Спецоперація "Білорусь": чи піде Кремль на усунення Лукашенка

Читать на русском
Автор
3670
Схоже, Лукашенко все ще потрібний Путіну
Схоже, Лукашенко все ще потрібний Путіну. Фото Колаж "Телеграфу"

З кожним днем війни в Україні Путін все більше зацікавлений у здобутті повного контролю над Білоруссю та її армією

В суботу, 26 листопада, стало відомо про раптову смерть 64-річного глави МЗС Білорусі Володимира Макея. За життя посадовця називали другою за впливовістю людиною в республіці та одним з небагатьох прозахідних владоможців в Білорусі. Офіційною причиною смерті названо інфаркт, проте у таку версію трагічної події вірять далеко не всі. Так, російський опозиціонер Леонід Невзлін, посилаючись на близькі до російських спецслужб джерела, повідомив, що Макея могли вбити. Щобільше, він впевнений, що наступним у черзі на усунення Кремлем стоїть сам Олександр Лукашенко.

"Телеграф" розбирався у тому, що відбувається у відносинах між РФ та Білоруссю, і у тому, чи дійсно Володимир Путін може піти на фізичну ліквідацію свого колеги-диктатора.

Смерть Макея — "чорна мітка" для Лукашенка?

За словами Невзліна, голова МЗС Білорусі помер внаслідок отруєння речовиною, розробленою у спецлабораторії ФСБ. Як нібито повідомили опозиціонеру джерела, близькі до російських спецслужб, клінічна картина при такому отруєнні відповідає смерті від інфаркту, інсульту чи серцевої недостатності.

"Версію з отруєнням Макея підтверджує той факт, що 64-річний чиновник не мав проблем зі здоров'ям, вів активний спосіб життя та будував плани. Коли в нього раптово заболіло серце, він не звернувся до лікарів, оскільки раніше подібних проблем не відчував і не надав болю значення", — написав Невзлін у Twitter.

Також опозиціонер повідомив про те, що смерть Макея викликала паніку в білоруських номенклатурних колах, але найбільше вразила Лукашенка: президент начебто розпорядився замінити своїх кухарів, охоронців та обслугу, а його дітям надано додаткову охорону.

Варто зазначити, що Володимир Макей був наближеним до Олександра Лукашенка протягом останніх 22 років. У 2000-му він став помічником президента, з 2008-го працював очільником його адміністрації, а з 2012-го обіймав посаду глави МЗС.

У тому, що смерть посадовця не була природною, впевнений й інший опозиційний політик з РФ Геннадій Гудков. В інтерв'ю "24 каналу" він заявив, що це вбивство, ймовірно, було останнім попередженням для Лукашенка з боку Росії: якщо не виконуватиме розпоряджень Кремля, наступним буде він.

За словами голови Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, для президента Білорусі Макей був важливою персоною і незамінним інструментом у відносинах з Заходом та Китаєм.

"Смерть Макея викликала безліч підозр і, здається, не безпідставно. Він був провідником в умовну багатовекторність зовнішньої політики Білорусі, а його смерть створює штучну ізоляцію Лукашенка від тих, з ким він намагався проводити таємну дипломатію", — каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Водночас експерт впевнений: Лукашенко потрібен Путіну живим. Попри те, що президенту Білорусі не надто довіряють у Кремлі, він тримає під жорстким контролем політичну систему в республіці, адже побудував її власними руками "під себе".

Хоча суто технічно у ФСБ є можливість ліквідувати білоруських чиновників будь-якого рангу, ймовірне вбивство Володимира Макея могло мати на меті, скоріше, залякування та шантажування Олександра Лукашенка, припускає колишній працівник СБУ та експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак. За його словами, утримувати під жорстким контролем бюрократичний апарат, військових та цивільне населення Білорусі здатен лише наявний президент.

"Це акція примусу, за допомогою якої Лукашенка можуть підштовхувати в "обійми" Путіна. Адже фізичне усунення президента спровокує серйозну турбулентність в політичних колах Білорусі. Дві такі гучні смерті за короткий час – надто підозріло. Після цього тримати систему в порядку можна буде виключно "на штиках". А Путін наразі не може дозволити собі виділити на це бодай якусь кількість військових та силовиків", — каже Іван Ступак в коментарі "Телеграфу".

Резони Путіна і цінність Лукашенка

Після масових протестів проти режиму в РБ у 2020 році зберегти владу Лукашенку допоміг саме Путін, чим остаточно закріпив за президентом республіки статус "своєї людини". Водночас вже у 2022 році Путіну так і не вдалося примусити Лукашенка ввести війська на територію України.

Кремлівський диктатор намагався втягнути Білорусь у війну з Україною з першого дня повномасштабного вторгнення. Варто зазначити, що частково йому це вдалося: саме з цього флангу окупанти вдерлися до північних регіонів України та дійшли до околиць Києва у перші тижні війни. Крім того, територія Білорусі до сьогодні активно використовується ЗС РФ для запуску авіації та ракет, а білоруська військова техніка та боєприпаси – для боїв на передовій.

Після дев'яти місяців війни позиції ЗС РФ в Україні настільки близькі до повної поразки, що окупанти змушені вдаватися до терору, атак критичної інфраструктури, аби під тиском суспільства примусити українську владу до переговорів на вигідних Кремлю умовах. Такий стан справ не може задовольняти Володимира Путіна, тому він все ще сподівається взяти реванш на полі бою.

За словами військового експерта Олега Жданова, сьогодні Білорусь для Путіна – як соломинка для потопельника – остання надія. Введенням чужих військ на територію України кремлівський диктатор хоче відволікти ЗСУ, його влаштує будь-який варіант участі у цій війні білоруських солдатів, головне – щоб вони відтягнули на себе частину української армії.

Не отримавши згоду Лукашенка на приєднання його військ до війни, Путін буде продовжувати тиск на свого колегу, проте на його фізичну ліквідацію не наважиться, впевнений Олег Жданов.

"Вбити президента – цілком реальне завдання. Снайперська гвинтівка зберігає вбивчу силу до трьох кілометрів. Жодна охорона не зможе цьому завадити. Те ж стосується і вибухівки, закладеної у місцях, де він часто буває. Технічно це можливо, але реалізовано не буде. Путін мріє створити систему, при якій держава без нього існувати не зможе. Лукашенку це вже вдалося. Якщо завтра його не стане, не виключено, що першою до Мінська дійде Тихановська, а не ставленик Кремля. Опозиція її підтримає, а силовики, за гарантій власної безпеки, скажуть, що завжди були з народом. Путін не може подолати Лукашенка, не може примусити його вступити у війну, але Лукашенко для нього зрозумілий і він змушений з ним працювати", — каже експерт.

Суть сьогоднішніх відносин між РФ та РБ полягає у тому, що Лукашенко буквально "намертво" прив'язаний до Путіна, вважає політолог Володимир Фесенко. Очільник Кремля є загрозою його одноосібній владі та самостійності Білорусі, і водночас єдиним союзником, окрім Китаю, та єдиною гарантією його влади. Крім того, розрив зв'язків з Росією може поставити під питання економічне виживання Білорусі.

"Програш Путіна у війні проти України буде означати політичну, а можливо, й фізичну смерть Лукашенка. Водночас пряма участь у війні проти України може прискорити цю смерть. Лукашенко розуміє це, тому з усіх сил намагається балансувати між двома сценаріями. У будь-якому разі він ризикує повторити долю Муссоліні, який був союзником Гітлера і став першою жертвою ще до смерті диктатора", — впевнений політолог.