"Жабогадюкінг" виходить на новий рівень: пригожинські зеки взяли в полон військового шойгу (відео)

Читать на русском
Автор
14421
Конфлікт пригожина і шойгу виходить за межі особистого Новина оновлена 05 червня 2023, 06:21
Конфлікт пригожина і шойгу виходить за межі особистого

Полонений підполковник запевняє, що ним керувала "особиста ворожість"

В росії продовжується справжній "жабогадюкінг", коли політики та військові намагаються пожерти один одного в боротьбі за місце під сонцем і в прагненні привернути на свій бік увагу кремлівського диктатора путіна. Так, попри нібито "примирення" між "дон-доном" кадировим та "кухарем путіна" пригожиним, конфлікт останнього із "фанерним маршалом" шойгу не збирається згасати.

Про це свідчать останні "радісні" повідомлення пресслужби пригожина про те, що його челяді вдалося захопити в полон "справжнього підполковника" росармії (тобто одного з ватажків убивць в Україні), командира 72 мотострілецької бригади збройних сил росії Романа Веневітіна.

Відео з допитом полоненого вони опублікували на сайті свого злочинного угруповання.

Судячи з запису, зіткнень між воєнізованими зеками і військовослужбовцями армії росії було два: 5 червня 2023 року військові зі складу 72 мотострілецької бригади рф обстріляли і роззброїли групу швидкого реагування пригожинських зеків у той час, коли ті намагалися розмінувати собі шлях.

Очолював цю групу саме Роман Веневітін. Наступного дня цей підполковник, явно не розуміючи, з ким має справу, обстріляв машину пригожинців.

"Відповідь" прилетіла наступного дня: найманці "кухаря путіна" вступили в бій і захопили його, "справжнього підполковника" армії росії, в полон.

Під час допиту Веневітін зі слідами побоїв на переніссі розповів, що атакував "вагнерівців" нібито через особисту неприязнь.

Нагадаємо, що протистояння між різними угрупованнями окупантів – зовсім не нова історія ("шойгу, де снаряди?"), але тепер, схоже, воно виходить на рівень безпосереднього "мордобою" та з’ясування стосунків.

Але загалом такий розвиток подій явно йде на руку нам, українцям: чим більше представники ворожих угруповань повбивають один одного, тим менше доведеться воїнам ЗСУ витрачати на них куль та снарядом. Особливо напередодні майбутнього наступу.

А в тому, що він не за горами, вже не виникає сумнівів навіть у закордонних генералів-експертів.