Швидкопсув: чому молочні продукти застрягають у чергах на кордоні?

Українська молочка, яка прямує на експорт, тижнями змушена простоювати на кордоні та втрачати строки реалізації через недбалість чиновників Мінагрополітики та Мінінфраструктури, які досі не розробили правила перевезень для цієї категорії продуктів, щоб вони безперешкодно та швидко проходили митний контроль.

Чому так сталося і як розв'язати проблему, яка шкодить експорту України, розбирався "Бізнес Телеграф".

Пекельна черга

Зачинені для експорту українські порти та відкриті ринки ЄС для України загострили проблему черг швидкопсувних продуктів на кордонах. Замість того, щоб пройти українські митні пости протягом декількох годин, швидкопсувні продукти мліють в кілометрових чергах по кілька днів, а то й тижнів, втрачаючи строки реалізації, гроші та терпіння виробників.

"Ситуація на кордоні перетворюється для нас на повне пекло. Якщо ми хочемо експортувати, нам необхідно, щоб хоча б на українському кордоні нам створили комфортну атмосферу", — розповідає "Телеграфу" Олена Стретович, директор ТОВ "Органік Мілк".

Її компанія виробляє органічні молочні продукти та експортує їх на полиці європейських мереж. Поляки та німці купують молоко, сметану, ряжанку, йогурти та сири виробництва "Органік Мілк", та щоразу, відправляючи продукцію за кордон, в компанії переживають стрес через страх не потрапити вчасно на полички євромаркетів.

Що втрачають виробники

Черги — глобальні втрати для експортерів. Кожен день простою машини на кордоні — це додаткова зарплата водія, витрати на відрядження, логістику. Але найголовніше — виробники втрачають дорогоцінні строки реалізації своєї продукції.

"Щоразу боїмося, що порушимо терміни контракту й невчасно привеземо товар. Наприклад, через три дні продукція має бути в "Ашані" в Польщі о 8 ранку. О 9 ранку її там вже не приймуть. Якщо вона вчасно не потрапила в мережу — її можна вже самому споживати", — бідкається Олена Стретович.

В Україні таку продукцію можна реалізувати іншому супермаркету, але за кордоном так не вийде. Тому ризик не встигнути на полицю — критичний.

А передбачати більший строк доставки — то зменшувати термін реалізації. Наприклад, у продукції строк споживання — 9 діб. Вона добиралася до споживача 4 доби. Лишаються критичні 5 днів, на які вже скоса дивляться в мережах, бо то ризик не продати товар.

За зрив строків поставки євромережі взагалі вимагають штрафи в розмірі 20-25% вартості продукції. Якщо товар не реалізовано — його втрачено разом з витратами на логістику — це ще до 3 000 євро.

"В цьому разі мова про заробіток не йде", — резюмує пані Стретович.

На затримку товару в чергах скаржаться і виробники сирів "Комо". Комерційний директор компанії — експортера продукції ПрАТ "Дубномолоко", яке виробляє сири цієї торгової марки, Олексій Діхтеренко, розповів "Телеграфу", що його продукцію Мінагрополітики нещодавно перевели до списку продуктів зі спеціальними умовами зберігання. І тепер сири "Комо" прямують на експорт через електронну чергу тиждень-два замість 2-3 днів.

Строк зберігання сирів становить 4-6 місяців. А коли продукція марки "Комо" експортується в Казахстан і Узбекистан, через черги, довгу логістику, яка в осінньо-зимовий період ще більше ускладнюється, наша продукція втрачає до половини строку придатності, адже доставка забирає майже три місяці. В результаті продукція потрапляє в супермаркети на межі строку реалізації.

"Це незручно, коли ми працюємо з євромережами. Ми не потрапляємо у відповідні строки. Покупці — мережі, як в Україні, так і за кордоном, — вимагають, щоб строк поставки не перевищував на половину строку придатності. Для нас це три місяці. Ми опиняємось майже на межі та ризикуємо втратити продукцію, бо, якщо мережі її не приймуть, доведеться її утилізовувати", — каже Олексій Діхтеренко.

Торік переробники та виробники молока експортували майже 100 тис. т продукції на суму понад 210 млн доларів.

Яке рішення потрібне

Виробники швидкопсувної молочки чекають "зеленого" коридору, яким в окремій черзі, за певними впізнаваними бейджами для митників та прикордонників ця продукція долатиме кордон в Україні.

"Рефрижератор має проїхати митницю Польщі та України максимум за 3-4 години, а не за дві доби", — каже Олена Стретович. Наприклад, якщо машина стала в чергу на ветконтроль у поляків, то щоб могла його пройти за 2-3, максимум, 4 години.

"З боку України це забезпечить спільна робота Мінагрополітики та Держприкордонслужби. Коли продукція з позначкою "молочні продукти" швидко проходитиме "зеленим" коридором кордони за добу, а не за п’ять, це буде круто", — мріє пані Стретович.

СМПУ добивається пільгових умов експорту швидкопсуву

Спілка молочних підприємств України (СМПУ) з початку року надіслала пропозиції Мінагрополітики, як знайти інструмент для позачергового проходження кордону швидкопсувною молочною продукцією та продукцією, яка має спеціальні умови зберігання.

Голова СМПУ Вадим Чагаровский розповів "Телеграфу", що Спілка кілька разів оновлювали перелік такої продукції, пропонувала дефініцію, за якою б митники та прикордонники легко ідентифікували молочний швидкопсув. "Але віз і досі там", — констатує він.

За словами Чагаровського, затвердженого Мінагрополітики переліку швидкопсувних продуктів досі нема, хоча Україна приєдналася до угоди про міжнародні перевезення таких продуктів ще 2007 року.

"Було багато дискусій, що таке швидкопсувні продукти, що таке продукти спеціального зберігання. Щоб відкинути ці питання, ми надали свої пропозиції Мінагрополітики. Проте вже скоро серпень, а правил перевезення швидкопсувних продуктів так і нема", — каже Чагаровський.

Чого бояться в Мінагрополітики?

За інформацією "Телеграфу", харчові асоціації подали Мінагрополітики свої переліки швидкопсувних продуктів, які потрапляють під спецумови зберігання. В міністерстві бояться тих списків — вони виявилися величезними. Якщо їх затвердити, є ризик, що швидкопсув знову застрягне в чергах на кордоні й будуть незадоволені.

Тому пішли іншим шляхом — створили тимчасовий перелік швидкопсувних продуктів і перелік продуктів, які потребують спеціального зберігання. До швидкопсувних продуктів потрапили ті, строк зберігання яких не перевищує 15 діб. З молочної продукції це лише молоко. До продуктів, що вимагають спецзберігання, віднесли сири, масло та молочні пасти. Не густо.

"Як на мене — це вольове, а не аргументоване рішення. Воно покликане зняти хвилю негативу з боку виробників, а не розширити можливості експорту", — коментує Вадим Чагаровський. На його думку, навряд чи таке рішення влаштує і виробників молока.

"Чи доцільно взагалі вносити молоко до переліку швидкопсувних продуктів, якщо воно має строк зберігання 9 діб, а в найближчу до нас Молдову, де нема таких черг на кордоні, потрапляє на 3-4-й день, коли строк зберігання уже критичний? Адже, знаючи вимоги торговельних мереж — товар на полиці повинен мати запас зберігання не менш як 75% від строку реалізації, — у мене великий сумнів щодо молока", — каже голова СМПУ.

Як вийти з ситуації?

Вже з 1 серпня змінюються тимчасові правила перетину кордону швидкопсувом, запропоновані Мінагрополітики. На думку пана Чагаровського, з ними треба погодитись і подивитись на ефект, як і з пропорцією один до трьох щодо проходження електронної черги на кордоні. Це коли кожне третє авто, яке проходитиме перевірку митниками, везтиме швидкопсув.

До кінця цього року Мінагрополітики та Мінінфраструктури необхідно розробити перелік швидкопсувних продуктів згідно з зобов’язаннями, які Україна взяла на себе, підписавши угоду про міжнародні перевезення швидкопсувних продуктів від 2007 року. Та поки Мінінфраструктури посідає в цьому питанні дуже пасивну позицію, кажуть виробники. Тож, тимчасовий перелік має всі шанси стати постійним.

А це не влаштовує експортерів, які через черги на кордоні витрачатимуть експортний потенціал. Тим більше, що в країні оголошено пріоритет — економіка з доданою вартістю. На експорті зерна таку не збудуєш. Переробка, до якої відносяться готові молочні продукти, теж має виконати свою роль у новій стратегії. Тож міністерським працівникам треба швидше визначитись — вони "проти" чи "за" курс, оголошений президентом України.