Елітні страви з ресторанів СРСР, які могли собі дозволити лише багатії (фото)

Вечерю в ресторані міг собі дозволити далеко не кожен.

Їжа по талонах, відсутність вибору і маленькі бюджетні квартири — це не все, чим жив Радянський Союз. У містах були і кафе та ресторани, які могли собі дозволити далеко не всі, а серед населення зустрічалися багатії, які якраз і відвідували елітні заклади.

Здебільшого елітні заклади були відкриті для партійної верхівки та директорів підприємств, тоді як звичайні середньостатистичні жителі їли лише вдома. Що ж являли собою радянські ресторани, пише портал vazhnoznat.

Ресторани СРСР

Перші заклади з’явилися в країні в 30-х роках, проте їхній розквіт припав на 60-ті роки. Саме тоді почали відкриватись легендарні "скляшки" — кафе з панорамними вікнами до підлоги, де в меню були прості страви або десерти.

Ресторан у СРСР був розкішшю. Такі заклади були схожі на театри: величезні зали та білі скатертини, гарна музика. Варто зазначити, що в ресторані було за поганий тон замовляти одну чи дві страви, тому відвідувачі обирали одразу кілька позицій у меню.

Меню у ресторанах СРСР

Відвідувачі радянських ресторанів могли собі дозволити червону та чорну ікру, багато м’яса та риби, елітні вина. Як першу страву найчастіше замовляли окрошку, харчо, солянку або бульйон. Найпопулярнішими салатами були — "Столичний" або "Оселедець під шубою".

У переліку основних страв у пріоритеті м’ясо: котлети по-київськи, бефстроганов або шашлик, а також жульєн з куркою та грибами. Були в ресторанах та страви з риби: севрюга, осетрина.

Алкогольна карта у закладах також була: горілка, коньяк, шампанське та вино. Для тих, хто не п’є, була мінеральна вода, переважно "Боржомі".

Ціни у меню радянських ресторанів

Ми пропонуємо вам ознайомитись з меню ресторану у 1974 році. Слід зазначити, що у 60-70-ті роки середньостатистична радянська зарплата становила 100–150 рублів.

Раніше "Телеграф" писав про пропаганду та військову риторику в СРСР, яка починалася з дитячих книжок. Міф у тому, що радянська армія ні кого не нападає, був єдиним. Популярністю користувалися і розповіді у тому, хто кого годує у тих республік СРСР.