"Мінфін пішов на кричуще порушення правил": що не так з Держбюджетом-2022

Читать на русском
Автор
996
У Мінфіні називають бюджет-2022 збалансованим Новина оновлена 21 жовтня 2021, 10:54
У Мінфіні називають бюджет-2022 збалансованим

Міністерство фінансів проектом держбюджету готує для себе роль "супергероя", але економісти викрили наміри чиновників

20 жовтня Верховна Рада прийняла проєкт державного бюджету на 2022 рік у першому читанні: «за» проголосували 264 народних депутатів. Презентуючи головний кошторис країни, голова бюджетного комітету ВР Юрій Арістов повідав, що при підготовці до першого читання Комітет розглянув понад 3 тисяч пропозицій депутатів і комітетів, і в підсумку рекомендує врахувати повністю або частково 1501 пропозицію. Погодьтеся: сподіватися на те, що хоч хтось із 264 нардепів, які проголосували «за», вивчив не тільки документ, але і правки, може тільки дуже наївна людина.

«Телеграф» разом з експертами розбирався, за що народні обранці за традицією проголосували «не дивлячись».

Основні показники

Якщо говорити по суті, то документ мало змінився з того часу, як його внесли в парламент місяць тому.

Отже, доходи держбюджету, на думку його авторів, складуть 1,267 трлн грн, витрати — 1,442 трлн грн. Тобто український бюджет як і раніше є дефіцитним, але, як ми вже писали, по-іншому і бути не може. Профіцитний бюджет собі можуть дозволити далеко не всі й дуже багаті країни на кшталт Німеччини, які до того ж мають і торговий профіцит, тобто продають на зовнішні ринки більше, ніж купують. Всі інші формують дефіцитний бюджет, і Україна не є винятком. Більш того: сьогодні дефіцит бюджету в 5% і навіть 10% є не проблемою, а одним з елементів виходу з кризи.

Зростання економіки очікується на рівні 3,8%. На обслуговування держборгу планують витратити 181,4 млрд грн, на погашення — 393,3 млрд грн. Споживча інфляція складе 6,2%. Середньорічний курс закладений на рівні 28,6 грн за долар.

Пенсії та зарплати

Середньомісячна зарплата складе у 2022 році 15 300 грн. Тобто, враховуючи, що, скажімо, в липні 2021-го середня зарплата склала 14 345 грн, багатше українці не стануть. Про це ж говорить і динаміка мінімальної зарплати.

Деякі ЗМІ поспішили відзначити, що у 2022 році мінімалка збільшиться двічі, але це не так. Річ у тому, що до 6500 грн мінімальна зарплата зросте з 1 грудня 2021 року — це закладено в бюджеті на поточний рік. А у 2022 році зростання передбачене лише один раз: до 6700 грн з 1 жовтня 2022. Такий чисто символічний крок дозволив експертам засумніватися в тому, що даний документ можна назвати бюджетом розвитку або, тим більше бюджетом модернізації.

«У 2022 році Кабмін планує підвищити мінімальну зарплату тільки один раз і лише на 200 грн, при цьому має намір збільшити надходження від податку на доходи фізосіб аж на 24,1%. Фактично кожен українець, що працює на чверть більше повинен заплатити в бюджет в порівнянні з 2021 роком. Але хто тоді буде підтримувати в Україні споживчий попит?», — вдається до питання на своїй сторінці в соцмережі директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров.

З прожитковим мінімумом теж вийшла невдача. Нагадаємо, що на початку червня в першому читанні був прийнятий законопроєкт №3515. Документом передбачено, що прожитковий мінімум буде встановлюватися в процентному співвідношенні до середньомісячної зарплати в Україні за рік, що передує року формування бюджету на наступні 12 місяців, з урахуванням прогнозного рівня інфляції поточного року. Саме процентне співвідношення пропонували встановити не менше ніж 40% вже у 2021 році, а через 10 років — 50%.

Проте при складанні бюджету цей законопроєкт був повністю проігнорований, і в документ заклали зростання прожиткового мінімуму за старою схемою — просто, щоб компенсувати інфляцію. У 2022 році пропонується встановити прожитковий мінімум з 1 січня 2022 року в розмірі 2393 грн; з 1 липня — 2508 грн; з 1 грудня — 2589 грн.

Мінімальна пенсія з 1 червня 2022 складе 2027 грн, з 1 грудня — 2093 грн. Як пенсіонеру на мінімалці вижити на ці гроші, як і раніше залишається дуже великою загадкою нашого суспільства взагалі та українського Мінфіну зокрема.

А що з підтримкою бізнесу?

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, крім кредитування, держава в майбутньому році ніякої підтримки бізнесу не надасть.

«У нас є єдиний механізм з підтримки бізнесу: це компенсація відсоткових ставок за кредитами та програма 5-7-9 для кредитування бізнесу. Інших прямих форм підтримки бізнесу не передбачається, оскільки бюджет не є тим джерелом, яке повинне фінансувати розвиток бізнесу», — цитують міністра ЗМІ.

Експерти, опитані «Телеграфом», дивуються: а як ще передбачити допомогу бізнесу, якщо її не закладати в бюджет? За словами аналітика Олексія Куща, сьогодні, після кризи 2020-2021 року, величезні підтримки бізнесу виявляються не тільки в США, Китаї та країнах Європи, а й в менш розвинених азійських і африканських країнах. І тільки Україна знову йде своїм шляхом.

«Що стосується компенсації процентних ставок, про яку говорить Марченко, то ця програма завершилася повним фіаско, — продовжує експерт. — По-перше, цю допомогу отримали абсолютно не ті, на кого вона була розрахована. По-друге, через те, що нові кредити практично не видавалися, а просто старі займалися новими, з точки зору мультиплікатора ефект виявився нульовим. Навіть якби ці гроші просто роздали пенсіонерам, це принесло б економіці велику користь».

Аналітик Данило Монін додає: бюджет на 2022 рік свідчить про те, що Мінфін хоче за всяку ціну «протягнути» законопроєкт 5600, який передбачає погіршення стану бізнес-середовище в Україні.

«Саме до його голосування Мінфін прописав будівництво та оновлення нових аеропортів, ремонт залізничної інфраструктури та навіть ставить під загрозу проведення перепису 2023 року — пояснює експерт. — Тому Бюджет-2022 можна містко назвати «кожен фермер тепер олігарх». Адже саме фермерам доведеться взяти на себе головний удар і 5600, і нового бюджету».

«До кінця 2022 від нього нічого не залишиться»

На думку міністра фінансів, бюджет-2022 — збалансований і реальний до виконання. Але такі оцінки від глави Мінфіну цілком зрозумілі: погодьтеся, було б дивно очікувати, щоб Сергій Марченко заявив зворотне.

А ось економісти налаштовані не так оптимістично.

«Щороку я кажу одне й те саме: новий держбюджет нічим не відрізняється від попередніх, — каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. — У нас традиція така — постійно називати нові бюджети «збалансованими» і «бюджетами розвитку». Але правда в тому, що жоден з держбюджетів України не був повністю виконаний, і новий документ такий самий. Він сформований таким чином, щоб за нього проголосували, а потім Мінфін буде його нескінченно міняти в ручному режимі. Документ потрібно буде повністю переробити хоча б тому, що він не враховує нові ціни на газ і нафту. Або, наприклад, інфляція закладена на рівні 6,2%, а вона буде не менше 10%, але це всім байдуже. Загалом, до кінця 2022 роки від цього варіанту нічого не залишиться».

Олексій Кущ погоджується: це все той же антисоціальний бюджет, в якому все так само в першу чергу враховані інтереси кредиторів. У ньому ми бачимо все той же урізаний прожитковий мінімум для працездатних, який в рази нижче реальних показників. Але є в цьому бюджеті й дещо нове, і навіть щобільше: унікальне.

«Річ у тому, що зазвичай у нас формується прихований дефіцит бюджету шляхом того, що перспективи зростання свідомо переоцінюються, а доходи завищуються. В реальності доходи виявляються меншими й в результаті бюджети не виконуються, — зазначив Кущ в бесіді з «Телеграфом». — Унікальність нинішньої ситуації полягає в тому, що Мінфін пішов на кричуще порушення правил, колосально занизивши ВВП. У той час як номінальний ВВП до кінця 2021 року за прогнозами складе понад 5 трлн грн, на наступний рік його заклали всього-на-всього в розмірі 5,369 трлн грн».

За словами експерта, глобальна перебудова принципів бюджетування сталася з двох основних причин.

Річ у тім, пояснює Кущ, що маркер дефіциту бюджету завжди був одним з ключових в переговорах з МВФ, і, щоб сподобатися кредитору, завищували значення номінального ВВП, виставлялися нереальні показники по приватизації, ставився занижений курс гривні до долара для завищення очікуваних надходжень від імпортного ПДВ та імпортне мито. Але після кризи багато країн прийняли бюджети з дефіцитом близько 10%, тож МВФ почав ставитися до цього набагато спокійніше. Та й на великі гроші від фонду України розраховувати не доводиться, тому мета «сподобатися МВФ» пропадає.

Але зате на перший план виходить інша мета — спочатку знизити надходження в бюджет і, відповідно, значення ВВП. Цим «легким рухом руки» Мінфін створює собі комфортні умови на 2022 рік: такий бюджет дуже важко не виконати за будь-яких розкладах.

«У Мінфіні підготували ґрунт для того, щоб постати в образі героїв, які в такі складні часи перевиконують план з доходів на десятки відсотків, — каже Кущ. — Я вже бачу главу Мінфіну в «костюмі супермена», який гордо рапортує: план надходжень у першому кварталі перевиконано на 20%!».

Але навіть якщо наступний рік буде настільки складним, що Мінфін примудриться не перевищити навіть ці занижені показники, на папері все одно все буде виглядати цілком пристойно. Тож претензії до міністерства будуть мінімальні, резюмував Кущ. Тут «супергероєм» стати, звичайно, не вийде, але індульгенцію від звільнення Марченко отримає в будь-якому випадку.