Мігранти знов штурмують польський кордон: чому кремль "кошмарить" Європу нелегалами і як цьому протистояти

В Україні готові до можливих атак з боку білоруського кордону

Із серпня ц.р. нелегальні мігранти з боку Білорусі знову двічі намагалися прорватися до Польщі. Десятки людей у балаклавах намагалися штурмувати кордон з Європою, ламаючи паркани і огорожі з сітки-рабиці. Щоб зупинити зловмисників, польським прикордонникам довелося застосувати водомети.

Сьогоднішня ситуація нагадує події дворічної давнини, коли росія за допомогою Білорусі намагалася створити штучну міграційну кризу в країнах ЄС. Тоді "набіги" нелегалів з Африки та Близького Сходу на кордони Польщі та Литви набули регулярного характеру.

"Телеграф" з'ясовував, що стоїть за бажанням путіна "втопити" Європу в потоках мігрантів, і як можна протистояти цій загрозі.

Наша пісня гарна й нова…

З моменту перших спроб росії створити штучну міграційну кризу в країнах Європи минуло рівно два роки. Тоді рф завозила у білорусь тисячі арабів та курдів, звідки вони намагалися прорватися у Польщу та Литву. Не досягши успіхів, путін і лукашенко припинили спроби, сконцентрувавшись виключно на війні з Україною.

Рівно за два роки, у серпні 2023-го польські кордони знову були атаковані групою нелегальних мігрантів. Вже за місяць ситуація повторилася. Як і у 2021 році, прикордонникам довелося застосувати водомети.

Ще за часів війни у Сирії, в результаті якої Європа ледь не захлинулася потоками біженців, росія добре усвідомила, що мігранти (як легальні, так і нелегальні) можуть бути використані як дестабілізуючий чинник для країн ЄС. Враховуючи, що для боротьби з цивілізованим світом власноруч рф бракує сил, кремль розігруватиме карту з нашестям нелегалів так довго, як тільки зможе, вважає політичний аналітик Олег Лісний.

"Зрив зернової угоди створив потрібні росії умови, за яких тисячі нелегалів з голодуючих країн подалися в Європу. Надаючи їм коридор через Білорусь, кремль спонукає уряди Польщі та Литви ухвалювати певні рішення щодо цієї проблеми. Враховуючи, що дана тема є досить чутливою, вона завжди відображаються на електоральних настроях. У підсумку, штучною міграційною кризою росія може спробувати змістити проукраїнські уряди європейських країн", – каже політолог в коментарі "Телеграфу".

Крім того, перекидаючи на кордони Польщі натовпи нелегалів у балаклавах, що намагаються штурмувати прикордонні пункти, кремль відволікає увагу Європи від війни в Україні, змушуючи вирішувати більш нагальну для них проблему.

На захист кордонів витрачають зайві кошти, залучають додаткові людські ресурси, на небезпечні ділянки перекидають озброєння і спецтехніку – все це тримає уряд країни у негативному тонусі, не дозволяючи йому відволіктися від вирішення цієї проблеми ані на мить.

"Втім, у Польщі та країнах Балтії, які межують Білоруссю, вже чітко усвідомлюють, хто саме і навіщо створює цю проблему для них. У відповідь вони надсилають лукашенку сигнал: якщо це триватиме, кордони з білорусією будуть закриті зовсім. Посіпаці путіна це не до душі, адже він не хоче опинитися в ізоляції – як політичній, так і економічній – грошей в Республіці не так вже й багато, навіть з тими, що дає їй росія. Тому зараз ми бачимо менш активні спроби прориву кордонів, аніж це було два роки тому, коли мігрантів завозили цілими автобусами і видавали їм ломи для прориву рабиці", – зазначає Олег Лісний.

Водночас, хоч як би намагався самопроголошений президент РБ "пробігти між крапель", проігнорувати наказ з кремля він не в силах, тому у росії завжди буде можливість влаштувати міграційну хвилю для тиску на Захід.

В Євросоюзі дійсно усвідомлюють, що насправді відбувається на кордонах з білоруссю. Підтвердженням цьому є недавня заява високого представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля. Відповідаючи на запитання, чи вважає він, що росія намагатиметься роздмухати полум'я міграції, Боррель сказав: "путін спробує все", пише The Guardian.

"Путін вважає, що демократії слабкі, крихкі, вони втомлюються, і час працює на його боці, тому що рано чи пізно ми виснажимося. Йдеться про таку ж політичну битву, як і військову", — зазначив голова дипломатії ЄС.

Захист кордонів стає питанням життя і смерті для європейців

На початку 2023 року кількість незаконних прибуттів до ЄС різко зросла. Так, за даними прикордонного агентства ЄС Frontex, у період з січня по квітень через центральне Середземномор'я прибули 42,2 тис. осіб, що втричі більше від торішніх показників.

Втім, якщо раніше мігранти додавали Європі проблем лише у питанні їхньої соціалізації та додаткового фінансування виплат з безробіття, то у випадку з нелегалами, яких підсилає до кордонів ЄС росія, ризики стають значно серйознішими.

За словами політичного та військового експерта Дмитра Снєгирьова, серед натовпу мігрантів з Африки та Близького Сходу, які дійсно біжать в Європу від голоду і злиднів, цілком ймовірно можуть бути й члени бойових груп із досвідом проведення спеціальних операцій, заслані в Європу для вчинення диверсій та терактів.

"Ці міграційні хвилі контролюють російські спецслужби, тому ризики для країн ЄС дійсно серйозні. Росія буде дестабілізовувати ситуацію в Європі проведенням операцій під чужим прапором, і скидаючи всю відповідальність на мусульманських радикалів і терористичних організацій, до яких рф нібито не має стосунку.

Насправді ж, під час штучно організованого виїзду так званих фундаменталістів ісламських республік Північного Кавказу в Сирію, озброєні загони складалися в значній кількості з громадян рф, вихідців мусульманських республік. Ці процеси повністю контролювали російська сторона", – каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Усвідомлюючи рівень загрози, в Польщі спорудили паркан для захисту від "набігів" нелегалів з білоруського кордону. Аналогічну стіну звели й на межі між РБ та країнами Балтії.

Сучасний "Берлінський мур" у Польщі являє собою огорожу заввишки 5,5 м зі сталевих прольотів з колючим дротом. Паркан простягається на 186 кілометрів. Також на кордоні встановили електронний бар'єр, що охоплює ті ділянки, де огорожі нема. Вартість електронного паркану становить приблизно 1,6 млрд злотих (365 млн доларів).

"Це досить надійна система інженерних загороджень, яка унеможливлює прорив. Крім того, польська сторона перекинула на кордон з Білоруссю додатково інженерну техніку і особовий склад. Чисельність військового континенту збільшена в рази. Також йде розгортання територіальних сил оборони. Причому Польща приділяє значно більше уваги розгортанню саме цього підрозділу, аніж свого часу Україна. Досить сказати, що на його фінансування виділено 1,5 млрд доларів", – каже Дмитро Снєгирьов.

Україна тримає руку на пульсі

Говорячи про події на польсько-білоруському кордоні, виникає резонне запитання: наскільки захищена від подібних провокацій Україна, що межує з обома державами.

За словами речника Державної прикордонної служби України Андрія Демченка, під час загострення ситуації з мігрантами 2021 року українські прикордонники дійсно очікували повторення польського сценарію і готувалися до ймовірних атак нелегалів на нашу територію, проте цього не сталося.

"Був один випадок до початку повномасштабного вторгнення, коли на кордоні в пункті пропуску виявили групу іноземців, які намагалися заїхати в Україну, але їм було відмовлено і вони повернулися у зворотному напрямку. І вже під час повномасштабного вторгнення у 2022 році була викрита група нелегальних мігрантів, яка намагалася потрапити в Україну з Білорусі. Інших випадків не було", – розповів Андрій Демченко "Телеграфу".