Як Ізраїль знищував заводи зі створення ядерної зброї в Ірані та арабських країнах

Читать на русском
Автор
5845
Уродженець Херсона Меїр Даган очолював "Моссад" з 2002 по 2011 рр.
Уродженець Херсона Меїр Даган очолював "Моссад" з 2002 по 2011 рр.. Фото Колаж "Телеграфу"

Ізраїльські спецслужби ось уже понад сорок років ведуть таємну війну проти створення "брудних бомб"

У ніч на 29 січня завод із виробництва передової зброї в Ісфахані (Іран) зазнав атаки дронів. Офіційний Тегеран заявив про незначні пошкодження, в той час як низка західних ЗМІ, включаючи Jerusalem Post, пишуть про чотири вибухи та серйозні збитки. Також видання стверджує, що на заводі в Ісхафані чаклували над створенням ядерної зброї.

І хоча Ізраїль заперечує свою причетність, раніше неодноразово писалося про те, що за успішними атаками на іранські ядерні об’єкти в Натанзі та Кереджі в 2021 році стояв "Моссад". Не секрет, що ізраїльські спецслужби ось уже понад сорок років ведуть таємну війну проти створення "брудної бомби" в Ірані, Іраку та Сирії. "Телеграф" пропонує згадати, як усе починалося.

Як євреї об’єдналися з арабами проти бомби

Ще починаючи з початку дев’яностих років Іран витрачав величезні кошти для отримання "брудної бомби" в найкоротші терміни, купуючи обладнання та технології скрізь, де тільки можливо. Спроби створення власної ядерної зброї проводилися також в Іраку, Сирії та Лівії. Коли 2002 року головою "Моссаду" було призначено уродженця України Меїра Дагана, Ізраїль відкрив повномасштабний фронт війни зі створенням іранської ядерної бомби.

Для цього Дагану було надано всі повноваження та практичні необмежені ресурси, як матеріальні, так і людські. Крім того, він здійснив дуже сміливий та спритний хід: налагодив співпрацю зі спецслужбами тих арабських держав, які хоч і не підтримували Ізраїль у просторі публічної політики, але були зовсім не раді існуванню під боком радикальних революціонерів-шиїтів.

Журналіст Ронен Бергман написав безпрецендентне дослідження таємних спецоперацій "Моссаду"

"Йорданія, Єгипет, Саудівська Аравія, Марокко та інші держави боялися іранської атомної бомби навіть більше, ніж Ізраїль", — писав журналіст, історик "Моссаду" Ронен Бергман у книзі "Повстань і убий першим. Таємна історія ізраїльських точкових ліквідацій".

Геніальність цього ходу полягала в тому, що спецслужби ряду арабських держав давно мали своїх шпигунів у Сирії, Ірані та Лівані. І на відміну від "мосадівців", на арабській території оперативники-араби мали набагато більше шансів на успіх. З іншого боку, допомогу "Моссаду" надавало американське міністерство фінансів, що допомагало відстежувати закупівлі Іраном компонентів для створення "брудної бомби".

Убий першим

Головний удар передбачалося завдати вченим так званої "збройної групи", яка відповідала за розробку вибухового пристрою атомної бомби. У "список смертників", складений "Моссадом", увійшло 15 імен.

Першою жертвою цього списку став Ардешир Хоссейнпур, вчений-атомник, який працював на ядерному об’єкті в Ісфагані. Він помер 14 січня 2007 року за таємничих обставин – внаслідок "асфікції, яка послідувала за витіканням газу". А 12 січня 2010 року один із провідних вчених іранського ядерного проекту Масуд Алимохаммаді був підірваний поряд із власним будинком. До кінця року вбили ще четверих вчених зі списку.

Ефект перевершив усі очікування. Іранським спецслужбам довелося настільки посилити охорону вчених, що побут їхніх сімей перетворився на справжнє пекло – ті, хто живе під щоденним страхом смерті, досить швидко просилися перевести їх назад на цивільні об’єкти. І, звичайно, тепер ніякими грошима не можна було заманити до Ірану вчених з інших країн.

За даними ЗМІ, лише за три роки відомство Меїра Дагана знищило в арабських країнах "кілька сотень" вчених, причетних до створення ядерного озброєння.

Передостанній на даний момент удар по іранській "брудній бомбі" Ізраїль завдав у травні 2018-го, коли агенти "Моссаду" викрали із спеціального сховища в Тегерані секретний ядерний архів — причому в повному обсязі 100 тис. документів загальною вагою півтонни.

"Опера" для 16 ракет та одного атомного реактора

Іран не був першою ісламською державою, якій Ізраїль не дозволив створити свою "брудну бомбу". Ще наприкінці сімдесятих "Моссад" розпочав таємну війну з ядерною програмою Іраку, яка увійшла в історію як операція "Опера".

Десь у 1979 році Ірак закупив у Франції ядерний реактор класу "Осіріс" для виробництва плутонію і почав вести інтенсивні переговори про закупівлю збагаченого урану. За даними "Моссада", реактор, розташований неподалік Багдада, потрібно було знищити не пізніше літа 1981 року, поки він не буде заповнений паливом. Інакше ядерне зараження призведе до нечуваної екологічної катастрофи у регіоні.

Але згідно з іншими оцінками, "Озірак" був непридатним для виробництва збройового плутонію. Як стверджував професор фізики з Гарвардського університету Річард Вілсон, сама конструкція реактора унеможливлювала створення "брудної бомби". Як би там не було, але ще до початку операції як мінімум троє іракських учених-атомників померли за не з’ясованих до кінця обставин.

Сама операція "Опера" була ретельно підготовлена та запланована на другу половину неділі 7 червня 1981 року, щоб зменшити можливі втрати серед французьких фахівців, які працювали на об’єкті. Крім того, на іракську територію було заздалегідь закинуто гелікоптерами пошукову команду "Підрозділ 669", члени якої таємно розосередилися вздовж передбачуваного маршруту восьми винищувачів, що атакували "Озірак". (На той випадок, якщо пілотам доведеться катапультуватись.)

Перший ізраїльський космонавт Ілан Рамон брав участь у ракетній атаці на іракський ядерний реактор

Цікаво, що один з пілотів F-16, який завдав удару по реактору, наймолодший учасник операції Ілан Рамон, згодом став першим ізраїльським космонавтом і загинув під час аварії шатлу "Колумбія" у 2003 році.

Згідно ізраїльським джерелам, усі 16 бомб вразили реакторний комплекс і лише дві з них не вибухнули. Через те, що винищувачі йшли на низькій швидкості, іракські ППО розгубились і хоча відкрили вогонь у відповідь, жоден ізраїльський літак не отримав пошкоджень.

"Сюрприз" для Башара Асада

Однім з найбільших успіхів Меїра Дагана у боротьбі зі спробами ісламських країн створити власну ядерну зброю стала операція "Сюрприз".

На початку 2007 року завдяки спецоперації у Відні "Моссад" отримав секретні документи, що належали директору сирійської комісії з атомної енергії Ібрагіму Отману, з яких стало зрозуміло, що Сирія створює власну атомну бомбу. І це при тому, що сирійський лідер Башар Асад підписав Договір про нерозповсюдження ядерного озброєння.

Реактор, що дозволяє виробляти збройовий плутоній, був придбаний у Північній Кореї на іранські гроші та надійно захований від розвідок інших країн у районі Дейр-ез-Зор на північному сході Сирії. Про це не знали навіть у ЦРУ – саме "Моссад" передав копії секретних документів американцям.

Завдяки ЦРУ вдалося з’ясувати, що сирійський реактор – точна копія північнокорейського, збудованого у науково-дослідному центрі в Йонбені. Крім того, виявилося, що об’єкт буде запущено протягом півроку, а отже, як і у випадку з іракським "Озіраком", треба поквапитися.

У Вашингтоні відмовилися підтримати Єрусалим, тому ізраїльські ВПС діяли самотужки. 6 вересня, обдуривши сирійське ППО, винищувачі повітряно-космічних сил Ізраїлю випустили 22 ракети за трьома цілями на атомному дослідному комплексі. Удар застав сирійців зненацька, реактор був повністю знищений.

Після цього прем’єр Ізраїлю Ехуд Ольмерт направив Башару Асаду секретне послання із пропозицією "джентльменської угоди". Якщо Сирія не задає удару у відповідь, Ізраїль залишає в таємниці той факт, що Дамаск грубо порушив умови Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Не кажучи про те, що півтора десятиліття копіткої роботи та величезні ресурси пішли прахом. Принаймні так стверджував журналіст, історик "Моссада" Ронен Бергман, – погодьтеся, гарна історія.

Нагадаємо, що в Україну прибули перші системи боротьби з іранськими дронами "Ловці Шахедів". "Телеграф" зібрав для вас все, що про них відомо