Тричі продати, щоби забудувати будинками? Що чекає на київський завод "Електронмаш" і до чого тут Ігор Баленко та брати Супруненки

У понеділок, 29 травня, київський завод "Електронмаш", колишній лідер електротехнічної галузі часів СРСР, було продано Фондом держмайна на приватизаційному аукціоні. За даними системи "Prozorro.Продажі" переможцем стало таке собі ТОВ "Інком-Рент", яке виклало за підприємство 120,8 млн грн.

Продали втретє, може, не востаннє

Зазначимо, що ця угода щодо приватизації для "Електронмашу" стала вже третьою з листопада 2021 року. Тоді підприємство приватизували за 970 млн грн, а покупцем виступило ТОВ "Лортен груп" зі статутним фондом лише у 100 гривень.

Сплатити угоду покупець не зміг, і вже в січні 2022 року "Електронмаш" знову було продано, тепер уже вдвічі дешевше — за 430 млн грн.

Але й той аукціон був визнаний таким, що не відбувся, і ось майже через півтора року "Електронмаш" був проданий втретє, цього разу всього за 121 млн грн, що у вісім разів менше початкової ціни.

"Мутний" покупець для заводу

Треба сказати, що вже найперший покупець "Електронмашу" — ТОВ "Лортен груп", викликав питання у чиновників ФДМУ та особисто у тодішнього голови Дмитра Сенніченка. Ймовірно, тому, що статутний капітал компанії виявився в мільйони разів меншим від ціни, запропонованої за завод.

Другий покупець – ТОВ "Український імідж", виглядав солідніше, щоправда, і його статутний фонд у 50 тисяч гривень був набагато меншим (8600 разів) запропонованої ціни у 430 млн грн. Втім, за версією українського Forbes, реальним власником компанії був засновник ритейлерської групи "Фуршет", депутат Київради від "Євросолідарності" Ігор Баленко. Щоправда, сам він свою причетність до фірми заперечував.

"Традиція" досить дивних покупців "Електронмашу" продовжило і ТОВ "Інком-Рент". Так, компанія зі статутним капіталом всього в 1000 гривень запропонувала за завод майже в 121 тисячу разів більше за статутний фонд. Щоправда, на відміну від "Українського іміджу", тут дещо більше зрозумілості з власниками.

Брати Супруненки та Ігор Баленко відкрили сезон полювання на "Електронмаш"

Згідно з даними аналітичної системи YouControl, "Інком-рент" належить ТОВ "Компанія з управління активами "Аріво есет менеджмент" (60%) та ТОВ "Платес-1" (40%).

Власницю "Ариво есет менеджмент" Людмилу Яковлєву ЗМІ пов’язують із відомими у Києві та близькими колись до екс-мера столиці Леоніда Черновецького Олександром та В’ячеславом Супруненками. Яковлєва у 2015 році значилася акціонером ВАТ "Асвіо Банк", контрольованого Олександром та В’ячеславом Супруненками, який до 2011 року був зятем Черновецького.

У свою чергу ТОВ "Платес-1" контролює бізнесмен Олег Магаляс, якого вважають бізнес-партнером Ігоря Баленка через низку фірм.

Замість заводу будуть житлові будинки?

Але навіщо братам Супруненкам та Ігорю Баленку об’єднуватися і ось уже півтора роки боротися за державний завод, на якому 2021 року працювало 139 працівників?

Пояснення досить просте – непрацюючий "Електронмаш" володіє 13,76 га землі за адресою Кільцева дорога, 4 (формально в Петропавлівській Борщагівці, що прилягає до Києва. – Ред.), на яких і розташовані його окремий виробничий корпус, три цехи та спеціальне конструкторське бюро. Точніше, земельна ділянка під кадастровим номером 3222485901:01:015:5007 належить державі, але разом із приватизацією власне заводу буде так само передана покупцю.

З урахуванням того, що на будівництво однієї житлової висотки необхідно приблизно 0,4-0,5 га, на місці "Електронмашу" можна побудувати від 25 до 35 багатоквартирних будинків загальним числом на кілька тисяч квартир, тож приблизна виручка може становити мільярди гривень .

Тобто 121 млн гривень за землю окупиться десятки разів. Про те, як це відбувається, "Телеграф" уже пояснював, розповідаючи про приватизацію столичного заводу "Більшовик" у 2021 році.

Хоча підприємство і було продано за 1,43 млрд грн, Державне бюро розслідувань порахувало це заниженою ціною та відкрило кримінальне провадження проти тодішнього голови ФДМУ Дмитра Сенніченка.

Не виключено, що тим самим може закінчитися для нинішнього керівництва ФДМУ та його потурання підсанкційному проросійському олігарху Дмитру Фірташу, який продовжує контролювати деякі державні активи.