Участь Китаю - приз, він ще й розізлився на рф. Що пишуть західні ЗМІ про переговори у Саудівській Аравії

Переважна більшість медіа подають участь Пекіна як великий дипломатичний успіх

У Саудівській Аравії закінчився другий етап мирних переговорів, які у майбутньому мають завершитися великим самітом. Західні ЗМІ, пишучи про його результати, зосереджуються на такому собі слоні серед кімнати, якого неможливо не помітити, — це делегація з Китаю. Адже Пекін раніше зневажливо пропустив перший етап переговорів у Копенгагені.

The Guardian: Участь Китаю — дипломатичний приз

Британське видання багато уваги приділяє Китаю, звернувши увагу на те, що його участь розглядається як "великий дипломатичний приз" – Пекін запросили на минулий раунд переговорів у Копенгагені в червні, але він не прислав своїх представників.

Зокрема, Guardian пише з посиланням на джерело в ЄС, що Китай брав активну участь і позитивно поставився до ідеї третьої зустрічі на такому рівні. Домовилися, що робочі групи будуть створені для розробки деталей ключових тем, які є основними у формулі миру з 10 пунктів Володимира Зеленського, тоді як паралельна група продовжить технічну роботу над цими питаннями.

Робочі групи досліджуватимуть рішення щодо:

• глобальної продовольчої безпеки,
• ядерної безпеки,
• екологічної безпеки,
• гуманітарної допомоги,
• звільнення військовополонених і викрадених дітей.

Про участь Саудівської Аравії: країна позиціює себе як посередника, що дає їй шанс відновити відносини зі США, які зіпсувалися через війну в Ємені та вбивство журналіста Хашоггі.

Reuters: Крок Китаю свідчить про зміну підходу

Reuters пише, що рішення Китаю приєднатися до переговорів у Саудівській Аравії свідчить про можливу зміну у підході Пекіна, але не про поворот у його підтримці москви.

"Пекін більше налаштований на мирні зусилля, але він також знає, що мирна ініціатива, очолювана Пекіном, навряд чи буде сприйнята Заходом на цей час. Пекін не захоче бути відсутнім в інших надійних мирних ініціативах, які ведуть незахідні країни", — сказав Юнь Сунь, директор китайської програми Stimson Center в США.

росія врешті-решт "зазнає поразки", цитує агенція шанхайського вченого Шена Дінлі. Він стверджує, що Китай повинен прагнути до міжнародної співпраці, не прискорюючи колапсу в росії.

"Ми можемо висунути різні думки, а також можемо висунути деякі пропозиції для спільного сприяння швидкому та правильному політичному врегулюванню проблем, які ми бачимо", — сказав Шень.

Пекін хоче краще зрозуміти позиції інших і, ймовірно, також намагається вивчити простір адаптивності та маневреності, вважає Л Мінцзян, доцент кафедри міжнародних відносин.

Така еволюція відбувалася через зростання гніву Китаю через затяжну війну та нещодавнє бомбардування росією українських зернових портів, що порушила поставки.

NYT: Україна отримала доступ до союзників рф

Хоча Україна не очікувала досягнення мирної угоди, це була можливість поговорити безпосередньо з союзниками росії, включаючи Китай, пише The New Your Times.

"Для України ці переговори були частиною спроби заручитися підтримкою десятків країн, які залишилися осторонь війни, ще більше ізолюючи росію. Обговорення проходило без участі росіян і не привело до офіційної декларації чи заяви. І все ж проблиск прогресу був. Китай, який не брав участі в попередніх переговорах у червні, цього разу був активним учасником і дав зрозуміти, що він готовий взяти участь у третьому раунді переговорів — раунді, який може стати попередником зустрічі глав держав", — пише NYT.

Видання пише, що причиною провалу мирних переговорів є те, що і Україна, і росія зосереджені на здобутті територіальних здобутків на полі бою.

Politico пише про зрушення

Мирна конференція у Саудівській Аравії в Джидді пише, що участь Пекіна була призом для усіх учасників, крім росії, пише Playbook Politico:

"москві потрібен її старший брат, Пекін, для всього: від безпілотників, шоломів, бронежилетів до міжнародної підтримки її агресії проти України. І Китай зневажливо відмовився від зустрічі в Копенгагені в червні. А проте, у натяку на статичність у "безмежній" дружбі москви та Пекіна, Китай не лише відвідав цей захід, але і його дипломати схилялися до події, і Китай підтримав ідею третього зібрання", — пише видання.

Китай ще й не заперечував проти того, щоб поважалася територіальна цілісність України. І ще, після скасування візиту представника ЄС Жозепа Борреля до Пекіна, запланованого на липень, візит повернувся до порядку денного на осінь.

Видання наводить приклад Індії, яка з часом перейшла до закликів до рф використати "діалог і дипломатію", щоб припинити війну. У Джидді радник з питань національної безпеки Індії Аджит Довал запропонував щось схоже — повага до суверенітету та територіальної цілісності всіма державами "має підтримуватися без винятку".

FT: Китай прагнув показати, що він — це не росія

Китай на саміті дав зрозуміти, що готовий брати участь у подальших міжнародних переговорах щодо врегулювання війни, пише Financial Times із посиланням на європейських чиновників.

Видання пише, що переговори були присвячені мирному плану з 10 пунктів, який запропонувала Україна. А Китай "виглядав конструктивно" і "прагнув показати, що він — це не росія".

"Сама присутність Китаю показує, що росія стає все більш і більш ізольованою", — сказало джерело.

The Wall Street Journal розповідає, яки виміряти успіх

Видання The Wall Street Journal перед початком переговорів зробило прогноз, що зустріч буде вважатися великим успіхом, якщо наприкінці буде прийнято декларацію з конкретним набором принципів для формування мирних переговорів і буде встановлено дату наступного мирного саміту. Як бачимо, тут є частковий успіх щодо одного з пунктів, бо Китай виступив за проведення наступного етапу, хоча дати немає.

Ключовим було питання щодо мирного плану Зеленського, зокрема, заклику України до виведення всіх російських військ до початку переговорів. Оскільки деякі з країн, що розвивалися, критикували відсутність на саміті росії, є ризик того, що далі посилиться тиск для залучення рф.

Раніше "Телеграф" розповідав, що у Джидді на вихідних стартував саміт Формули світу в Україні, на якій були представлені близько 40 країн, але не росії. Пекін відправив на саміт свого спеціального представника у справах Євразії Лі Хуея. В Україні це назвали "історичною перемогою".