Якщо кричите черзі "Хто крайній?" — час задуматися
Після розвалу Радянського Союзу багато хто так і продовжує використовувати в побуті фрази і слова, які в СРСР можна було почути в кожному будинку та на кожній вулиці. Звички "радянської" людини з часом перейняли люди, які не знають про життя в СРСР.
Ви неодноразово чули і самі використовували фрази на кшталт "хто крайній", "де це дістав". Подібні звернення добре зрозумілі жителям пострадянських країн, і перекласти їх іншими мовами, не втративши початкового сенсу, дуже складно. Про це пише білоруський блогер Мирослав Мирович у своєму блозі LiveJornal.
Топ-7 фраз радянської людини, які ми використовуємо досі
1. "Хто крайній?"
Через погано організовану торгівлю і тотальні радянські черги без цієї фрази радянській людині було неможливо щось придбати. Навіть зараз, якщо немає можливості записатися або до лікаря, або до якогось працівника держслужби, багато українців звертаються до черги "хто крайній?", рідко "хто останній?", щоб зайняти своє місце. Також на всю чергу потрібно крикнути "я буду за вами!". У СРСР ставали у чергу навіть не знаючи "що дають".
2. "Викинули"
Ні, не сміття, а цінні чи дефіцитні товари, "викинуті" на прилавки. Наприклад, сирокопчену ковбасу, зелений горошок, а також предмети побуту, типу люстр із пластмасовими висульками, пилососів "Вихор" та інше.
У контексті розмови це звучало так — "Валю, біжи швидше в господарський, там пилососи викинули", або ж "Сергій, сходи у гастроном, там кажуть викинули сервелат".
3. "Де ти це дістав? (де брали?)"
Фраза, яка укоренилася в лексиконі людини, яка навіть трохи пожила за часів СРСР. Коли один громадянин бачив у руках іншого якусь цінну та дефіцитну річ. Так як "дістати" щось подібне було вкрай складно, такі питання вважалися цілком нормальними.
"Де дістав", "де брав", "де знайшов" — питання, які не стосувалися згадки про гроші або взагалі факту покупки. Сам факт "діставання" був набагато важливіший фінансового питання.
4. "Поміркуємо на трьох?"
З’явилася ця фраза у трудових радянських чоловічих колективах на різних заводах та фабриках. Коли задля економії сімейного бюджету дружина давала чоловіку на обід (який стояв 80-90 копійок) і трамвай 1 рубль. Ось цей карбованець і став родоначальником фрази "поміркуємо на трьох" — пляшка горілки в СРСР коштувала 2 рублі 87 копійок, і якщо троє мужиків скидалися по рублю — то виходила саме пляшка.
5. "А чому я?"
Дуже популярна фраза і сьогодні, особливо якщо людина не хоче виконувати свої прямі обов’язки як на роботі, так і вдома. "А чому я? Нехай Іванов/Петров/Сидоров робить!" — фраза-обурення, знайома навіть молодому поколінню.
6. "Бач, діловий який!"
Коли хтось робить щось, що не вкладається у картину ідеального світу радянської людини, останнього це дуже обурює. "Бач ти, чого захотів, діловий який!" — фраза, яка вбила амбіції та мрії не однієї людини, якій довелося народитися в СРСР.
7. "Тобі що, найбільше треба?"
"Охолонь, ти нічого не зміниш! Тут так було і буде завжди!" — смислове навантаження, ідентичне пункту 6. Живи тихо, сиди і не висовуйся, не сперечайся з владою, мовчи, якщо щось не подобається — інакодумців у Радянському Союзі просто знищували, не даючи спокійно жити.
Проте політика сучасної Росії нічим не відрізняється від тоталітарного режиму СРСР.
Тому висновок один: у СРСР все було дуже навіть не райдужно, як розповідає багато хто. Згадаймо хоча б ті нескінченні черги, які утворювалися за неякісними речами та несправедливо розхваленим "пломбіром з дитинства".