"Талібан" ще не сформував уряд, але з ним вже намагаються "працювати" Китай, Пакистан, Катар, РФ: як і навіщо їм це потрібно

Представник Талібану Забіхула Муджахід заявив італійській газеті "La Repubblica" в четвер, 2 вересня, що після виведення іноземних військ з Афганістану та захоплення країни, угруповання буде покладатися в першу чергу на фінансування з Китаю.

Тим часом ЄС і США намагаються вибудувати свою політику щодо Афганістану в нових реаліях.

Хто і як з геополітичних гравців вже проявив себе в ситуації з Афганістаном? Як можуть далі розвиватися події як всередині країни, так і навколо? Ситуацію для "Телеграфа" проаналізував Олександр Мішин — кандидат політичних наук, викладач Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка.

"В Афганістані складається досить парадоксальна ситуація: рух "Талібан" скинув уряд президента Ашрафа Гані, але вже майже три тижні ніяк не може сформувати власний уряд країни. Поки йдуть торги за міністерські портфелі, фактично спостерігається параліч державно-бюрократичної машини Афганістану", — відзначає Олександр Мішин.

На його думку, можна виділити ряд причин, що породжують існуючу ситуацію.

"Для початку необхідно вказати на відсутність єдності в лавах талібів. Рух не монолітний, як в частині вищого керівництва, так і на рівні польових командирів. "Талібан" хоча і прагне позиціонувати себе, як всеафганське об’єднання, яке спирається на ісламські релігійні принципи, т. н. деобандізм (ісламський сунітський рух, який виник у Британській Індії і в основному поширений серед мусульман-ханафітів в країнах Південної Азії, а також серед вихідців з цих регіонів в країнах Західного світу — прим. ред.), але в дійсності є представником інтересів етносу пуштунів. Серед лідерів пуштунів існує розкол по лінії племінних конфедерацій дурранів і гільзаі, і це вже призводить до відкритих конфліктів", — пояснює експерт.

У той же час координація між центром і польовими командирами "Талібану" залишається фрагментарною.

"На місцях вигідно, щоб в Кабулі був слабкий уряд, адже тоді буде більше можливостей для задоволення амбіцій бійців, які боролися за ісламський емірат. Крім того, таліби не контролюють ситуацію в цілому, — нагадує Олександр Мішин. — Серйозні бої ведуться в Панджшеркой долині, а це означає, що другій за чисельністю етнічній групі — таджикам — не до душі те, що відбувається в країні".

На тлі хаосу голову піднімає терористична організація "Ісламська держава — Хорасана", яке має свої погляди на майбутнє Афганістану, не сумісні з поглядами "Талібану".

"Перед лідерами талібів стоїть складне завдання створення хоча б подоби дієвого уряду, що враховує загальні інтереси. Це необхідно для отримання міжнародного визнання заради доступу до іноземної допомоги і фінансування. Поки з цим є відчутні проблеми. Хоча окремі держави роблять обережні заяви про необхідність взаємодії з поточною афганською владою, "Талібан" виглядає ізгоєм на міжнародному рівні", — відзначає Олександр Мішин.

За його словами, зусилля щодо зміни ситуації роблять Катар і Пакистан, нагадуючи країни-брокери, що працюють над виведенням талібів на рівень міжнародного визнання.

"Вищі керівники "Талібан" розраховують перш за все на фінансову допомогу з боку Китаю. І вона, ймовірно, буде надана через високу зацікавленість Пекіна в транзитному потенціалі афганської території, доступі до місцевої ресурсної бази і для ослаблення Індії, — вважає експерт. — США важливо не допустити тісних відносин між сторонами, і вони будуть робити відповідні кроки. Росія поки зайняла неоднозначну позицію. Активно втручатися в афганські справи у неї не вистачає ресурсів, але точковий вплив здійснюється, щоб убезпечити держави Центральної Азії, особливо Таджикистан, від загрози ісламізму".

Раніше "Телеграф" писав про те, що Афганістану передрекли серйозні гуманітарні проблеми через "Талібану".