Токсична мітка: що змінить для Росії визнання її країною-терористом

Європейський парламент у середу, 23 листопада, визнав Росію державою — спонсором тероризму та державою, яка використовує тероризм як засіб.

Подібне рішення було ухвалено й Парламентською асамблеєю НАТО. Крім того, усі 30 країн — членів Альянсу підтримали пропозиції української делегації щодо створення спеціального Міжнародного трибуналу з приводу агресії Росії. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив голова постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв. Нардеп відзначив, що ухвалення цієї резолюції – важливий політичний крок, який відображає настрої у західних парламентських колах, а тому впливає на керівництво країн у прийнятті рішень.

"Також дуже тішить той факт, що українська позиція, така як створення трибуналу, виплата репарацій чи визнання Росії державою-терористом, поступово стає мейнстримом на найвищих міжнародних майданчиках. За злочини проти людяності, воєнні злочини, які не мають терміну давності, та за злочин агресії покарання буде невідворотним. Ми цього обов'язково доб'ємося", — написав Чернєв.

Раніше статус держави-терориста за Росією був закріплений рішеннями урядів України, Чехії, Польщі, Естонії, сеймів Литви та Латвії, а також Парламентською асамблеєю Ради Європи. Тепер аналогічного рішення на національному рівні можна очікувати й від інших країн — членів НАТО, що відкриє для України більше можливостей для відстоювання своїх інтересів у справах проти Росії в міжнародних судах, вважає політичний аналітик Петро Олещук.

За словами експерта, вкрай важливо, аби у резолюції було прописане формулювання "держава — спонсор тероризму", адже саме воно фігурує у законодавстві США, тоді як для Парламентської асамблеї НАТО і Європарламенту така конструкція є дещо незвичною.

Варто зазначити, що наразі уряд США не готовий закріпити за Росією статус терористичної держави, хоча законодавством саме цієї країни передбачені найбільш дієві юридичні наслідки для таких режимів.

У липні 2022 року видання The New York Times повідомляло, що попри відповідну резолюцію Сенату США і заклики впливових американських політиків, держсекретар США Ентоні Блінкен побоюється, що визнання РФ спонсором тероризму змусить запровадити санкції проти деяких союзників США, які підтримують ділові відносини з Росією, і ускладнить підтримку бодай якихось дипломатичних зв’язків із РФ.

Політолог Петро Олещук впевнений: рішення ПА НАТО стане серйозним сигналом для ряду азійських та африканських країн, що досі займають нейтральну позицію щодо війни в Україні та продовжують так чи інакше співпрацювати з РФ. Адже взаємодія, а особливо торговельна, з партнером, що має терористичний статус, стає токсичною для інших сторін.

"Крім того, визнання Росії країною — спонсором тероризму автоматично унеможливлює тиск на Україну та схиляння її до будь-яких мирних переговорів з Кремлем, або ухвалення компромісних рішень. Жодних поступок для терористів бути не може, і тепер це усвідомлюють усі", — зазначає Петро Олещук в коментарі "Телеграфу".

Водночас очікувати виключення Росії з міжнародних організацій на фоні присвоєння їй статусу терористичної держави поки що не варто, вважає експерт. Внутрішні порядки G20 передбачають досягнення принципової згоди та консенсусу між всіма країнами-учасниками для ухвалення таких рішень. Наразі далеко не всі члени "Великої двадцятки" готові займати таку позицію щодо РФ. Аналогічна ситуація спостерігається і з членством Росії в ООН.

"Це достатньо специфічна, неповоротка та корупційна структура, тому очікувати від неї таких різких дій просто зараз було б дещо наївно. Але з часом мова може йти про виключення Росії з Ради Безпеки ООН. Тим більше, що існує багато проєктів реформування Радбезу. Інша справа, що, виключивши РФ, її не позбавлять ядерного статусу, а це несе в собі багато ризиків. Думаю, цей фактор відіграє чималу роль у розв'язанні питання з членством Росії в Раді Безпеки ООН", — каже політолог Петро Олещук.

У липні 2022 року, після ухвалення Сенатом США резолюції з закликом до держсекретаря Ентоні Блінкена визнати Росію країною — спонсором тероризму, офіційний представник російського МЗС Марія Захарова заявила, що присвоєння РФ цього статусу може призвести до розриву дипломатичних відносин з Вашингтоном, та назвала таке рішення "точкою неповернення" у відносинах між державами.

Варварські методи досягнення політичних та економічних цілей давно стали візитною карткою кремлівського режиму. Проте побоюватися реакції РФ на визнання її державою-спонсором тероризму не слід, вважає політичний експерт Дмитро Левусь. За його словами, пішовши на розгортання повномасштабної війни, Росія продемонструвала, що не бачить для себе жодних стримувальних факторів та не зважатиме на думку цивілізованого світу щодо будь-яких її дій.

"Рішення ПА НАТО значно ускладнює, а в деяких випадках унеможливлює ведення бізнесу і підтримку тісних дипломатичних зв'язків з Росією. Тому реакція Кремля, звичайно, буде негативною. Але очікувати особливої ескалації з цієї причини не варто. РФ давно перейшла усі межі дозволеного і не стримуватиме себе, має вона статус країни-терориста чи ні. Скоріше за все, дана резолюція стане лише ще одним приводом для роздмухування пропагандистами ненависті до НАТО серед росіян", — впевнений експерт.

Станом на сьогодні у перелік країн, що визнані США спонсорами тероризму, входять Північна Корея, Сирія, Іран і Куба. Раніше у ньому також перебували Ірак, Лівія, Південний Ємен і Судан.

Якщо американський уряд все ж присвоїть Росії статус терористичної держави, на неї будуть розповсюджуватися наступні санкції:

• заборона на постачання зброї (експорт і продаж);
• контроль за експортом товарів подвійного призначення;
• заборона на економічну допомогу;
• накладення фінансових та інших обмежень.

Поки дане рішення ухвалено виключно на рівні окремих держав та міжнародних організацій, а тому не тягне за собою накладення жодних спеціальних санкцій або обмежень для Росії, пояснює заслужений економіст України Олексій Плотніков.

"Це яскраве і красномовне політичне рішення. З кожним днем Росія стає все більш токсичною для співпраці, але це не означає, що зараз же усі припинять закуповувати у неї нафту чи газ. Реальної шкоди цьому режиму можуть завдати й завдають вже введені санкції з боку країн Заходу. Водночас можливо, при накладенні нових обмежень статус країни — спонсору тероризму буде грати роль обтяжувальної обставини", — пояснив експерт в коментарі "Телеграфу".

Варто зазначити, що станом на 18 листопада Росія втратила вже понад 90% свого нафтового ринку в північних країнах Євросоюзу, які раніше були основою постачання з балтійських та арктичних терміналів. В кінці травня лідери країн ЄС домовилися про введення ембарго на експорт російської нафти. Санкції Євросоюзу, спрямовані на заборону постачання нафти з РФ морським транспортом, набирають чинності 5 грудня.