Свободу молокопродуктам: молочарі України та Польщі закликали уряди не блокувати торгівлю

Читать на русском
Автор
3456
Свободу молокопродуктам: молочарі України та Польщі закликали уряди не блокувати торгівлю

Молочні асоціації та бізнес з переробки молока обох держав вимагають відновити вільну торгівлю

Молочні продукти стали заручниками торговельних війн України та Польщі за експорт зерна. Двічі з початку цього року заблоковано транзит та експорт молокопродуктів до Польщі. Україна погрожує полякам у відповідь відновленням ветконтролю над імпортом молочної продукції. Припинити дослухатися деструктивних груп з обох боків і зняти перепони у торгівлі закликає чиновників український та польський молочний бізнес.

Чим загрожує молочна війна обом країнам, розбирався "Бізнес Телеграф".

Блокування експорту

Попри режим повного сприяння вільній торгівлі України з країнами ЄС, який діятиме до 9 травня 2024 року, переробники молока не можуть ним скористатися через штучні перепони експорту, які створюють чиновники на спільному кордоні під тиском певних груп. Так, на 10 днів у квітні був зупинений транзит та експорт молокопродуктів до Польщі — продукція дивним чином потрапила під торгове ембарго разом з зерном. 2 червня Мінагрополітики України анонсувало повернення ветконтролю для польської "молочки". Як наслідок — на кордоні з Польщею з української "молочки" утворилися двотижневі черги — польські ветеринари посилили власні перевірки, не дочекавшись введення перевірок з нашого боку. Блокують і українські митники польські молокопродукти при ввезенні їх в Україну.

Згуртувалися проти хибної поведінки чиновників

Гальмування спільної торгівлі змусило молочні бізнес-асоціації обох країн забути про конкуренцію та об’єднатися. Вперше в історії бізнес-стосунків вони провели україно-польський молочний діалог 16 червня. Цікаво, що до нього запросили керівництво Мінагрополітики України та Держспоживслужби з української сторони, а також державного секретаря Міністерства сільського господарства та розвитку сільських територій Республіки Польща та уповноваженого уряду з енергетичної трансформації сільських територій Януша Ковальскі. Цим кроком молочарі сподівалися вказати чиновникам на хибність деструктивної політики та на її наслідки для обох економік. Втім, чиновники обох країн уникли діалогу — проігнорували зустріч.

"Це прецедент, коли галузі і бізнеси напряму спілкуються і ініціюють рішення для урядів обох держав. Маю надію, що уряди дослухаються і ситуація буде виправлена", — розповів "Бізнес Телеграфу" Арсен Дідур виконавчий директор об'єднання "Спілка молочних підприємств України"(СМПУ).

За його словами, мета діалогу — донести до обох урядів, що молочні бізнеси готові співпрацювати.

"Наше бачення — не потрібно створювати нових регуляцій, потрібно лише чітко виконувати договір про зону вільної торгівлі. Це принесе користь польському бізнесу, а українському — ще більше користі, бо нові ринки збуту дадуть поштовх для росту молочної галузі в цілому, і не лише переробки", — стверджує він.

Директорка Польської молочної палати (Polska Izba Mleka) Агнешка Малишевська під час діалогу зазначила, що від імені асоціації польських молочарів хоче показати, що відбувається в молочному секторі Польщі.

"Ми як галузь хочемо забезпечити для наших споживачів стабільну діяльність наших фірм, а також господарств. І не хочемо, щоб певні групи інтересів, не пов’язані з молочним сектором, ускладнювали наші взаємини. І хочемо показати, наскільки погані наслідки будуть, якщо не буде враховуватись думка молочного сектору. Тому співпраця важлива по обидві сторони кордону", — повідомила вона.

Ціна втрат

Український ринок для польських переробників молока — третій за важливістю для експорту після Німеччини та Чехії, розповідає аналітик International Food&Agri Hub BNP Paribas Poland Павел Вержиковський. 2021 року поляки заробили на продажах молочної продукції в Україні 121 млн євро. У 2022 виручка знизилася до 108 млн євро через війну. Та за п’ять місяців 2023 року експорт став налагоджуватися, і присутність польської "молочки" в Україні вже становила 50% від загального імпорту. Частка сирів складала 72% польского експорту в Україну, масла — 15%. Тож із введенням ветперевірок темпи експорту можуть суттєво знизитися, як і виручка польських компаній на нашому ринку, каже експерт.

Присутність польської "молочки" в Україні за січень-травень 2023 року в 7,4 раза вища за присутність української в Польщі, стверджує експерт Інституту аграрної економіки України Леонід Тулуш. Втім, для українських переробників польський споживач теж важливий. За даними Інституту аграрної економіки, за п'ять місяців 2023 року до Польщі було експортовано сухого молока і вершків згущених на суму 4,4 млн доларів, і ще на 1 млн доларів — масла та молочних жирів. В загальній структурі експорту до Польщі сухе молоко та вершки домінують — 75% від усіх поставок молочної продукції.

В Україні спостерігається різке зниження попиту на молокопродукти через виїзд жінок і дітей за кордон з початку повномасштабного вторгнення рф. Тому експорт стає рятівною паличкою для переробників, які через світову молочну кризу та падіння споживання в Україні змушені розвантажувати виробництво. Утримувати підприємства від простою часто дозволяє експорт до ЄС.

Директор ТОВ "Люстдорф" Олександр Самохвалов розповів "Бізнес Телеграфу", що наразі в його компанії близько 40% сировини переробляють у продукти для експорту, а саме — сухе молоко, вершки, цільномолочну продукцію та масло. Якщо експорт не буде розблоковано, компанія буде змушена скоротити закупівлю молочної сировини на 40%.

"Настане ситуація, або ми будемо ліквідувати зайву продукцію, або виробники молока, адже ми відмовимось від сировини і скоротимо переробку, реалізацію продукції та грошові надходження", — прогнозує Самохвалов.

На критичність ситуації вказує і Арсен Дідур.

"Неприпустимо, що наш вантаж простоює на кордоні два тижні і більше. Це не сприяє порозумінню і не збільшує наш взаємний товарообіг. Дії урядів мають базуватися на принципах демократії та вільної торгівлі і законності. І ми сподіваємось, що у майбутньому між нашими народами не існуватиме кордонів політичних, економічних та історичних, як зазначив президент України Володимир Зеленський", — каже він.

Групи впливу

Простоювання молочної продукції на кордоні з Польщею провокували буцімто представники інтересів фермерів, а саме — громадська організація "Скривджене село". Вона останнім часом перешкоджали українському експорту і транзиту. І не лише молочних продуктів. Хто стоїть за цією організацією, Агнешка Малишевська уточнити не змогла. Лише зазначила, що організація не має стосунку до молочної галузі.

В Україні впливають на рішення міністра агрополітики Миколи Сольського Всеукраїнська аграрна рада та Асоціація виробників молока, які могли посприяти намірам відновити ветконтроль над польською "молочкою", вважають переробники молока.

"Дивуюсь позиції тих, хто вважає, що підтримує виробників молока. Вони, напевно, не розуміють ситуацію і думають, що якщо вони уповільнять імпорт молочної продукції з Польщі, то це буде краще для виробників молока. Це величезна помилка, бо якщо Польща зупинить експорт молочної продукції, то скоротяться і закупівлі сирого молока у виробників — це зворотні і взаємопов’язані процеси", — стверджує Олександр Самохвалов.

Проти обмежень імпорту молочних продуктів виступає і Спілка молочних підприємств України попри те, що Польща має сильніші торгові позиції в Україні.

"СМПУ категорично проти втручання урядів держав і створення проблем для вільної торгівлі. Для нас неприпустиме як закриття експорту української молочки в Польщі, так і створення додаткових ветеринарних перевірок польської "молочки" в Україні", — каже Арсен Дідур.

Втім, відмова від участі в молочному діалозі чиновників обох країн може вказувати на їхню готовність продовжувати політичну гру "хто кому більше нашкодить". А це не сприяє покращенню торговельного балансу України та Польщі. Тож українському очільнику Мінагрополітики на Банковій вже зробили попередження за необачні рішення.