Коли можливі переговори з росією та чому на рф чекає розпад, - інтерв'ю з ексголовою МЗС

Поки на російсько-українському фронті спостерігається не те щоб затишшя, а якась стабілізація лінії зіткнення, з боку Білорусі вимальовуються дедалі явніші загрози для України.

Не додає оптимізму і міцний союз росії та Ірану, дрони якого, схоже, можуть почати виробляти в рф.

На цьому фоні з боку Заходу та Туреччини продовжують звучати заклики до Києва щодо необхідності діалогу з москвою.

Нові та старі загрози, помилки Заходу, а також перспективи розвалу росії "Телеграф" обговорив з колишнім міністром закордонних справ України Володимиром Огризком.

– Які переговорні перспективи, до яких явно та таємно намагаються схилити Україну?

– Як і всі ми, вірю, що наступ ЗСУ продовжиться, що наша земля буде звільнена від рашистської окупації. І лише це звільнення є передумовою будь-яких інших кроків, включаючи дипломатичні.

Тому, коли нам пропонують якісь формули переговорів станом на даний момент, то це фактично підігравання позиції росії, яка хоче зараз заморожування ситуації лише для того, щоб через якийсь час відновити агресію.

Тож головний елемент, який дозволить думати про якісь переговори (причому, це не означає, що вони пройдуть у найближчому майбутньому, ми не знаємо їхнього порядку денного, учасників тощо) – повне виведення рашистських військ з української території.

– Відбувається явне зближення росії з Іраном та Північною Кореєю. Вимальовується своєрідна "вісь зла" нового століття. Чи цивілізований світ розуміє це? А якщо розуміє – чому не кине всі ресурси на допомогу Україні, на злам цієї нової "осі зла"?

– Для країн Заходу ці загрози не є чимось новим. Вони давно є. Але, на жаль, представники демократичного світу часто більше спостерігають, ніж діють. І це їхня традиційна помилка. Безперечно, треба фіксувати ті чи інші явища. Після чого – вживати необхідних заходів, щоб загроза була, як мінімум, зменшена. Але цього, на жаль, в позиції наших західних партнерів не видно. Вони більше зосереджені констатації, ніж на активній протидії.

Проте нинішня ситуація, зокрема останні події, пов’язані з Іраном (допомога російській агресії проти України), Північною Кореєю (запуск міжконтинентальної балістичної ракети, інші агресивні дії), гадаю, змусять Захід діяти в іншому – більш практичному – плані.

– Про що говорить те, що відбувається в Республіці Білорусь (РБ), куди прибуває все більше російських військ та техніки, де вже 30 тижнів йдуть російсько-білоруські навчання? Чи все це може вилитися в чергове вторгнення в Україну з боку РБ?

– Не думаю, що ситуація в РБ станом на сьогодні є надзвичайно загрозливою для України. Там, за даними наших військових експертів, немає угруповань, які могли б реально загрожувати Україні. Так, там є російська авіація, вона використовує білоруські аеродроми. Але це не можна порівнювати з повномасштабним вторгненням. Тож загроза існує, але вона лише – з неба, у сенсі завдання ракетних ударів тощо.

– Яким є найбільш реалістичний сценарій подальшого розвитку подій усередині Білорусі?

– Майбутнє Білорусі серйозно пов’язане з майбутнім путінського режиму. Якщо він упаде, то автоматично впаде і режим лукашенка. У цьому немає сумнівів. Тому вони й тримаються один за одного, розуміючи, що зникнення одного (насамперед путіна) означає зникнення іншого.

Перспективи РБ мені здаються привабливішими, ніж перспективи росії. Білорусь, безумовно, переживе режим лукашенка, повернеться до демократичних цінностей. На відміну від росії, яка, схоже, вийшла на фінішну пряму своєї історичної перспективи. І ця перспектива стає для неї все катастрофічнішою.

- Про що мова? Про розпад росії?

– Йдеться про те, що після військової поразки росії в Україні в країні-агресорі запуститься механізм дезінтеграції, який давно приховано тліє і який ніякими заклинаннями (хоч Заходу, хоч самої москви) не вдасться зупинити. Як не вдалося зупинити розвал СРСР – це була об’єктивна реальність. Слід розуміти, що росія є конгломератом різних народів, культур, релігій. І як тільки в регіонах відчують, що центр ослаб, що він не може більше керувати, парад суверенітетів прокотиться росією ще з більшою силою, ніж колись це сталося з парадом суверенітетів союзних республік СРСР. Так що в росії об’єктивно немає майбутнього. Вона приречена на розпад.

– Якраз на тему – незабаром Європарламент має намір офіційно визнати росію терористичною державою. Про що це говорить і чого може призвести?

– Це точно веде до ще більшої ізоляції росії у світі. А наслідками буде те, що ЄС почне розробляти відповідні механізми реалізації цього рішення Європарламенту.

У тому числі шляхом посилення різних санкцій проти росії. Не лише економічних, а й політичних.

І ті перші кроки, які ми вже бачимо на прикладі Польщі (коли вона блокує дозвіл на участь російським делегаціям брати участь у заходах ОБСЄ), матимуть продовження. І це означає, що росія, зрештою, виявиться абсолютно ізольованою, стане ізгоєм у цивілізованому світі.

Ну а весь світ, спостерігаючи за цим, думатиме – чи варто мати справу з державою, яку справедливо вважають терористичною.