Пандочки дружби. На що Сі натякнув Байдену та як працює "дипломатія ведмедиків"

Читать на русском
Автор
2563
Пандочки, яких на початку листопада забрали із Вашингтона
Пандочки, яких на початку листопада забрали із Вашингтона. Фото Smithsonian’s National Zoo and Conservation Biology Institute

Китай знаходить друзів завдяки чарівним ведмедям

Весь світ стежив за зустріччю Сі Цзіньпіна та Джо Байдена у Сан-Франциско і під час неї сплила цікава деталь — Китай натякнув, що готовий надіслати США своїх "пандочок дружби", ймовірно, що до зоопарку Сан-Дієго (Каліфорнія). Ведмеді вважаються інструментом дипломатії, щоб налагодити відносини з іншими країнами. Коли потрібно показати прихильність — Китай надсилає пандочок, а коли виникає криза — забирає їх назад, розбиваючи серця відвідувачам зоопарків.

Панди у Вашингтоні
Панди у Вашингтоні

Пандочки у США

На початку листопада Сполучені Штати були змушені повернути Китаю панд з Національного зоопарку Вашингтона. Причиною від’їзду панд називали погіршення дипломатичних відносин між КНР та США, Пекін просто "відкликав" їх назад у пришвидшеному темпі.

Американці відправили на окремому літаку пару Мей Сян і Тянь Тянь та їх 3-річне дитинча Сяо Ці Цзи, а на стіні літака американці намалювали гігантську панду. Харизматичні ведмедики були дуже популярними у зоопарку і його складно уявити без них, тут продавали плакати, чашки, піжами, пазли з пандами та навіть морозиво у вигляді панд. А прощання нагадувало траурну процесію, пише New Yorker — попрощатися з ведмедиками приходили діти з батьками, цілі родини долали сотні тисяч миль до Вашингтона, аби востаннє побачити цих звірів.

Панди потрапили у США після того, як перша леді Патриція Ніксон натякнула про свою прихильність до панд прем’єр-міністру Китаю Чжоу Еньлаю під час знакового візиту у Пекін у 1972 році. За два місяці Китай відправив самку і самця Лін-Лінг та Син-Сін до національного зоопарку. З того часу присутність панд у Вашингтоні символізувала символ зв’язків між Сполученими Штатами та Китаєм.

Перші пандочки у США
Архівне фото AP. Перша леді Патриція Ніксон вітає панд у зоопарку Вашингтона, 1972 рік

У 2000 році до зоопарку прибули нові панди — Мей Сян і Тянь Тянь. Нові панди були вже "позиченими", а не подарованими — їхнє перебування регулювалося 5-річними угодами. Мей Сян у серпні 2020 року народила дитинча Сяо Ці Цзі (у перекладі з китайської — Маленьке Диво) завдяки блискучій роботі науковців-репродуктологів зоопарку. Але кожне дитинча панд вважається власністю Китаю та має бути поверненим назад до моменту, як йому виповниться 4 роки.

Національний зоопарк Вашингтона платив Китаю по 500 тис. доларів на рік за пару. Попри витрати, чотири американські зоопарки постійно приймали панд та досліджували репродуктивні цикли, щоб допомогти в розведенні виду, який донедавна вважався вимираючим. Від'їзд панд із зоопарку Вашингтона залишив зоопарк Атланти єдиним зоопарком США, де представлені панди з Китаю, і ненадовго. Контракти з чотирма ведмедями Атланти закінчуються наступного року, про продовження не йдеться.

Як виникла дипломатія пандочок

Китай і сам визнає, що використовує панд для головних політичних і дипломатичних потреб, особливо в місцях, де він сподівається отримати більший вплив або тісніші відносини. Вперше ведмеді були запропоновані Китаєм як дипломатичні подарунки ще за часів династії Тан у 618–907 рр. Традиція продовжувалася до цього століття, приміром, коли Китай перебував у облозі Японії у 1941 році, Сун Мейлін надіслала панд США як подяку за допомогу.

Між 1957 і 1983 роками 24 панди були подаровані 9 країнам на знак дружби. Серед цих країн були Радянський Союз, Корейська Народно-Демократична Республіка, Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Японія, Франція, Німеччина, Мексика та Іспанія.

До 1984 року дипломатія панд змінилася. Ведмедів більше не дарували, а позичали на 10 років, термін, який можна було продовжити. Цей перехід дозволив Китаю продовжувати просувати свій імідж за кордоном, а також створювати "гуаньсі", мандаринський термін для позначення довіри. Позику панд сприймали як сприяння взаємному партнерству. Були запроваджені і більш жорсткі правила через загрозу вимирання виду — за кожну панду треба платити податок, є податок на народження немовляти панди закордоном, після смерті панду треба повернути до Китаю і заплатити чималий штраф.

США отримали своїх панд у 1972 році після історичного візиту президента Річарда Ніксона до Китаю. Уряд Мао Цзедуна подарував Сполученим Штатам двох великих панд на знак потепління двосторонніх відносин після десятиліть дипломатичного глибокого заморожування.

До Шотландії панд відправили в 2011 році після того, як дві країни підписали нафтову угоду. У 2017 році Сі Цзіньпін відправив двох пандочок-посланців у Берлін Ангелі Меркель. росія отримала пару панд у 2019 році, а президент Китаю Сі Цзіньпін стояв поруч із президентом росії володимиром путіним, коли вони вітали ведмедів у зоопарку в москві. У 2022 році Китай відправив двох панд до Катару.

У Китаї в дикій природі живе близько 1800 панд, але також є ще принаймні 65, яких видають у понад 20 країнах світу. Станом на зараз панди були у США, Японії, Австралії, Австрії, Бельгії, Данії, Франції, Великобританії, Канаді, Фінляндії, Німеччині, Індонезії, Малайзії, Мексиці, Нідерландах, росії, Сінгапурі, Південній Кореї, Іспанії, Тайвані.

Відкликання панди може бути не просто завершенням угоди. Це є результатом погіршення відносин. Ведмеді, доставлені в США в 2010 році, були відправлені назад після зустрічі президента Барака Обами з Далай-ламою, тибетським лідером. А в 2013 році, після зникнення рейсу 370 малайзійських авіаліній, коли малайзійсько-китайські зв’язки були напруженими, Китай тимчасово призупинив доставку в країну панд.

Раніше "Телеграф" писав про те, що напередодні зустрічі Сі та Байдена в США заявили, що в їхніх планах якнайшвидше відновити військові зв’язки з Китаєм.