Як вибори в Бундестаг позначаться на відносинах Німеччини з Україною і чия перемога вигідна Києву

Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка обіймала цю посаду з листопада 2005 року, завершує своє перебування біля керма країни. У неділю, 26 вересня, в Німеччині відбудуться вибори до Бундестагу.

І Меркель, останні роки правління якої запам’яталися активним лобіюванням російського газопроводу "Північний потік-2", участі в них уже не приймає.

Експерти оцінили для "Телеграфа" спадщину, яку залишає Меркель, а також поділилися прогнозами щодо парламентських виборів в ФРН, нової конфігурації влади і впливу того, що відбувається на майбутні відносини Німеччини з Україною і Росією.

Експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Ілля Куса вважає, що є три основні сценарії формування коаліції.

"Перший — велика коаліція з трьох найбільших партій, які, згідно з опитуваннями, займуть три перших місця. Мова про блок ХДС/ХСС — Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу (партія Меркель, яку веде на вибори Армін Лашет), про Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН) на чолі з чинним міністром фінансів Олафом Шольцем, а також про "Зелених" (Союз-90/Зелені з лідером Анналеной Бербок). Між цими політсилами є істотні розбіжності. Тому цей сценарій не дуже ймовірний, хоч можливий", — говорить Ілля Куса.

Другий сценарій, за його словами, — коаліція між партійним блоком ХДС/ХСС + Зелені + Вільна демократична партія, яка також має шанси потрапити в Бундестаг.

"При такому розкладі соціал-демократи йдуть в опозицію. І таке може бути, враховуючи, що у СДПН і ХДС/ХСС є серйозні розбіжності, вони не хочуть бути разом", — пояснює Ілля Куса.

Третій варіант — ХДС/ХСС йде в опозицію, а коаліція формується з СДПН, "Зелених" і, можливо, Вільних демократів. Не виключено, що і ще з когось із дрібних партій, що пройшли в Бундестаг.

"При цьому, зовнішня політика Німеччини істотно не зміниться при будь-якому розкладі, — вважає експерт. — В уряді точно залишаться всі мейнстрімні (основні) партії Німеччини. Тобто, всі, хто брав участь у формуванні політичного курсу ФРН останніх десятиліть. Так що нічого фундаментально не змінитися — ні по США, ні по РФ, ні по Україні, ні по позиції щодо "Північного потоку-2". Він буде сертифікований і запущений. В цьому є інтерес усіх політичних партій Німеччини. Навіть частини електорату "Зелених" при їх публічній негативній риториці".

Що стосується Меркель, то вона для німців є ідеалом політика — і в моральному, і в політичному аспекті, впевнений Ілля Куса.

"Саме при ній стабілізувалася і примножилася німецька економіка, — пояснює він. — Хоч не обійшлося без проблемних моментів. Мабуть, самою темною плямою на її репутації стала міграційна криза 2014-2015 років, з якою, на думку критиків, Меркель не впоралася. І все ж вона стала знаковою фігурою в німецькій політиці. І після неї Німеччину буде в певній мірі чекати криза лідерства. Що стосується її негативного сприйняття деякими українцями ... Важливо розуміти, що Меркель була пронімецьким політиком. І те, що не виконувала того, що хотіла б Україна, це більше наша проблема, ніж Німеччини".

Політичний експерт, дипломат Вадим Трюхан також вважає, що існує три варіанти нової коаліції.

Перший — який багатьма експертами вважається найбільш вірогідним — СДПН + Зелені + Вільні демократи (СД). Другий — ХДС/ХСС + Зелені + Вільні демократи. У разі, якщо Соціал-демократи будуть виставляти завищені умови, їх потенційні молодші партнери по коаліції можуть запросто перекинутися до партії Ангели Меркель.

"І третій, про який мало хто говорить, але він, на мою думку, може виявитися найбільш імовірним в силу довготривалого попереднього співробітництва. Мова про так звану велику коаліцію, що складається з ХДС/ХСС і СДПН. При цьому не можна також виключати, що в неї увійде також партія Зелених, Вільні демократи або навіть обидві ці партії, для демонстрації суспільству здатності політиків об’єднуватися перед обличчям безпрецедентних загроз і викликів, які стоять перед Німеччиною і Європою в цілому", — зазначає Вадим Трюхан.

На його думку, найбільш сприятливу політику щодо України потенційно можуть реалізовувати "Зелені" та Вільні демократи. Тому будь-яка коаліція, до якої входитимуть обидві ці партії, або хоча б одна з них, вкрай бажана для України.

"Тим не менше, особливо переживати нам не варто. Гірше не буде точно, — упевнений експерт. — Адже партії "Ліві" і "Альтернатива для Німеччини", які, м’яко кажучи, симпатизують Путіну, шансів на те, щоб увійти до правлячої коаліції та стати учасниками формування нового уряду ФРН не мають. Більш того, "Ліві" можуть навіть і не подолати прохідний бар’єр".

На думку Вадима Трюхана, поки рано говорити про те, де продовжить свою політичну кар’єру Ангела Меркель. Та й не потрібно.

"Вона стала символом епохи. Її посада на найближчі років 20-30 називається "Ангела Меркель". І їй не потрібні ніякі офіційні регалії, щоб впливати на німецьку політику, а також на політику всієї Європи, — вважає експерт. — Пройдуть десятиліття, а її 16-річний досвід перебування на чолі німецького уряду буде вивчатися в школах і університетах. Її стиль побудови політичних компромісів і вміння тримати політичний удар в будь-яких ситуаціях вже стали прикладом для наслідування багатьма молодими політиками. І коло її фанатів буде рости з кожним днем. А в Україні насправді Меркель ще толком і не оцінили. Упевнений, що в недалекому майбутньому ми зрозуміємо, що вона зробила для нашого народу і нашої держави більше, ніж всі інші європейські лідери разом узяті. Ну, а українсько-російська війна стала для неї одним з складних викликів, з яким вона впоралася на тверду четвірку з плюсом".

Скандально відомий глава ЛДПР Володимир Жириновський вважає, що після виходу на пенсію канцлер Німеччини Ангела Меркель може переїхати в Росію.