Рекомендуємо навчальним закладам починати змішану форму навчання через загрозу небезпеки - перший заступник міністра освіти

Перед початком навчального року більшість батьків зіштовхнулось з дилемою: де і як починати чи продовжувати навчання своїх дітей, чи повертатись із-за кордону в Україну, в якому стані бомбосховища в дитячих садках та школах, що буде з навчальними закладами на тимчасово окупованих територіях, чи буде зміна в навчальних програмах, в курсах історії України та чи буде прибрана з програм російська література — вся чи окремі автори. На всі ці питання "Телеграфу" відповів перший заступник міністри освіти та науки Андрій Вітренко.

Як буде проходити навчання

- В якій формі міністерство буде рекомендувати почати навчання? Адже від того, де і як будуть навчатись діти, буде залежати, чи повернуться жінки в Україну.

- 80% громадян, які виїхали за межі України, під час нашого опитування написали, що вони повернуться за умови, що школи та інші заклади освіти будуть працювати. Але, враховуючи безпекову ситуацію, ми маємо дати кожному студенту, батькам вибір: або онлайн навчання, або змішане, або офлайн.

Офлайн навчання можливе лише в тих школах, в яких обладнані відповідні укриття, або є інші сховища в доступності не більше 3-4 хвилин.

Змішане навчання — це поєднання онлайн і офлайн освіти. Можна зробити першу та другу зміни, або розподілити по дням тижня.

Онлайн освіта буде на тимчасово окупованих територіях і на особливо небезпечних територіях, наприклад, на лінії зіткнення і в тих територіальних громадах, які знаходяться під обстрілами. Зокрема, Харківська або Миколаївська. Там з питань безпеки просто неможливо організувати офлайн навчання. Це стосується й дитячих садочків, шкіл.

Про безпеку під час навчання

- Скільки шкіл та університетів вже обладнані бомбосховищами?

- Зараз у нас триває процес аудиту. В кожній області військові адміністрації утворили для цього спеціальні комісії. Туди входять представники поліції, ДСНС, управлінь освіти, які обходять кожну школу і дивляться, чи придатні до використання укриття, які там знаходяться. Чи є там запас води, чи є два виходи, туалет, вогнегасник тощо. Тобто, чи відповідають вони всім правилам та нормам, які чітко виписані в законодавстві.

Це непростий вибір для кожної родини, адже ми всі дуже хвилюємось за своїх дітей. Однак, якщо у батьків немає можливості перебувати закордоном і вони хочуть працювати в Україні, то вони мають знати, що з їхніми дітьми все буде добре. Що в разі повітряної тривоги, їхню дитину відведуть в сховище.

Якщо батьки бояться повертатись, то запропонуємо онлайн освіту. Є проєкт "Всеукраїнська школа онлайн", ми організували міжнародну українську школу, де можлива екстернатна форма навчання. Про всі ці можливості можна дізнатись на сайті МОН, а також, в нашому чат боті телеграм "Освітній чат-бот".

- Хто кінцевий відповідальний за обладнання сховищ? Все ж таки місцева влада та керівництво навчального закладу?

- Згідно чинного законодавства, за початок освітнього процесу відповідає засновник закладу освіти. Якщо це університет, то засновником є держава. Але, згідно Закону України "Про вищу освіту", держава передала свої повноваження ректорам. Сьогодні у ЗВО є високий рівень автономії та широкі повноваження їх керівників. Ректор самостійно визначає дату початку освітнього процесу. Ми рекомендували розпочинати навчання для старших курсів з 15 серпня. Для молодших курсів — у вересні.

Все ж таки велика кількість закладів освіти починають навчання 15 серпня, інші починають 1 вересня. Переміщені заклади освіти теж починають навчальний процес 1 вересня.

Засновниками шкіл та дитячих садочків є місцеві територіальні громади. Кінцеве рішення щодо форми навчання в тій чи іншій громаді приймає голова військової адміністрації. Це велика відповідальність.

Наприклад, в таких регіонах, як Закарпаття люди спокійно відпочивають, ходять в басейни, готелі заповнені, і вони не бояться повітряних тривог. А от коли мова починає йти про освіту, то вони кажуть, що бояться. Де ця межа страху? Безумовно, що в Харківській, Сумській, Донецькій, Луганській громадах ситуація інша, бо там постійні обстріли.

- Чи є у вас конкретні вимоги до облаштування сховищ, приміром, щоб в них теж можна було проводити навчання? Я знаю, що в Житомирській області в одному з навчальних закладів саме так облаштували бомбосховище.

- Основні вимоги прописані в Кодексі цивільного захисту України. Ми вводимо додаткові рекомендації. Наприклад, ми рекомендували обладнати сховища таким чином, щоб за можливістю там можна було продовжувати навчання. Я знаю, що в Києві в дитячих садочках місця для денного сну вже облаштовані в підвальних приміщеннях і сховищах, щоб якщо тривога буде вдень, не будити дітей. Багато університетів провели в сховища wi-fi аби теж не переривати навчальний процес.

- Чи є у вас дані, скільки студентів планує повернутись на початку навчального року?

- Більше 640 тисяч учнів на сьогодні знаходяться закордоном. З них батьки планують повертати 60-70%. Щодо студентів-іноземців кінцевої цифри по студентам в нас немає, тому що вони зазвичай не реєструються в консульських установах. Але ми знаємо від керівників закладів освіти, що навіть іноземці вже хочуть повертатись в Україну на навчання. В Ужгороді вже 20-25% іноземців повернулось. Серед наших студентів приблизно 60% планує повертатись.

Стриманий оптимізм нам додає те, що на національний мультипредметний тест зареєструвалось більше 206 тисяч осіб. А це означає, що діти цікавляться саме українською освітою. Але остаточний прогноз щодо успішності цієї вступної кампанії ми зможемо зробити лише за тиждень. Тоді ми зможемо порівняти показники з минулим роком за зробити певні висновки щодо динаміки вступної кампанії.

- Чи є дані, скільки вчителів готові повернутись і чи розглядається, щоб вони могли працювати дистанційно, якщо хтось з них боїться повертатись?

- За нашими даними, більше 22 тисяч вчителів знаходяться поза межами України. 70% планує повертатись. Якщо школа починає працювати офлайн, то у вчителя є вибір, чи вертатись йому. Якщо школа працює онлайн, то вчителі можуть проводити заняття із будь-якої точки світу.

Тимчасово окуповані території

- Що з учбовими закладами які залишилися на тимчасово окупованих територіях? Наприклад, на Херсонщині? Чи можлива релокація?

- Це складне питання. З 2014 року в нас є досвід релокаціі закладів вищої освіти. Заклади вищої освіти і приватної, і державної форми власності, за рекомендацією Луганської та Донецької, Херсонської військових адміністрацій були переміщені на територію України. З початку повномасштабної агресії було переміщено 33 заклади вищої освіти, 68 відокремлених структурних підрозділів закладів вищої освіти та 45 закладів фахової передвищої освіти.

В основному, переміщуються люди, що є основною цінністю для будь-якого університету та його критична інфраструктура. А будівля і все інше залишається на тимчасово окупованих територіях. І там вже окупанти починають створювати фейкові університети для того, щоб показати, що їхня система освіти краща, ніж наша.

У нас є декілька моделей переміщення: заклади переміщуються в свою філію, або в дружні університети. Наприклад, Маріупольський державний університет, який повністю зруйнований, перемістився на територію Київського національного університету будівництва та архітектури. Херсонський державний університет перемістився до Івано-Франківська. У нас є багато успішних кейсів співпраці університетів. Люди намагаються один одному допомогти.

- Я навіть чула, що в деяких областях об’єднуються і університети, і школи.

- По цій співпраці буде ясно, коли діти в серпні почнуть повертатись. В Києві приблизно 80% на всіх рівнях освіти повідомили, що вони повертаються до Києва і за відновлення офлайн освіти.

- Чи можливе створення університетських альянсів, коли студент може частково навчатись в одному університеті, частково в іншому. Я знаю, що на це готові піти в ЄС, але треба відповідний лист з міністерства освіти, а кажуть, що його немає.

- На минулому тижні я був в Празі, де відбувалася зустріч міністерств освіти країн ЄС на найвищому рівні, присвячений головуванню Чехії в ЄС. Там були представники Єврокомісії і такої проблематики вони не озвучували. Наші заклади можуть утворювати будь які альянси, ми сприяємо цьому. В мене була зустріч з фондом "Східна Європа" і з іншими, які запропонували п’ять університетів Європи, які пропонують нашим університетам співпрацю.

Практика подвійного дипломування, подвійних освітніх програм вже працює давно. Єдине що ми просимо наших колег в Європі, щоб наші студенти туди приїжджали тимчасово: на семестр, або на два і вертались в Україну. Ми просимо закордонних колег активізувати програми Erasmus+, щоб наші студенти їздили до них. Але на півсеместра чи семестр.

Зміни у навчальній програмі

- Чи змінюють, переосмислюють курс історії, курс безпеки життя вже зараз?

- В міністерстві зараз відбувається робота для того, щоб з 1 вересня були нові програми зарубіжної літератури. Щоб звідти прибрати всі зайві речі, які пов’язані з вихвалянням імперських традицій росії. Буде прибрана велика кількість російських письменників, які оспівували велич російської зброї. Ця робота вже майже закінчена. Я думаю, що на наступному тижні буде підписано наказ Міністра щодо зміни програми.

Також йде зміна програми по історії України. По-перше, ми ґрунтуємось зараз більше на українських архівних джерелах, щоб показати історію національного визвольного руху. Не ту, яку нам нав’язували раніше, а ту, яка є насправді. Щоб показати реальні відносини між російською імперією та Україною.

Національно-патріотичне виховання посилюється у своїй практичній площині. А у курсі безпеки життєдіяльності будуть зміни, наприклад, буде введений модуль протимінної безпеки, щоб діти розуміли, що не всі іграшки, телефони можна підбирати.

- Ви сказали про зміну до програм зарубіжної літератури, а хто вирішує, що залишається в програмі, а що ні? Хто входить в комісію, яка каже, що, приміром, Чехова ми вчимо, а Булгакова — ні?

- З Булгаковим проблеми, адже це український письменник. Ви от вважаєте, що всіх російських треба вилучати чи когось залишити?

- Я тут все ж таки за вибірковий підхід, не всіх, не всі твори.

- От що вилучати приміром у Булгакова? "Білу гвардію" — так. А "Собаче серце"? Ні. Бо це твір, який якраз з сарказмом показує всю недолугість їхньої системи.

А щодо того, хто вирішує, то створюється комісія з літературознавців. Є два напрями аналізу кожного твору. Перший — внесок даного твору в світову літературну спадщину, а другий – це психолого-педагогічний вплив цього твору на дитину, особливо в такий важкий воєнний час.

Комісія по кожному твору в програмі дає свій висновок. Потім відбувається спільне засідання в міністерстві і ми ще раз передивляємось кожен твір і його значення для розвитку світової літератури. Після цього буде прийматись зважене рішення.

От була пропозиція виключити Кузнецова "Бабин яр", але ж це неможливо зробити повністю. Він, по-перше, був дисидентом, а по-друге, він описав реальну картину, як відбувалось знищення людей в Бабиному яру. Навіщо це прибирати? Тільки тому що він жив у радянському союзі та писав російською? Можна перекласти його на українську мову.

Ми зараз взагалі спрямовані на диверсифікацію програми зарубіжної літератури, щоб дати велику кількість творів учню на вибір, і вони будуть самостійно обирати, що читати. Будемо відверті, якщо хтось захоче прочитати Пушкіна, то він зможе його і так прочитати. Але ми все робимо для того, щоб українські діти все ж таки не були під впливом російських наративів.

- Бо все починається з навчання. В тій же росії їх змалку накачують пропагандою

- Перше, що роблять окупанти — в школах спалюють книжки з української мови та літератури, з історії України. Коли ми про це говоримо в Європі, то вони жахаються. Бо вони також пам’ятають хто ще спалював книжки.

- Нещодавно в Раді президент оголосив про створення коледжу Європи, що це за коледж?

Коледж Європи буде в структурі Президентського Університету, що має бути на ВДНГ у Києві. Там буде спеціалізоване відділення, яке буде готувати освітні програми для державних службовців, для української еліти в тому, що стосується євроінтеграції, європейського та міжнародного права. Тобто повна підготовка української еліти до роботи та виконання своїх професійних обов'язків з розбудови держави в умовах європейської демократії.

- До речі, а що зараз з роботами по президентському університету?

- Робота над створенням Президентського Університету продовжується навіть в умовах воєнного стану. Адже освітній процес має продовжуватись за будь-яких умов. Цим ми відрізняємось від орків теж.