В Ірані мітингарі вже тиждень протистоять силовикам палицям та камінням. Чому та що про це відомо

Читать на русском
Автор
3949
Протести в Ірані Новина оновлена 26 вересня 2022, 08:32
Протести в Ірані. Фото Iran Wire

Люди не розходяться по домівках, їх не зупиняють навіть існування таємної поліції та випадки загибелі на мітингах

В Ірані вже тиждень тривають масові протести, які спалахнули після загибелі дівчини у відділку так званої поліції моралі. Незважаючи, на жорстокі затримання, застосування сльозогінного газу та водометів, мітингарі відтісняють силовиків палицями і камінням, та підпалюють поліцейські машини. Вперше в авангарді протестів Ірану задіяні жінки — вони демонстративно спалюють хіджаби та відрізають собі волосся.

Як дівчина стала символом непокори всього Ірану

Масха Аміні

Протести спалахнули після трагічної загибелі 22-річної дівчини Масхи Аміні у Тегерані. Вона померла після того, як її 14 вересня заарештувала таємна поліція моралі за неналежно вдягнений хіджаб у метро. Поліція моралі налічує тисячі агентів, які, ховаючись під виглядом звичайних громадян, стежать за поведінкою жінок на вулицях, перевіряють наскільки ретельно вони дотримуються припису покривати голову. Як повідомляє IranWire, на момент арешту Масха була разом зі своїм братом, йому пообіцяли, що дівчину відпустять після "перевиховання", але він вирішив не залишати сестру і вирушив за нею у поліцейський відділок. Там він побачив кілька десятків родичів дівчат, яких затримали з тим самим обґрунтуванням.

Пізніше з відділку почали вибігати жінки, вони кричали, що когось убили. Свідки стверджують, що дівчину сильно побили у відділку, що привело до втрати свідомості та шпиталізації. Масха впала в кому і через три дні померла у лікарні. Лікарі припустили, що дівчина отримала перелом основи черепа, який міг стати результатом сильного удару по голові.

Масху Аміні з відділку поліції забрала швидка, вона загинула після трьох днів коми

Правоохоронці у свою чергу намагаються заперечувати свою провину і навіть оприлюднили сильно відредагований запис із камер відеоспостережень. За словами силовиків, дівчина померла внаслідок проблем із серцем.

Смерть Масхи стала ще одним доказом жорсткого контролю інакомислення і згуртувала іранців у боротьбі за зміни. В авангарді протестів стали саме жінки, вони показово знімають та спалюють свої хіджаби.

Хронологія протестів та що відбувається на цю мить

Жінка відрізає собі волосся перед посольством Ірану в Стамбулі

Протести спалахнули 16 вересня, люди масово вийшли на вулиці, вимагаючи справедливості та відповідальності за смерть Аміні. Багато жінок на знак солідарності з загиблою знімали свої хіджаби, підпалювали їх, дехто демонстративно зістригав волосся. Серед гасел на мітингах були: "Смерть диктатору" (мова про лідера Ірану Алі Хаменеї), люди тримали плакати із написами "Жінки, життя, свобода". В антиурядових протестах беруть участь також студенти п'ятьох університетів Тегерану.

Мітинги поширилися на всю країну і супроводжувалися сутичками з поліцією, застосуванням водометів, сльозогінного газу, пластикових куль, та арештами. У середу підтверджено близько десяти жертв серед цивільного населення. Водночас директор правозахисної організації Iran Human Rights (IHR) Махмуд Амірі-Могаддам заявив про смерть 31 цивільного під час придушення протестів IHR повідомила, що в число загиблих входять 11 людей, убитих у ніч на середу в місті Амол і шість убитих у Баболі, у Тебрізі загинула перша жертва протестів, повідомляє IHR.

Воєнізоване угруповання "Басідж" також намагалося втрутитися. Іранські "тітушки" змішувалися з натовпом, а потім схопивши ключову фігуру з-поміж протестувальників і штовхали її до поліції. Протестувальники просуваються до силовиків з камінням і палицями й у багатьох випадках змушують їх відступити. На цьому відео, знятому у середу, мітингарі в Амолі дають відсіч поліцейським і змушують їх відступити:

У четвер протестувальники підпалили поліцейські відділки та автомобілі в кількох містах. На північному сході протестувальники кричали "Ми помремо, але ми повернемо Іран" біля поліцейської дільниці, яку було підпалено. Ще одна поліцейська дільниця була підпалена в Тегерані.

Протестувальники заполонили вулицю в Тегерані

Станом на сьогодні у великих містах, таких як столиця Тегеран, протести більше не проводяться лише у центрі, вони наростають на околицях і у передмісті. У деяких районах Тегерана та Курдистану відключений інтернет та заблокований доступ до Instagram і WhatsApp.

На п'ятницю заплановані і проурядові протести, повідомляють іранські ЗМІ.

Значення протестів

Якщо в Ірані станеться революція, то зміниться все, стверджує у своїй колонці на "НВ" Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. За його словами, Іран — це величезна регіональна країна, яка впливає на безліч процесів. А це означатиме, що той Близький Схід, який ми бачимо зараз, радикально зміниться.

Це не перший протест в Ісламській республіці за останні роки, але зараз ситуація відрізняється. Тоді при владі були помірковані ісламісти, відповідно, частина суспільства, яка виходила на вулиці, протестувала проти реформаторів.

"Зараз в Ірані при владі найрадикальніша консервативна група, пов’язана безпосередньо з Корпусом вартових ісламської революції, тобто, далі вже тільки стінка. І протест зараз більш консолідований. Тобто, люди, які виходять на вулицю, можуть мобілізувати не лише відкритих противників режиму, але і противників саме цього консерватизму у середовищі поміркованих ісламістів", — вважає Семиволос.

Дослідник також звертає увагу, що президент Ірану Ібрагім Раїсі перебуває в США.

Ібрагім Раїсі у Генасамблеї ООН 21 вересня

"Він може повернутися до п’ятниці, очолити наступ на людей, що виходять на вулиці. Але в цій історії важливий кожен день і кожна година. Можливо, що до п’ятниці, коли вони спробують мобілізувати своїх прихильників, вже буде пізно… І третій момент. Пов’язаний з тим, що опозиційні групи, які діють в Ірані, доволі швидко опанували протести і розпочали дуже непогану координацію.", — зазначає дослідник.

Він зазначив, що якщо вдасться забезпечити спільність інтересів і спільний антиклерикальний (антиаятолський) фронт, то тоді влада не зможе використовувати цю тезу для мобілізації своїх прихильників.

У свою чергу заступник директора центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов у коментарі "5 каналу" зазначив, що вперше протести почалися за речі, які для консервативного істеблішменту вважаються непохитними — це статус жінки, її дрес-код і становище.

"Вперше протести почалися за речі, які для консервативного істеблішменту вважаються непохитними"

"Поки що це виглядає, як народний бунт. Тобто, на революцію не схоже, бо немає організаційни структур, лідерів, немає основи, політичного представництва, яке би могло очолити і організувати цей рух… Але це дуже важливий дзвіночок для режиму, що люди публічно ставлять під сумнів ідеологічні засади їхнього режиму. І це демонстрація того, що режим слабкий. А слабкий режим може як трансформуватися в якийсь більш прийнятний вигляд, так і ще більше зацементовуватись і шукати союзу з такими ж", — зазначив Данилов.

Викладач Києво-Могилянської школи бізнесу Валерій Пекар звернув увагу на те, що іранські протестувальники не розбігаються після сутичок з поліцією, на відміну від вчорашніх мітингів у росії, де люди максимум знімали арешти на телефони:

"Не лише у мене виникло бажання ці два відео поставити поруч. Якщо ви не розумієте логіку поведінки росіян, я поясню (тим, хто трохи розуміється на еволюції мислення, вона ж "інтегральна динаміка"). Інстинкт самозбереження є найглибшим людським інстинктом, але в яку поведінку він втілюється — залежить від парадигми (рівня) мислення:

- "Синя" парадигма: мене і всіх нас тут зараз уб'ють, якщо ми не триматимемося одне за одного й не захищатимемо одне одного.

-"Червона" парадигма: добре, що не мене! добре, що не цього разу! нехай його зараз, а мене згодом, пізніше! тільки не мене!

Атомізація дійшла такого рівня, що я сумніваюся у можливості згуртувати підрозділи з таких людей. Це не той випадок, коли страх примушуватиме їх триматися спільно. Іншими словами — як протестують, так і воюватимуть", — зазначив Пекар у Facebook.

Матеріал опублікований українською мовою — читати мовою оригіналу