Чи знищить війна українську економіку? Аналіз та прогнози експертів

Читать на русском
Автор
2579
Економісти пророкували економіці країни складні часи Новина оновлена 20 травня 2022, 12:34
Економісти пророкували економіці країни складні часи

Економісти запропонували рецепти відновлення економіки після війни

Військова кампанія Росії проти України серйозно вдарила по українській економіці, за результатами квітня повністю зупинили свою роботу 17% українських підприємств, а 60% функціонують із меншою завантаженістю, ніж раніше.

Про це йдеться у макроекономічному та монетарному огляді від НБУ за травень.

Виробництво впало майже скрізь, хоч і відновлюється

Як випливає з огляду НБУ, економічна ситуація покращується насамперед завдяки успішним діям ЗСУ. Так, якщо у березні бойові дії проходили на території 10 областей, що формують 55% ВВП країни, у квітні це були вже лише 6 регіонів та 20% ВВП. Якщо у березні не працювали 100% підприємств Сумської та Чернігівської областей, за наслідками квітня таких не більше 35%.

Водночас, як свідчить статистика, серйозно постраждали і підприємства областей, на території яких бойових дій взагалы не було. Наприклад, у березні не працювало 60% підприємств Рівненської області, 45% у Вінницькій, 35% у Хмельницькій та інших областях. Особливо привертає увагу ситуація в Житомирській області, в якій частка непрацюючих підприємств з 30% у березні у квітні зросла приблизно до 55%.

У НБУ падіння економічної активності у спокійних областях пояснюють розривом ланцюжків постачання та виробництва, невизначеністю та зростанням ризиків, відпливом робочої сили та зростанням витрат.

У глобальному сенсі підприємства страждають від проблем з логістикою – постачанням необхідною сировиною, і неможливістю збути свою продукцію.

Як свідчать дані Нацбанку, незважаючи на це бізнес адаптується до військових умов, найактивніше йде відновлення у сільському господарстві, транспорті та переробній промисловості. Найгірше – у будівництві та добувній промисловості, серйозно впали оберти у торгівлі.

За словами експертів, опитаних "Телеграфом", вітчизняна економіка може перебудуватися та адаптуватися до роботи у військових умовах, але тут не обійтися без допомоги та правильної економічної політики держави.

Повернення ПДВ та держгарантії на кредити – що допоможе економіці

На думку економічного експерта Бориса Кушнірука, найімовірніше активна фаза бойових дій триватиме до середини осені, і завершиться виходом ЗСУ на державний кордон з Росії скрізь, крім Криму. Після цього настане період "ні війни, ні миру", активні бойові дії припиняться, але посиляться ракетні обстріли з боку Росії з ударами по промислових об’єктах.

"До осені швидше за все наша країна втратить левову частку виробництва цілих галузей, насамперед металургії, знизиться промисловий потенціал багатьох регіонів – Донбасу, Харківської, Миколаївської, Запорізької областей. Водночас першими вийдуть із кризи підприємства західних регіонів – Львівської, Рівненської областей і такі галузі як харчова промисловість, легка, виробництво меблів, будівельних матеріалів, машинобудування в частині комплектуючих для закордонних покупців", — говорить співрозмовник "Телеграфа" про втрати та перспективи промисловості у 2022 році.

Поліпшити цю ситуацію може активна державна підтримка виробничого сектора економіки, яку слід здійснювати у напрямах кредитування та податкової політики.

"Щоб підприємства могли відновити роботу, їм потрібні оборотні кошти, які можна отримати за високою кредитною ставкою. Причому остання буде ще вищою через військові ризики. У цих умовах держава повинна взяти на себе гарантії компенсації військових ризиків банківських кредитів, наприклад, гарантувати повернення кредитів банку у випадку, якщо підприємство постраждає від дій Росії. Причому насамперед такі гарантії повинні отримувати підприємства виробничої сфери, які вирішили відновити виробництво", — вважає експерт.

Другим важливим кроком у податковій сфері Борис Кушнірук називає повернення ПДВ, що із його компенсацією має стимулювати експортні галузі економіки.

"Повернення ПДВ сприятиме зростанню експорту, підприємства будуть зацікавлені в його нарощуванні, звичайно виникне проблема у держави з його компенсацією, але тут можна застосувати такий механізм як ПДВ-облігації як гарантію його повернення", — говорить про другий важливий крок держави для підтримки відновлення економіки експерт.

Мільйони втрачених робочих місць та зірваний опалювальний сезон

За словами економічного експерта Олега Пендзіна, головна проблема економіки сьогодні – це мільйони робочих місць для українців, відновлення житлового фонду та критичної інфраструктури.

"За даними Міжнародної організації праці Україна втратила за час війни 4,8 млн. робочих місць або приблизно третину від загального обсягу ринку, якщо війна затягнеться на півроку, втрати зростуть до 7 мільйонів. Якщо ж протягом 2-3 місяців війна припиниться, вдасться відновити 3,8 млн робочих місць, але в будь-якому разі постане питання відновлення економіки", — каже експерт.

За словами співрозмовника "Телеграфа", вже до осені перед державою постає питання відновлення житлового фонду та об’єктів критичної інфраструктури, необхідної для проведення опалювального сезону. На все це насамперед і потрібні кошти, яких Україна не має.

"Можна мріяти про якісь репарації від росії (на що вони не підуть) або компенсації за рахунок заарештованих російських активів (на що буде потрібен час і механізм — наприклад, рішення Міжнародного трибуналу в Гаазі). Поки цього не буде, нам доведеться жити на кошти міжнародних донорів, які, напевно, доведеться віддавати в майбутньому, якщо ми говоримо про кредити», — резюмує Олег Пезін.

Не варто боятися інфляції та друкарського верстата

На думку економічного експерта Олексія Куща, економічна політика держави у воєнний час в Україні сьогодні є максимально далекою від ефективної схеми, успішно поведінкової в Ізраїлі та Південній Кореї.

"Податкова політика від держави сьогодні швидше завдає шкоди, ніж приносить користь. Пропозиція запровадити 3% військовий збір на зарплату, в умовах зростання безробіття, може спричинити її тінізацію. Введений податок у 2% з обороту грає швидше на користь імпортерів, а скасування акцизу на пальне – на користь імпортерів палива. Все це тільки знижує надходження до бюджету. У результаті міністр фінансів Сергій Марченко каже, що треба скорочувати витрати, збільшувати податки та проводити неясну націоналізацію. Словом, робиться все з точністю навпаки тому, що необхідно”, — вважає наш співрозмовник.

На думку експерта, насамперед необхідно навпаки, наростити державні витрати – збільшувати соціальні виплати, а не урізати, нарощувати витрати держави на оборонне замовлення, для чого залучати малий та середній бізнес.

"Держава боїться інфляції і тому пропонує скорочувати витрати, замість того щоб включати друкарський верстат. Але інфляція у воєнний час явище неминуче — вона буде в будь-якому разі через зростання витрат на перевезення, втрату робочої сили та інше, що викликано війною. Поки буде йтиме війна – буде інфляція. І тут для держави є два шляхи", — вважає експерт.

Першим шляхом, як каже Олексій Кущ, держава і намагається піти тепер – спробувати боротися з інфляцією, максимально обмеживши грошову масу, скоротивши державні витрати та збільшивши податки. Але причина інфляції — війна, нікуди не подінеться, і тому боротьба з нею фінансовими інструментами мирного часу безглузда.

"У нас все одно буде інфляція та зростання цін за рік у 15-20%, але якщо ми грубо кажучи надрукуємо гроші, ми зможемо видати їх пенсіонерам, безробітним, організувати якісь трудові роботи. Усі ці гроші люди почнуть витрачати, ми створимо внутрішній споживчий ринок, на який підприємства зможуть продавати свої товари, виплачувати зарплату робітникам і платити податки до бюджету. бюджету", — каже Олексій Кущ.

Загалом, за словами нашого співрозмовника, якщо держава максимально утискатиметься у власних витратах і збільшуватиме податки, Україну може втратити до 30% ВВП. Якщо ж воно не побоюватиметься інфляції та включення "друкарського верстата" втрати обмежаться 10-15% ВВП.

Бізнес, у свою чергу, дуже незадоволений економічною політикою держави в умовах війни і просять президента Володимира Зеленського проханням звільнити Данила Гетьманцева з посади голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Також днями планується зустріч курпного бізнесу із топ-функціонерами Офісу президента.

Через військові дії та російську агресію проти України в поточному році врожай зерна може виявитися на 35% нижчим ніж торік, що спричинить втрату в 15 мільярдів доларів від експорту та зростання цін на продукти на 30-40%. При цьому багато країн, що традиційно залежали від українського зерна, можуть і зовсім опинитися на межі голоду.