту до Серії В. Про трансфер Супряги було оголошено 30 січня. Як ви вважаєте, наскільки велика роль нового тренера у цій оренді? Чи ймовірно, що Джампаоло, щойно опинившись у "Сампі", однією зі своїх перших "хотілок" озвучив глибокого резервіста київського "Динамо"? Риторичне питання.

Висновок зі сподіванням помилитися

Оренда Владислава Супряги до клубу Серії А – чергова маленька перемога українського футболу. Ми маємо право сподіватися, що Влад заграє в Італії й збірна України отримає ще одного сильного футболіста з регулярною практикою гри у топчемпіонаті. Сам же форвард отримає шанс довести, що він справді є одним із найобдарованіших українських виконавців у своєму амплуа. Зрештою, 21 рік — дуже добрий вік для великих звершень.

Владислав Супряга перейшов до тренера, який сповідує тактику 3-5-2 – і дві позиції в лінії атаці – це плюс для нашого футболіста. З іншого боку, у запалі боротьби за виживання Марко Джампаоло буде схильний довіряти досвідченим гравцям. Насамперед ми говоримо про 39-річного ветерана Фабіо Квальярелле, про Маноло Габб’ядіні та про Франческо Капуто. Саме з цією трійцею Супрязі доведеться боротися за місце в основі.

Ризикнемо припустити й при цьому розраховуємо помилитися, що в результаті українець повернеться до київського "Динамо". Але не тому, що не потягне Серію А, а тому, що не отримає достатньо шансів проявити себе. Платити ж 7 млн євро за нього "Сампдорія" не ризикне.