Бабай вже "слухає Кобзона" з Моторолою. Хто серед "зірок"-бойовиків помер і хто ще живий

Відомі проросійські одіозні особистості, які стали популярними на хвилі окупації Донецької та Луганської областей 2014 року та, один за одним приєднуються, так би мовити, до рядів слухачів концерту Кобзона. Крайнім став "козак Бабай" — терорист у папасі, який завдяки російській пропаганді став символом агресії рф на Донбасі.

У просторій VIP-ложі крінжових слухачів ще є рудий бородань Моторола, Олександр Бєднов із позивним "Бетмен", Гіві, Олексій Захарченко, перший ватажок бойовиків "ЛНР" Валерій Болотов, "народний мер" Первомайська Євген Іщенко, Ольга "Корса" Качура, Олександр "Заря" Бушуєв, Ігор Мангушев, Олег Мамієв чи "Мамай", Євгеній Жилін, Олексій Мозговий. Словом, на концерті не проштовхнутися, а в черзі чекають наступні поціновувачі музики.

Моторола

Найгучнішою досі лишається ефектна загибель Арсена Павлова з позивним "Моторола". Його підірвали у ліфті в Донецьку в жовтні 2016 року, разом з ним загинув і його охоронець із позивним Гога. У вбивстві бойовика окупанти звинуватили українські спецслужби, хоча у МВС України відповідальність за вбивство поклали на спільників Мотороли. Згодом один із колишніх ватажків бойовиків Олександр Бородай розповів, що ліквідація Мотороли стала результатом розбірок з місцевим криміналом.

Славу Моторола отримав після боїв за Слов'янськ в червні 2014 року, коли російські ЗМІ зацікавилися сепаратистом. Відомо, що свого часу Павлов служив в російській морській піхоті, пізніше – воював в Чечні, а потім був автослюсарем. З початку російської агресії на Донбасі Моторола був учасником боїв за Донецький аеропорт. Натомість в Україні Павлова звинувачують у низці воєнних злочинів, зокрема розстрілі понад десяти військовополонених, серед них — солдата Ігоря Брановицького.

Гіві

Командир батальйону бойовиків "Сомалі" Михайло Толстих, відомий як "Гіві" загинув у Донецьку 8 січня 2017 року. У вікно його кабінету вистрілили з російського піхотного вогнемета "Шмель". Він з Іловайська, досвід здобув під час строкової служби в українській армії у 1998-2000 роках, був там командиром танку. Потім пішов працювати охоронцем у супермаркеті. Кар'єра Гіві пішла вгору навесні 2014-го — він підтримав бойовиків "ДНР", брав участь у боях за Слов'янськ, а пізніше воював у Іловайську, який став однією із трагічних сторінок української історії.

Зрадника помітили російські ЗМІ і він поступово став одним з найбільш "медійних персонажів" та фігурував вже як "командир батальйону "Сомалі". Це збройний загін, який відзначався особливою жорстокістю до українських військовослужбовців, були катування та розстріли.

Після його загибелі з'явилося багато звинувачень, найекзотичнішою була версія від представника "міноборони ДНР" Едуарда Басуріна про причетність Зоряна Шкіряка. Хоча називали також "кримінальні розбірки" та розподіл сфер впливу у "ДНР", гнів своїх за дезертирство під Авдіївкою.

Захарченко

Ватажок терористів Олександр Захарченко був підірваний у Донецьку в кафе "Сепар" на бульварі Пушкіна у серпні 2018 року. Бомба вибухнула поряд із кафе, а Захарченка було смертельно поранено, він помер у лікарні. Це був не перший замах на терориста.

На початку проросійських виступів на сході Захарченко керував донецьким відділенням харківського бійцівського клубу "Оплот". 16 квітня 2014 року очолив групу бойовиків, які зайняли будівлю донецької міської адміністрації. До цього Захарченко проходив обстеження в Харківському обласному центрі медико-соціальної експертизи, де отримав II групу інвалідності з психічного захворювання. У документі йшлося про "стійкі незворотні психічні розлади" та "загрозу оточуючим".

Бетмен

Олександра Бєднова з позивним "Бетмен" був польовим командиром в бойовиків "ЛНР" та очолював диверсійну групу швидкого реагування "Бетмен". Спочатку патрулював окупований Луганськ, а потім керував російськими найманцями "міністра оборони ЛНР".

1 січня 2015 року в районі міста Лутугине на Луганщині його кортеж був розстріляний з БМП, гранатометів, стрілецької зброї і реактивних піхотних вогнеметів "Джміль". На дорозі залишилися лише понівечені автомобілі та обгорілі трупи. "Генпрокуратура "ЛНР" повідомила, що Бєднов відмовився підкорятися "законним вимогам роззброїтися" і був убитий в перестрілці.

Дрьомов

Командир 6-го козачого полку Павло Дрьомов до 2014 року працював каменярем. Під час війни на сході України був комендантом Стаханова та куратором Первомайська, керував Козачою національною гвардією. Перебував у стані перманентного "ідейного протистояння "з керівництвом в особі Ігоря Плотницького. Звинувачував останнього у ігноруванні інтересів жителів Стаханова та торгівлі вугіллям з українською владою.

Був вбитий 2 грудня 2015 року на окупованій території Луганщини в результаті замаху — його автомобіль Land Rover підірвали в районі міста Ірміно (Теплогірськ) на трасі між Первомайськом та Стахановим. Він якраз їхав на святкування свого весілля в рідному Стаханові в ресторані "Ніка".

Валерій Болотов

Валерій Болотов був першим "народним губернатором "ЛНР", брав участь у захопленні будівлі СБУ. Болотов пішов "у відставку" у серпні 2014 року, поступившись місцем Ігорю Плотницькому. В своєму останньому інтерв'ю Болотов різко розкритикував керівництво бойовиків "ЛНР" та заявив, що його позбавили поста в результаті змови.

27 січня 2017 року сепаратист помер у своїй квартирі в москві. За офіційними даними, причиною став серцевий напад, йому раптово стало погано. ЗМІ цитували його дружину, яка нібито заявила, що Болотов ніколи не мав проблем зі здоров'ям та став погано почуватися за день до смерті, після того, як випив кави на діловій зустрічі в московському кафе.

Ольга "Корса" Качура

Підполковник МВС України Ольга Качура (позивний "Корса") у 2014 році вступила до лав "3-ї окремої мотострілецької бригади "Беркут" 1-го армійського корпусу "ДНР". Згодом почала командувати дивізіоном РСЗВ БМ-21 "Град" у Горлівці, у її підпорядкуванні перебувало 140 артилеристів.

"Корса" спеціалізувалася на артилерійських обстрілах окупованої території, після яких російська пропаганда видавала страшні руйнування та вбивства мирних жителів за "роботу" ЗСУ. Причому Качура сама зізналася, що "ополченці" перевдягалися у форму Збройних сил України.

Після повномасштабного вторгнення воювала на боці рф, але протягнула недовго. У серпні 2022 року з'явилась інформація, що її ліквідували українські захисники. Однак деякі окупанти вважають, що у смерті жінки винне власне командування. У лютому з'явилося перехоплена розвідкою розмова Ігоря Безлера зі своїм товаришем, де той припускає, що на похороні жінки хотіли вбити ще кількох диверсантів. Під час прощання мало було бути присутнє все командування, окупанти висувають припущення, що теракт був спланований кимось зі своїх.

"Мені здається просто її прибрали, та й годі. Простіше прибрати і дати героя "ДНР" чи росії", — сказав він.

Під час похорону терористки "Корси" у Донецьку прогриміли вибухи, а бойовики одразу звинуватили ЗСУ.

Мозговий

Ватажок банди "Призрак" Олексій Мозговий був вбитий у травні 2015 року унаслідок обстрілу його кортежу на трасі Луганськ-Алчевськ. Загинули також його прес-секретар, два охоронці і начальник служби безпеки. Перед мікроавтобусом, в якому знаходився "командир" і його соратники, підірвали міну, а потім розстріляли зі стрілецької зброї, в тому числі з кулемета.

Навесні 2014 року Мозговий був активним учасником луганського Антимайдану, у квітні організував "Народне ополчення Луганщини" і вже 10 квітня практично відвідав москву як один з "лідерів протесту", де зустрівся з главою парламентських фракцій ЛДПР Володимиром Жириновським і "Справедливої росії" Сергієм Мирним.

Мозговий спільно з Павлом Дрьомовим керував бойовиками під час бойового зіткнення із українською армією по лінії Рубіжне — Сєверодонецьк — Лисичанськ.

Жилін

У підмосковному ресторані "Ветерок" 19 вересня 2016 року кілер убив лідера терористичного угруповання "Оплот" Євгена Жиліна, а також важко поранив його супутника. Жилін був українцем, що перейшов на бік росії. Він — колишній співробітник Управління боротьби з організованою злочинністю (УБОЗ) Харкова. До Євромайдану його звинувачували у викраденні журналіста харківської газети "Новий стиль". Певний час він відсидів у СІЗО за звинуваченням у підриві машини Кернеса.

У 2010 році Жилін створив громадську організацію "Оплот", яка в 2013-2014 роках стала основним постачальником "тітушок" на київський Антимайдан. Його банда cпалювала в Києві і Харкові автомобілі прихильників Євромайдану, влаштовувала бійки, нападала на протестувальників.

Після втечі Януковича з країни Євген Жилін заявив, що його організація починає боротьбу за приєднання українських земель до росії. За Захарченка Жилін отримав статус радника з економічних питань, але довго в Донецьку не затримався.

Олександр "Заря" Бушуєв

Олександр "Заря" Бушуєв загинув у 2016 році — вибухнув на трасі під Харцизськом. Став відомив завдяки війні проти України на посаді командира 7-ї окремої мотострілецької бригади (м. Дебальцеве) 2-го армійського корпусу (Луганськ) Центру територіальних військ Південного військового округу ЗС рф. Його підрозділ був одним із найбільш проблемних через бійки, п’яні перестрілки з місцевими, крадіжки зброї у своїх колег. А сам Бушуєв набув слави психічно неврівноваженого та навіть лікувався у Ростові.

Незавдовго до його загибелі у соцмережах з'явилися заклики щодо помсти за хибну інформацію про атаку ЗСУ, після чого окупанти відкрили дружній вогонь по своїм, внаслідок цього загинули військовослужбовці взводу снайперів.

Хто ще живий

Колишній ватажок бойовиків "ЛНР" Ігор Плотницький досі живий, він втік у росію після перевороту. За останніми даними, Плотницький спокійнісінько проживав у населеному пункті Барвиха Одинцовського району Московської області, періодично виїжджаючи до москви.

Цілим залишити окуповані території вдалося ватажку луганських "козачків" Миколі Козіцину. Хоча той і конфліктував з озброєними формуваннями, які підпорядковувалися Плотницькому. Козіцина навіть арештовували так звана "влада ДНР". Взимку 2015 року стало відомо, що Козіцин втік до росії.

Зберегти життя і навіть популярність вдалося колишньому бойовику рф ігорю гіркіну-стрєлкову. За оцінками військових аналітиків, у подіях весни-літа 2014 року гіркін виконував провідну роль у реалізації російської стратегії "гібридної війни" проти України, був "міністром оборони ДНР". А у листопаді 2022 року Окружний суд Гааги визнав Гіркіна винним у вбивстві 298 пасажирів, які перебували на борту літака авіакомпанії Malaysia Airlines (MH17) та засудив його до довічного ув'язнення.

Зараз гіркін критикує невдачі москви у війні проти України у своєму Telegram-каналі та навіть створив "Клуб розсерджених патріотів". Проте влітку його затримали за підозрою в закликах до екстремістської діяльності і він досі сидить у СІЗО.

Підтримати колегу під будівлю суду в москві прийшов ще один живий бойовик — мова про колишнього "губернатора ДНР" Павла Губарєва. Там його арештували, але невдовзі відпустили, "роз'яснивши недопустимість пікетів". Губарєв — один з перших лідерів проросійських протестів на Донбасі у 2014 році, за цей час у нього було багато звань у маріонетковому утворенні: "начальник штабу ополчення" та "комендант" міста Антрацит, лідер партії "Новоросія", ".в.о. голови адміністрації Ясинуватої". У 2022 році уклав короткостроковий контракт із збройними силами рф як рядовий з метою участі "у визвольному поході на Україну".

Живий також Ахра Русланович Авідзба (позивний "Абхаз"). Він створив і був першим командиром батальйону, потім бригади "П’ятнашка" (тепер – 2-й загін полку спеціального призначення "міноборони ДНР"). Був також начальником "відділу ракетно-артилерійського озброєння ДНР". У лютому 2015 року отримав звання "Герой ДНР", у липні 2020 року був призначений "помічником президента Абхазії з міжнародних відносин". Зараз Абхаз роздає інтерв'ю з мріями про парад у Львові і окупацію Молдови.

Раніше "Телеграф" публікував підбірку безглуздих фільмів росіян про війну з Україною. Серед них фільм "Ополченочка" від "Луганфільму", прототипом головної героїні стала Світлана Дрюк, яка за два місяці до прем'єри перейшла на українську сторону та стала допомагати розвідці.