Корупція, кредити та криза імені Ахметова — що спричинило мільярдні збитки держкомпанії "Укренерго"

Енергетична криза, пов’язана з високими цінами на вугілля, його нестачею на українських ТЕС та можливими віяловими відключеннями в українських містах, вдарила не лише жителям країни.

Одним із можливих постраждалих від нього стало ПАТ «Укренерго», яке належить Міністерству енергетики України. "Телеграф" розбирався, чому так сталося і чи немає тут корупційного шлейфа, адже всі збитки та борги держпідприємств лягають на плечі платників податків, а отже, кожного громадянина України.

Збиток знизився у 10 разів

Як повідомила "Економічна правда", у НЕК «Укренерго» відзвітували про діяльність компанії за 9 місяців 2021 року. Згідно зі звітом збитки підприємства склали близько 2,7 млрд грн. Як не дивно, це можна було б назвати хорошим результатом, адже за 9 місяців 2020 року збитки підприємства склали 28,5 млрд грн, а загалом за минулий рік «Укренерго» спрацювало на збиток на 26 млрд грн.

Водночас перше півріччя 2021 року принесло «Укренерго» прибуток у 306 мільйонів, натомість робота у липні-вересні стала збитковою — підприємство витратило на 3 мільярди гривень більше, ніж заробило.

Як свідчать дані фінзвіту «Укренерго», збиток 3-го кварталу пояснюється падінням доходів підприємства на 1,4 млрд грн, і одночасним зростанням витрат на 1,67 млрд грн більше за планові показники.

Але що спричинило таке різке погіршення фінансових показників підприємства?

"Привіт" від Ахметова

Вже в червні-липні на українському енергетичному ринку розгорілася криза, що відбилася різким падінням цін на електроенергію і зниження її виробництва ТЕС, що належать найбагатшому українцю Рінату Ахметову.

НКРЕКП прямо звинуватила ДТЕК Ахметова у штучному створенні кризи та прихований конфлікт між Нацкомісією та підприємством перейшов у публічну площину.

З того часу зіткнення між ними набули систематичного характеру, і останнім яскравим прикладом тому став конфлікт навколо імпорту білоруської електроенергії, який ДТЕК всіляко прагнув заборонити.

Не виключено, що падіння доходів підприємства на 1,4 млрд грн менше запланованого за підсумками 3-го кварталу, стало відлунням літньої енергетичної кризи, що супроводжувалося різким падінням цін на електроенергію.

Корупція на сотні мільйонів чи мільярди гривень

Другою ймовірною причиною збитковості «Укренерго» може стати можлива корупційна складова – при плані 9,5 млрд грн операційних витрат у 3-му кварталі підприємство витратило 11,6 млрд грн.

Чим викликаний такий стрибок витрат – незрозуміло, але цікаво, що посадовці підприємства фігурують у розслідуваннях на заподіяння збитку компанії близько 380 мільйонів гривень. Цей збиток було отримано через «допомогу», надану працівниками «Укренерго» для перемоги на тендері з дорожчою ціною іншої компанії.

За даними Цензор.нет, йдеться про будівництво підстанції «Кремінська» у Луганській області.

Також правоохоронці розслідують злочинну діяльність групи посадових осіб «Укренерго» та різних фірм, які провадили розкрадання коштів підприємства на тендерах, які проводяться коштом НЕК.

Не секрет, що серйозний вплив на процеси в енергетиці має Офіс президента. Історично так склалося, що на низці держпідприємств є "свої" для влади люди, які допомагають "ділити" прибуток, залишаючи державі лише збитки.

Наприклад, аналогічна схема активно працює у вугільному секторі енергоринку на державному підприємстві "Центренерго". Якщо раніше ЗМІ називали "смотрящим" за підприємством бізнесмена з Донбасу Віталія Кропачова, то останніми роками його змінив інший донецький бізнесмен Віталій Біляков. Цю інформацію підтвердило одразу кілька наших співрозмовників у політикумі. Як вважають ЗМІ, Біляков представляє інтереси одіозного бізнесмена із Дніпра Ігоря Коломойського.

Береш чужі на якийсь час, віддаєш свої й назавжди

Зрештою, ще одним кандидатом на роль винного у збитках «Укренерго» у 3-му кварталі 2021 року може бути кредитна політика підприємства.

Так, якщо у 2020 році «Укренерго» позичив 3,1 млрд грн, то у 2021 році цей показник склав 23,5 млрд грн, причому 10,25 млрд грн з них НЕК узяв уже в січні.

Ще більш разюче виглядає різниця у поверненні кредитів – якщо у 2020 році це були 428,5 млн грн, то за 9 місяців 2021 року – 15 млрд грн, причому майже всі ці кошти, 12,9 млрд грн, підприємство повернуло саме у 3-му кварталі поточного року.

При цьому вже в листопаді «Укренерго» продала своїх єврооблігацій ще на 825 мільйонів доларів під гарантії держави, і ще може отримати 1,2 млрд грн також під держгарантії у 2022 році на будівництво 8 підстанцій.

"Телеграф" продовжить стежити за ситуацією на енергоринку у пошуках відповіді, чому держкомпанії навіть у таких вигідних сферах, як енергетика, примудряються залишатися збитковими, тоді як приватні підприємства стабільно заробляють.

Тим часом президент України Володимир Зеленський пообіцяв, що зростання тарифів на світло узимку не буде, а ось віялових відключень уникнути не вдасться. Все це відбувається на тлі проблем із постачанням газу та перспективи повної відмови Росії від транспортування газу до ЄС через Україну. Як відомо, "Газпром" запускає газопровід "Північний потік-2", який може зробити українську ГТС непотрібною, а віртуальний реверс російського газу з Євросоюзу є скрутним.