Закінчення прізвища може багато розповісти про людину: на що треба звернути увагу

Як відомо, прізвища українців не давалися просто так, а по тому, як вони виглядають, можна розповісти багато про предків людини. Наприклад, про деякі речі можуть розповісти закінчення прізвищ.

Про це розповіла Depo.ua генеалог Ольга Михайличенко, яка займається цим питанням понад 15 років.

За її словами, навіть варіації в закінченнях прізвищ можуть багато розповісти про її походження. Наприклад закінчення -ин і -ів часто зустрічаються у прізвищах у західній частині України і говорять про ім’я засновника сімейства.

Варіант -енко властиві областям, розташованим біля Дніпра, а в історії вони почали часто з’являтися вже за козацтва. Проте періодично такі імена зустрічалися і на території Польщі та Словаччини. Найчастіше вони мають значення "чийсь син", тобто Василенко — "син Василя".

Однак є й винятки, коли йдеться про малопоширені прізвища на кшталт Зеленка чи прізвища з двома складами на кшталт Сенко чи Бенко. У цих випадках швидше за все йдеться про те, що суфікс -ко має зменшувально-пестливе значення. Тобто батька називали більш "суворо", яке дітям давали закінчення -ко, і потім від цього утворювалася прізвище.

Якщо ж прізвища закінчуються на -ак, -як, -нак, -няк, -чак, -шак, -щак, це говорить, що до засновника прізвища люди швидше за все не ставилися з повагою чи любов’ю.

При цьому багато закінчень могли змінитися з часом і єдине "син Степана" могло перетворитися на Степанов, Степаненко, Степанишин, Степанович та інше. Це могло статися через переїзд до інших місць, нюансів тимчасового періоду, рис характеру людини та іншого.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, які прізвища були поширені у представників української знаті.