"Нам потрібні миттєві заходи проти пособників Кремля" - Укрвинпром про заборону виноробної продукції з Грузії та Вірменії

Півтора року в Україні йде велика війна, а на полицях наших магазинів і досі купа вина та бренді грузинських та вірменських підприємств, які відкрито підтримують політику путіна та заробляють мільйони доларів в росії. Як тому намагаються завадити українські виробники вина та що у них виходить, "Бізнес Телеграф" розпитав генерального директора корпорації "Укрвинпром" Володимира Кучеренка.

Що чиновники думають про заборону виноробної продукції з Грузії та Вірменії?

— Володимире, Укрвинпром наполягає на захисті нашого ринку від виноробної продукції виробників з Грузії та Вірменії, які не припинили постачати продукцію до рф після повномасштабного вторгнення в Україну. Чи зрозуміли важливість цих дій у владних кабінетах?

— Ми звернулися до Міністерства економіки України з запитом про запровадження спеціального мита щодо імпорту такої продукції. Нам надійшла відповідь, що відсутні правові підстави для застосування спеціального мита на ці товари походженням з Республіки Вірменія та Грузії. До того ж ці країни є членами Світової Організації Торгівлі (СОТ). І Україна, як член СОТ, має дотримуватись умов вільної торгівлі. Але міністерство нагадало нам, що ми можемо звернутися до нього з метою запровадження розслідування, якщо маємо докази того, що імпорт відповідної продукції має характер демпінгового, зростаючого або субсидованого і заподіює шкоду національному товаровиробникові.

— До яких відомств звертався Укрвинпром щодо запровадження санкцій? Які відповіді отримали?

— Не буду називати відомства, щоб цим не скористалися ті, проти кого маємо запровадити санкції. Але будьте певні, ми працюємо над цим питанням. Всі начебто підтримують нас в усних розмовах. Всі патріоти на словах. Та потрібно розуміти, що економічний фронт не менш важливий, ніж військовий фронт. Тут недоречний підхід хамелеона. Якщо ти друг України, то будь з Україною. Ми за дружні відносини. Ми не проти того, щоб поряд з українською продукцією на полицях стояла інша продукція. Але якщо ми бачимо, що виторг від цієї продукції спрямовується на підтримку виробництва снарядів чи ракет, які прилітають по наших мирних містах, це треба припинити.

Санкції замість мита, чому?

— У червні ви добивалися встановлення спецмита у 50% на імпорт виноробної продукції з Грузії та Вірменії. Наразі говорите про санкції. Чому змінили підхід?

— Запровадження спецмита передбачає довготривале розслідування, залучення вартісного юридичного супроводження. Це довгий шлях і дорогий для виробників, які постраждали від вторгнення росії на нашу землю та втратили багато виноградних площ. Це тягнеться вже півтора року і нам потрібні миттєві заходи проти пособників Кремля.

— Санкції проти цих недружніх виробників матимуть швидкий ефект?

— Саме так. Ми погоджуємося з позицією Мінекономіки що потрібно виконувати правила СОТ, до якої входить Україна. З іншого боку, ми говоримо не про добросовісні, дружні нам компанії, які припинили постачати свою продукцію до країни-агресора. Мова йде якраз про ті підприємства, які досі присутні на ринку російської федерації, сплачують там податки, постачають продукцію навіть в Крим. Тому підкреслюю: ми в жодному разі не хочемо порушувати норми міжнародного права. Але щодо цих компаній потрібні рішучі й кардинальні рішення.

— То ви відмовились від ідеї введення спецзаходів?

— Цей напрямок захисту має право на життя, бо ми бачимо, що імпортна продукція, і не лише грузинська, вірменська, а і європейська, має зростаючий, демпінговий та субсидований характер. Але ми розуміємо наскільки довготривала це історія: розслідування, докази… Ми не відмовляємось від цього напрямку. Але наразі необхідно залучити інший, оперативніший і справедливий механізм, а саме — запровадження санкцій. Далі підемо іншим шляхом. Але наразі виноробна галузь не в тому стані, щоб витрачатися на дорогі послуги. На жаль.

— Сподіваєтесь, що компетентні органи підуть назустріч і запровадять санкції?

— Галузі потрібне рішення вже зараз. Другий рік великої війни. Ми бачимо правове невігластво, потрійні стандарти та зраду здавалось би дружніх до нас країн. Виробники цих країн нівелюють принципи добропорядності, етичності. Ігнорують демократичні принципи підтримки України. І це в той час, як світові компанії відмовляються від великих заробітків в росії й залишають цей ринок. Тільки не винороби Грузії та Вірменії. На наших полицях чомусь присутня продукція, яка масово представлена на російському ринку, в тому числі в Криму. У нас є тому фотопідтвердження — вина та коньяки в магазинах Севастополя з Грузії та Вірменії.

Про опір санкціям лобістів

— Відчуваєте лобі цих недружніх виробників в Україні?

— Авжеж! Ми у зверненнях до державних органів показали факти: хто, яким чином, які торгові марки, які заводи, які власники безпосередньо зловживають нашими дружніми стосунками. І дивним чином наші офіційні листи губилися декілька разів, навіть на найвищому урядовому рівні. На жаль, ми поки що живемо не в тому демократичному суспільстві, де відсутня корупція. І у нас достатньо охочих допомогти недобросовісним грузинам та недобросовісним вірменам залишитись на нашому ринку.

Про частки на ринку України та рф недружніх грузинів та вірмен

— Яку частку на українському ринку займають грузинські та вірменські виробники, які спонсорують Кремль?

— Ця частка невелика. Але тут мова не про цифри. Наголошую, нехай це буде 5-10% ринку, але чому в Україні мають бути присутні виробники, які реалізують свою продукцію в Крим та росію? Це питання національної гідності. А ми про цифри. Поки ми рахуватимемо частку на ринку, наші магазини продають цю продукцію. Хто має виторг? Кого ми підтримуємо? Кого ми обманюємо?

— То ви робили якісь розрахунки, скільки отримують друзі Кремля в Україні?

— За нашими підрахунками у 2022 році імпорт вин з Грузії та Вірменії, в тому числі тих компаній, які працюють на ринку ворога, перевищив 7 500 т продукції на суму 17,2 млн доларів. При цьому частка Грузії у цьому імпорті превалює.

Національне управління статистики Грузії порахувало, що з 2012 по 2022 рік Грузія збільшила виторг від постачання вин до росії у 2,8 раза до 161 млн доларів, реалізувавши агресору 253 млн пляшок минулого року. Російський ринок забезпечив грузинам 64% експорту. Є перелік виробників, які, фінансують прокремлівський режим в Грузії.

Це красномовна статистика, якої достатньо, щоб зробити висновки. Тому час санкцій настав. Треба нарешті навести лад в цьому питанні. Відповідні звернення до центральних органів влади ми подали.

— Який ефект очікуєте від санкцій?

— Санкції стануть потужним сигналом, що ми готові давати відсіч ворогу не лише на полі бою. Росіяни не зароблятимуть на нашому ринку кошти для виготовлення ракет. Нашу принциповість в цьому має відчути світ, який допомагає впроваджувати санкції. Тому санкції мають бути втілені Радою Національної Безпеки, Службою безпеки України. Вони мають бути підтримані не тільки міжвідомчою групою, Мінекономіки, а втілені Офісом Президента. Бо інакше про який День українського вина за Указом Президента ми можемо говорити, коли на нашому ринку торгують вином ті, хто підтримує росію?

— Хто потенційно готовий зайняти нішу недружніх нам компаній-виробників?

— Звісно, полички знадобилися б нашим виробникам, які постраждали дуже сильно від російської агресії. Достатньо згадати виноградники Таврії, Миколаївщини, Одещини. Є чимало європейських виробників, які до нас дружні й допомагають Україні здобувати перемогу. Вони також могли б збільшити продаж. Якщо ми формуємо нові правила гри, нову державу з євроінтеграційними підходами, має бути закон один для всіх. І санкції для тих, хто спонсорує агресора.