Плід корупційної фантазії? Що не так з ідеєю Сольського призначити "головних" аграріїв країни та передати їм повноваження уряду

До законодавчих ініціатив міністра агрополітики є дуже багато питань

Законопроект міністра агрополітики Миколи Сольського №8149 "Про об’єднання сільгосптоваровиробників" (ОСТ) проголосовано в першому читанні. Він надає йому право призначати "головних" аграріїв в країні, які від імені уряду регулюватимуть діяльність інших. Ініціатива налаштовує виробників агросировини проти переробників, де арбітром виступатиме міністр

Повне фіаско в переговорах з Єврокомісією 29 квітня, під час яких українське зерно лишилось під забороною експорту в ЄС, не призвело до відставки міністра Мінагрополітики Миколи Сольського, як це було б, наприклад, в Польщі. Навпаки, міністр при справах, і просуває нові законопроекти з корупційним душком.

Цього разу руками голови аграрного комітету ВР Олександра Гайду міністр протягнув через Верховну Раду законопроект "Про об’єднання сільгосптоваровиробників" (ОСТ) — він пройшов перше читання 2 травня. Якщо ініціатива знайде підтримку і в другому читанні, Мінагрополітики надаватиме "обраним" асоціаціям репрезентативні функції, а також встановлюватиме квоти для вибору членів репрезентативної ради. Вони й регулюватимуть діяльність меншості сільгоспвиробників.

В результаті регуляторні повноваження можуть перетягнути на себе "любимчики" Сольського. Харчовикам доведеться підкорятися рішенням цих об’єднань, якщо їх зауваження до законопроекту міністерство й далі ігноруватиме.

Цікаво, що Антикорупційний комітет ВР забракував ідею Сольського: законопроект містить конфлікт інтересів та ризики корупції, вважають там.

Міністру лобізм до смаку

Це вже другий законопроект з корупційним змістом від міністра. Раніше "Бізнес Телеграф" повідомляв про його ідею запровадити побори з переробників та імпортерів на рекламу молока у 0,5% від реалізації усієї молочної продукції в Україні.

Недоліки законопроекту

Ініціатива про передачу частини повноважень від уряду до так званих репрезентативних об’єднань агровиробників, на перший погляд, ідея непогана, "але законопроект, треба сказати, сирий" — коментує голова міжгалузевого об’єднання "Укрхарчопром" Родіон Рибчинський.

Укрхарчопром представляє інтереси 16 об’єднань харчового сектору, що входять в Союз виробників харчової промисловості України. Зауваження цієї організації до законопроекта №8149, на жаль, не були враховані розробниками законопроекту. На думку членів об’єднання, законотворча ініціатива немає нічого спільного з завданнями 1016-1018 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, затвердженого постановою КМУ від 25.10.2017 р. № 1106, а подекуди протирічить цьому плану.

А саме, запропонований законопроектом варіант "саморегулювання" не передбачає комплексного врегулювання усіх питань, пов’язаних із функціонування міжгалузевих організацій, суб’єктів агропромислового виробництва. В ньому не визначено базовий термін "галузь", яке конче необхідне для розуміння змісту запропонованого поняття "міжгалузева організація". До того ж в законопроекті №8149 належним чином не прописана специфіка формування міжгалузевих об’єднань виробників та переробників сільгосппродукції внаслідок вживання "розмитого" терміну "сільгосптоваровиробники". Не зрозуміло, з яких причин розробники законопроекту взагалі віднесли підприємства харчової промисловості до сфери свого регулювання через ОСТ.

Законопроектом також не врегульовано ключові питання створення "міжгалузевих організацій". Ініціатива не містить конкретики, як формуватимуться управлінські структури такого об’єднання, визначатимуться квоти представників окремих секторів (підгалузей) в керівних органах міжгалузевого об’єднання, щоб діяльність членів об’єднання була збалансованою, а права учасників від різних підгалузей — рівномірно представлені.

Не встановлює законопроект і порядок врегулювання спірних питань діяльності об’єднання, яких буде достатньо, бо "широке" об’єднання представлятиме інтереси суб’єктів, які досить часто суттєво, а іноді – діаметрально різняться. "На жаль, засади управління "міжгалузевими організаціями" пройшли повз увагу розробників законопроекту. Найкраще що можуть зробити народні депутати – це повернути даний документ в профільний комітет на доопрацювання. Сподіваюсь, що воно відбудеться у демократичний спосіб – з залученням платників податків, яких даний законопроект безпосередньо стосується", – резюмує Родіон Рибчинський.

Протиріччя та ознаки корупції

Багато недоліків та протиріч в документі №8149 побачила керівник Головного науково-експертного управління Верховної Ради Світлана Тихонюк. Дискусійним їй видається положення проекту щодо надання статусу репрезентативного ОСТ. А саме — статус ОСТ надається об'єднанню, яке займає 60 відсотків ринку у секторі виробництва фруктів та овочів, а 50 % — у інших організацій виробників та міжгалузевих організацій. Дві третини ринку дають репрезентативне право для асоціацій виробників. "Це не зовсім узгоджується з іншими нормами проекту, зокрема, п.5 ч. 2 ст. 7 проекту, в якому запропоновано, що членами організації виробників є щонайменше чотири сільськогосподарські товаровиробники, які не є пов’язаними особами та сукупна частка на ринку сільськогосподарської продукції яких в межах території діяльності становить не менше рівня, визначеного центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, але не менше ніж 10 відсотків та не більше ніж 14 -25%", — відзначає Тихонюк.

А голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна, проаналізувавши законопроект помітила, що Мінагрополітики отримує право визначати порядок визнання об’єднань сільськогосподарських товаровиробників та методику визначення відповідності об’єднання сільськогосподарських товаровиробників. "Запропоноване є потенційним конфліктом інтересів, оскільки зазначеним порядком та методикою буде керуватись той же орган — Мінагрополітики, що і при прийнятті рішень про визнання об’єднань сільськогосподарських товаровиробників та наданні відповідному об’єднанню статусу репрезентативного", — відзначає Радіна. Тому її комітет дійшов висновку та прийняв рішення, "що проект Закону України "Про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників" (реєстр. № 8149) не відповідає вимогам антикорупційного законодавства".

Молочна галузь кричить "SOS"

Поки міністр Сольський вибудовує механізми "подяки" від агровиробників за контроль над меншою їх половиною та посилює важелі впливу виробників над переробниками, штовхаючи Україну в прірву сировинної моделі розвитку, в молочній галузі назріла криза.

Молокопереробні заводи несуть збитки внаслідок повернення продукції з ЄС після заборони експорту в квітні, знижують закупівлі молока та відпускні ціни, щоб реалізувати повернуте в Україні. Це неминуче змусить виробників молока вирізати корів та зменшувати його пропозицію. В Мінагрополітики ніяк не реагують на кризовий стан.

А тим часом, молочні підприємства скорочують виробництво, людей, щоб втриматись на плаву. Як розповів "Бізнес Телеграфу" голова наглядової ради Ічнянського молочно-консервного комбінату Валентин Запорощук, травні його підприємство пішло на змушений кроки: скоротило персонал на 15%, закупівлі молока — на 10%. "Ми скорочуємо людей, бо не можемо забезпечити їх роботою, тому що працюємо не у всі зміни. Відмовилися від закупівель деякої сировини приблизно на 10%. Пропонували закуплене молоко іншим підприємствам галузі, але попиту на нього не виявилося. Тому у травні завод буде завантажений лише на 30%", — каже Запорощук.

Продукція Ічнянського МКК здешевіла на 10%, а в торговельних мережах — на 20% після того, як підприємству довелося відмовитися від поставок до ЄС. "Ми змушені шукати збут на інших ринках, внутрішньому зокрема, де попит зменшився, а конкуренція за споживача посилилась", — пояснює Запорощук. Ічнянський ММК до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну 70% продукції реалізував за її межами. Тому наразі йому найважче.

Очікує падіння оптових цін на молочну продукцію і директор ПрАТ "Вінницький молзавод "Рошен" Дмитро Рощупкін. За його словами, на українському ринку виник великий обсяг товару, який повернувся з ЄС після заборони, продовжує вироблятися, і експортери шукають шляхи його реалізації. "Шукаємо збут, в Україні зокрема. Виникла демпінгова ситуація — товар не може прямувати до споживачів. Найближчим часом це може викликати зниження оптових цін мінімум на 10%", — відзначає він.

У складній ситуації опинився і виробник молочної продукції "Люстдорф" — компанія на тиждень призупинила відвантаження на експорт. Генеральний директор "Люстдорф" Олександр Самохфалов повідомив "Бізнес Телеграфу", що ціни на молочну продукцію в ЄС наразі межують з рівнем збитковості. "Сьогодні сухе молоко в ЄС продається по ціні нижче собівартості. Ми опинилися в ситуації, коли придбане в Україні молоко хоч якось треба переробити та реалізувати. Навіть після відкриття ринків ЄС для наших переробників про прибутковість експорту сухого молока не йдеться" — каже він.

Молокозаводи розповіли "Бізнес Телеграфу", що в цій ситуації змушені не тільки переглядати ціни на сировину, а й зменшувати закупівлі молока у його виробників в Україні. "Ми входимо в складну ситуацію, вихід з якої настане не раніше, ніж через місяць. І ми, і виробники молока, значно погіршили свою економіку. Проблеми зі збутом готової молочної продукції призвели до зниження цін та скорочення закупівель молока у фермерів в травні", — каже Дмитро Рощупкін.

Якщо проблеми переробників не вирішаться найближчим часом, виробники молока через профіцит можуть зменшити поголів’я корів.

За підрахунками Спілки молочних підприємств України (СМПУ), рф знищила понад 50 тис корів в Україні. "Виробникам молока потрібна ефективна державна підтримка, вважає Арсен Дідур, виконавчий директор СМПУ. Це бізнес-об’єднання представляє інтереси молокопереробних підприємств, потужності яких складають 75% усієї переробки в Україні.

"Більше року у нас свій економічний фронт: передача автотранспорту ТРО та ЗСУ, зруйнована логістика, жорсткий дефіцит нафтопродуктів, обстріли, відключення електроенергії, черги на митницю по кілька тижнів. Ми весь 2021 рік витратили на те, щоб привернути увагу профільного міністерства до того, що сировинна модель — це шлях в нікуди і потрібно розвивати переробку, формувати додану вартість", — каже Арсен Дідур. Він скаржиться на те, что Мінагрополітики підхопило цю тезу під час війни, але дій в цьому напрямку з його боку так і не з’явилося. "Замість підтримки — законопроекти про збори та об’єднання", — констатує виконавчий директор СМПУ Дідур.

В Асоціації виробників молока підрахували, що в квітні 2023 року порівняно з квітнем 2022 Україна вже втратила 264,4 тис. голів ВРХ і 138,4 тис корів. Подальше зниження попиту на молоко з боку переробників лише посилить цю негативну тенденцію.