Путін кинув всі сили на фальсифікацію виборів, наплювавши на легітимність більше, ніж зазвичай

Голосування відбувалося протягом трьох днів — з 17 по 19 вересня. Згідно з попередніми даними, більшість передбачувано отримає пропрезидентська партія «Єдина Росія».

Так, за даними ЦВК, після підрахунку 76% протоколів, в Держдуму VIII скликання проходять п’ять партій: «Єдина Росія» (49,16% голосів), КПРФ (19,95%), ЛДПР (7,59%), «Справедлива Росія — Патріоти — За правду»(7,37%) і партія «Нові люди»(5,43%).

Експерти проаналізували для «Телеграфу» самі вибори і їх результат, який вже вимальовується. Чи не спокусився Путін бажанням отримати таку ж офіційну монобільшість як Зеленський (замість традиційного союзу з кишеньковими партіями) — і тому пішов на подібні фальсифікації?

Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченка, політолог Анна Малкіна впевнена: процес організації виборчого процесу в Держдуму РФ дає підстави зробити висновок, що всі сили влади були кинуті на посилення контролю за результатами виборів.

«По-перше, це триденне голосування, нібито з метою забезпечення карантинних заходів, що істотно ускладнило роботу спостерігачів. По-друге, електронне голосування, що дає можливість виборцю змінити свій вибір протягом доби. По-третє, застосування норм нового закону, що передбачає недопуск до виборів членів екстремістських організацій, що дало можливість відсікти від участі у виборах опозиційних кандидатів. І, нарешті, по-четверте, відсутність міжнародних спостерігачів від ОБСЄ», — зазначає Анна Малкіна.

За її словами, перераховані нововведення були доповнені «класичними» технологіями фальсифікації результатів виборів — «каруселями», вкидами, голосуваннями вдома.

«Головні висновки, які можна зробити з ситуації, що склалася, не є сюрпризом. Владу в Росії як і раніше мало турбує міжнародна легітимність виборів. На першому плані стоїть завдання забезпечення такого представництва в законодавчих зборах, яке гарантує прийняття потрібних законів, — пояснює політолог. — Разом з цим перед російською владою стоїть завдання забезпечення внутрішньої легітимності результатів виборів, а також придушення можливих протестів, пов’язаних з опротестуванням фальсифікованих результатів. З цією метою антикремлівські політики були не допущені до виборів ще на етапі реєстрації».

Анна Малкіна зазначає, що виходячи з попередніх результатів, формування монобільшості партією «Єдина Росія» за зразком монобільшості «Слуги народу» в українському парламенті, можливе. Однак для отримання всієї повноти влади в парламенті необхідна більшість конституційна, тобто така, яка дасть можливість безперешкодно вносити зміни до конституції. Цього, судячи з усього, не відбудеться, підкреслює політолог.

Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно звертає увагу, що фальсифікації на цих виборах — більш масштабні ніж зазвичай. Причому навіть не стільки фальсифікації на самих виборах, скільки підготовка результату до виборів.

«У 2019-му на муніципальних виборах окремим опозиційним кандидатам ще дозволяли пройти до органів влади, їх реєстрували. Розуміючи, що вони не впливають на загальні розклад і політику глобально. Тобто, створювалася хоча б видимість виборчого процесу. На цих же виборах зачистка опозиційного поля стосувалася не тільки кандидатів, а й ЗМІ, будь-якої активності, яка не подобалася Кремлю. 46 журналістів і медіа були названі «іноземними агентами». Навіть телеканал «Дощ», який запевняв, що має всі документи, що він фінансується всередині Росії, що не має жодного зовнішнього впливу. Будь-яка людина, яка виходила на мітинги на підтримку Навального, маркувалася як іноземний агент або пособник екстремістської діяльності», — зазначає Олеся Яхно.

За її словами, в РФ давно не було подібного: щоб відбувалася така «зачистка» навіть якогось натяку на опозиційність. Як наслідок — багато реальних опозиціонерів поїхали з Росії, оскільки їх могли посадити.

«Окрема історія — електронне голосування. Всі розуміють, що це — величезне поле для фальсифікацій. Можна що завгодно намалювати, — говорить аналітик. — Питання — навіщо? Не було такого ризику, що в РФ переможе опозиція. Та, що є — вона вся системна, давно ні на що не впливає. І Держдума — не місце для дискусій, як заявив свого часу Борис Гризлов».

Олеся Яхно вважає, що порівнювати провладну монобільшість у Верховній Раді та путінську більшість у Держдумі не можна.

«Держдума, на відміну від Верховної Ради, ні на що не впливає. Це не парламент в класичному розумінні. Там немає політичної конкуренції. У «Єдиної Росії» й так була, скажімо, монобільшість, тому що т.зв. опозиція — КПРФ, ЛДПР, «Справедлива Росія» — ні на що не впливали. В Україні стоїть проблема популізму, обману, невиконання обіцянок. А в РФ — авторитарна модель, керована демократія. Коли вибори — просто видимість, результат відомий заздалегідь, сам процес ні на що не впливає», — пояснює аналітик.

І все ж цього разу російська влада пішла на безпрецедентне посилення «зачистки» навіть якихось паростків опозиції, ще більше доводячи ситуацію до абсурду.

«Думаю, подібне автократичне прагнення все контролювати «заточене» не так під потрібний результат виборів в Держдуму цього скликання, скільки з прицілом на 2024 рік, коли намічені президентські вибори, — розмірковує Олеся Яхно. — Не ясно, чи буде Путін знову балотуватися, якою буде модель політичної системи: наступник, Путін-вождь, інша модель. І таке посилення, напевно, пов’язано з якимись планами можливого відходу навіть від тієї умовної демократії, яку ми спостерігали. І переходу системи в якесь інше русло. Тобто, приціл — на президентські вибори-2024».

Є, на думку експерта, і зв’язки із зовнішньополітичною ситуацією.

«Росія поводиться більш нахабно. І щодо Європи — з газовим шантажем. І щодо США — з постійними кібератаками. І щодо Білорусі — із все більш явним її поглинанням. Тому прив’язую такі вибори та такий результат до загальної зовнішньої та внутрішньої політики Кремля. І тієї, що є, і тієї, яка буде», — резюмує Олеся Яхно.

Як повідомлялося раніше, президент Росії Володимир Путін на цих виборах проголосував віддалено. Однак журналісти звернули увагу, що у поширеному Кремлем ролику, дата на годиннику Путіна показує 10 вересня. Це, як вони припустили, може свідчити про те, що відповідні кадри були записані заздалегідь.

Але і це виявилося не єдиною дивиною в тому ролику.

На думку генерала Василя Богдана, яку він висловив «Телеграфу», вибори в Держдуму РФ із залученням до них Донбасу несуть як ризики, так і можливості для України.